Чорна п'ятниця: ТОП-5 шахрайств, з якими може стикнутися покупець

Українці останні роки активно беруть участь в розпродажах "чорної п’ятниці". Однак, крім знижок, на них чекає і чимало шахрайських схем.

Експерти з YouControl дослідили міжнародний досвід та пояснили, чого треба остерігатися та на що варто звернути увагу в цей день в першу чергу, пише Економічна правда.

Ціни-стрибунці

Місяць тому "щось умовне" коштувало 1 тис. грн. Перед "чорною п’ятницею" ціна без ніяких на те причин підстрибнула до 1,3 тис. А потім, в день розпродажу, ‒ аукціон небаченої щедрості. Вартість омріяного для когось "чогось" знизилась на 300 грн до тієї ж 1 тис.

Це одна з найпоширеніших схем обману та привернення уваги потенційних покупців. І так, звичайно, не лише у нас.

Наприклад, на ресурсі Blackfridayhits є інформація про подібні історії з графіками коливання цін на майданчику, яким користуються мільйони людей зі всього світу ‒ Amazon.

Зокрема, в дослідженні наведено приклад щодо мультиварки, вартість якої за річними даними була найбільшою саме напередодні "чорної п’ятниці", аби згодом встановити на неї знижку. Подібна ситуація була помічена і з ноутбуками, маршрутизаторами та іншими товарами, на які зазвичай є попит в день розпродажу.

Аби не потрапити в таку пастку, потрібно завчасно планувати шопінг в "чорну п’ятницю". По-перше, визначитися з предметом покупки і певний час слідкувати за його вартістю. Також в день розпродажу можна порівняти ціни на прайс-агрегаторах, де, до речі, часто є історія зміни вартості товарів.

Заспокійливий обман

"Вибачте, цей товар вже розпродано. Але ми можемо вам запропонувати чудові, навіть більш якісні аналоги з трохи вищою ціною".

Доводилося чути такі втішальні слова, коли в пориві ейфорії ви телефонували до магазину, аби замовити якийсь товар за вигідною ціною? Насправді це дуже популярний психологічний прийом, який використовують не лише в "чорну п’ятницю", а повсякчас.

Якщо людина вже прийняла рішення придбати якусь річ ‒ вона готова витратити на неї кошти, однак за відсутності обраної, вона може погодитися й на іншу, дорожчу.

Звичайно, такий підхід спрацьовує не завжди. Однак раз на десять дзвінків хтось таки не встоїть перед розповіддю консультанта магазину.

В такій ситуації потрібно зберігати холодний розум, налаштувати саме на раціональну хвилю і не дозволити продавцю собою маніпулювати.

Зранку гроші, ввечері ‒ нічого

Ще одна можливість для інтернет-шахраїв ‒ умови оплати товару. Всі чесні продавці зазвичай або пропонують різні варіанти перерахування коштів, або, наприклад, на маркетплейсах, використовують умовну "безпечну оплату" (гроші покупця заморожуються у посередника та переходять магазину лише після отримання товару).

А коли людині ставлять чітку умову передплати ‒ велика вірогідність, що вона має справу саме з шахраями. В "чорну п’ятницю" змусити покупця наперед перевести кошти та ввести його в оману значно легше, пояснивши це тим, що товар на вигідних умовах розкуповують, магазину потрібна гарантія.

При чому на руку недобросовісному продавцю в період розпродажу грає час, адже обмеженість пропозиції часто підштовхує людей до поспішних дій.

Тож і в "чорну п’ятницю", і в будь-який інший день, краще обирати варіант післяплати за замовлення. Окрім того, що гроші не будуть переказані шахраям, котрі і не збиралися відправляти оплачений товар, у вас ще буде змога від нього відмовитися, якщо він виявиться неякісним.  

Умови із зірочкою

Часто в договорах внизу сторінки є текст дрібним шрифтом, на який більшість людей не звертає увагу. А насправді там зазвичай вказана критично важлива інформація, яка потім відіграє ключову роль у вирішенні суперечок щодо укладеної угоди.

З шопінгом в "чорну п’ятницю" відбувається те ж саме. Нерідко біля назви товару чи його опису може стояти зірочка чи інша позначка, значення якої пояснюється десь далеко дрібним білим шрифтом на світло-сірому фоні.

А там можуть міститися важливі умови акції або нюанси доставки. Неуважність може привести до того, що знижка на товар не буде врахована чи вартість роботи кур’єра буде коштувати як половина замовлення.

Аби ви могли в разі чого довести свою точку зору, потрібно ознайомитися зі всією інформацією про товар та умови його придбання та надання знижки на нього.

Наприклад, Amazon ввів таке правило, що все куплене на ресурсі з 1 листопада до 31 грудня можна повернути до півночі 31 січня. Однак на маркетплейсі є сторонні продавці, котрі можуть не підтримувати цю умову. Тож в цьому випадку потрібно звернути увагу, хто саме реалізує товар.

Капкан для даних

Кібершахраї просто обожнюють різні масові акції. У потоці пропозицій від магазинів можна легко розмістити свої пастки та піймати в них довірливих покупців. Зокрема, нерідко вони відправляють на пошту листи з додатками, що нібито містять подарункові сертифікати від продавців або посилання на таємні сторінки з ексклюзивними пропозиціями.

Так можна підхопити небезпечний вірус на комп’ютер чи інший гаджет. Або ж шахраї створюють окремі сайти під виглядом інтернет-магазинів, особливо під час шопінгового ажіотажу, де через реєстрацію збирають ваші дані та з їхньою допомогою крадуть гроші з рахунків.

Вищий рівень ‒ це створення клонів-додатків відомих магазинів, через які злочинці можуть отримувати і дані, і гроші.

Тож не лише в "чорну п’ятницю", а й у будь-який день варто турбуватися безпеку свого шопінгу. Звертати увагу на підозрілі посилання та додатки в листах, не передавати дані через незахищені мережі Wi-Fi в громадських місцях, дивитися на протокол шифрування сайту (має бути https://...), слідкувати за операціями з платіжною карткою, не передавати нікому свої особисті дані, паролі чи кодові слова тощо.

За можливості краще перевіряти репутацію та інші відомості про продавця у відкритих джерелах та через спеціалізовані сервіси. В час шопінгової ейфорії про це потрібно особливо пам’ятати. Адже "солодкі" пропозиції від шахраїв можуть затьмарити розум навіть досвідченому раціональному покупцю.

Нагадаємо, Фіртка зібрала пропозиції найпопулярніших інтернет-магазинів, які влаштовують розпродажі у чорну п’ятницю 2018.


23.11.2018 1683 3
Коментарі (3)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1634
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

936
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1423
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2639 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3728
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3214 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

777

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

420

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

345

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

985
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5140
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10520 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8990
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7530
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

815
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1009
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1290
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15770
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

182
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1337
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1741
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1638