«Давно пора». Прикарпатські експерти розповіли про доцільність та наслідки введення воєнного стану

Через російську агресію на Азовському морі в Україні можливе введення воєнного стану.

Президент країни Петро Порошенко запропонував Верховній Раді протягом двох днів ухвалити рішення про введення воєнного стану. Якщо депутати підтримають указ президента, воєнний стан триватиме 60 днів по всій території України.

Фіртка поцікавилася думкою прикарпатських політологів та експертів стосовно доцільності та наслідків введення воєнного стану в Україні.


Мирослав Кошик, історик, політичний експерт:

Яке ставлення до введення воєнного стану зараз? Я його висловлював ще в 2014 році: іде війна, військовий стан є очевидною необхідністю. Зараз, коли Російська Федерація вперше у війні використала відкрито свій прапор, не ховаючись за "апалчєнцами", зеленими чоловічками та " рускімі дабравольцамі", військовий стан міг би консолідувати суспільство у боротьбі з ворогом, але за певних умов - розрив дипломатичних відносин, перекриття кордону і введення суворого візового режиму з РФ, арешт майна російських олігархів та майна Московського патріархату, закриття промосковських телеканалів і активна нейтралізація п'ятої колони Кремля.

Треба вже пану Порошенку посадити хоч трьох своїх друзів-путінофілів. Без усього цього, я не бачу жодної суті у введенні військового стану. Усе має бути жорстко і рішуче, бо як ні, то суспільство повірить в ідею, що це - чергова маніпуляція Банкової з метою відтягнути вибори Президента в березні 2019.

Ігор Дебенко, політолог:

Впровадження військового стану у відповідь на неприховану та незавуальовану агресію РФ є правильним кроком. Ескалація ситуації в Азовському морі є наслідком цілеспрямованої, системної агресивної політики Путіна, на яку не лише Україна, а й увесь світ просто зобов’язані реагувати. І в даному випадку просто «схвильованістю» обмежуватися в будь-якому випадку неможливо.

З іншого боку, маємо визнати, що таке рішення є запізнілим – в Україні п’ятий рік триває війна. Можемо стверджувати, що Парламент сьогодні підтримає Президента й РНБО, єдине, що не до кінця зрозуміло, які будуть умови його правового функціонування. Підстав для панічних настроїв наразі немає, натомість суспільству бракує розуміння, що відбувається, чого очікувати і як діяти.

Василь Кедик, політолог:

В сьогоднішніх реаліях введення воєнного стану потрібно розглядати в кількох площинах. Збереження суверенітету щодо вільного переміщення та використання водних ресурсів - це одна з базових засад держави, закріплена ще в Декларації про державний суверенітет України. Відтак загроза потребує адекватної відповіді.

Питання містить й внутріполітичну площину. Скажімо, введення воєнного стану ставить під питання старт президентської виборчої кампанії. При чому відтермінованими можуть бути не тільки президентські вибори, а й парламентські. Крім того під час воєнного стану обмеженими є мітинги та демонстрації. Наприклад, для того, щоб розігнати акцію водіїв на "євробляхах" достатньо буде рішення війського керівництва, формально навіть без погодження з владою.

Обмеженою може бути й діяльність політичних партій, виходить що й окремих політиків. Відтак, обеззброєними залишаються опоненти влади, які ризикують в будь-який момент опинитись поза законом. Тоді для них обмеженим стане доступ до ЗМІ. Звичайно, це малоймовірно. Проте така карта в руках влади є.

Вчора голова Нацбанку сказав, що банківська система працюватиме в штатному режимі, коли введуть воєнний стан. Однак першим відреагує курс гривні. Від того, як довго протриває цей режим, залежить й показник інвестиційної привабливості держави, показники експорту, а відтак й ВВП.


Читайте також:

Воєнний стан в Україні: як він може вплинути на майбутні вибори, роботу ЗМІ і права


26.11.2018 2351 2
Коментарі (2)

СУСАННА 2018.11.26, 14:15

А ПРО ЖОПУ ЕКОНОМІЦІ КРАЇНИ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ НІХТО НЕ ПОДУМАВ?

Роман 2018.11.26, 18:18

Як завжди, як тільки назріває внутрішня криза влади то одразу виникають всякі зовнішні загрози аж до станів. На цей раз обставини "бляхарів" , вони обурились , і за пару годин організувався воєнстан (що дає серйозну вигоду владі).  Може це і притягнуто за вуха але то не єдиний випадок.

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1634
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

936
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1423
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2640 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3728
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3214 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

777

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

420

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

345

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

985
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5140
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10520 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8990
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7530
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

815
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1009
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1290
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15770
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

182
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1337
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1741
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1638