Доки паска в печі, нікого до кухні не пускаю

 

/data/blog/51059/01c8b8f6bd38e27a30c67d379d42a2b5.jpg

 

Пасха — то для нас найбільше свято за цілий рік, тому і називають його Великдень. Бог воскрес — і вся природа воскресає й відроджується після зими та холоду. Немає більше такого світлого празника, щоб так душа раділа, — каже 52-річна Ольга Бакота із села Фитьків Надвірнянського району Івано-Франківської області.

За євангельськими переказами, Ісус Христос воскрес із мертвих на іудейське свято Пасхи. Свято не має точної календарної дати, його вираховують за місячним календарем. Цього року православні, греко-католики й римо-католики відзначають його разом — 20 квітня.

— На Великдень вся сім'я має зібратися разом за святковим столом, щоби протягом року успіх і достаток не оминали родину, — продовжує Ольга Бакота. — Сьогодні з Польщі, Іспанії, Італії, навіть з Америки до нас їдуть. Чим більше людей зберуться за великоднім столом, тим кращим буде рік для всієї родини. А кожен, хто побував на Світле Воскресіння вдома, матиме в усьому фортуну й прибутки.

Вірять, що на Великдень Бог відкриває рай і пекло, щоб душі померлих предків відвідали родичів на Землі. Увесь Світлий тиждень вони перебувають поруч із живими. Тому на Страсному тижні — сім днів до Пасхи — потрібно обов'язково прибрати могили рідних, висадити живі квіти, засвітити поминальні лампадки. Душі покійних уособлюють кукуци — невеликі булочки із дріжджового тіста у формі квітки або пташечки. Їх печуть напередодні й роздають дітям.

— Кажуть, шо хто помре на Великодньому тижні, того враз до раю забирають. То вважають за велике щастя для людини. Або вона при життю була праведником, або, якщо й грішна, то дуже страждала й заслужила царство небесне, — розповідає 93-річна Гафія Москалюк із сусіднього села Цуцилів.

Страсної суботи господині печуть паски, готують святкові страви і лагодять великоднього кошика.

— У п'ятницю пасок не робимо, бо то день смутку — Ісус Христос приймав хресні муки, — говорить 65-річна Ольга Лазорак із села Гвізд Надвірнянського району. — А в суботу зранку я вчиню тісто і печу п'ять-десять пасок — на всю рідню й для тих, хто вже немічний або хворий і сам вже не годен паску вчиняти. Як у піч саджаю, обов'язково кладу хреста і проказую: "Хрестилася я, і піч, аби Бог поміг сю паску гарно подати і гарно виняти". Доки паска в печі, нікого до кухні не пускаю. Не можна стукати, грюкати дверима, навіть ходити повз піч. То дуже погано, як паска западеться або кавалчик від неї відвалиться. А добре буде весь рік, як вона гарно підніметься й файно випечеться.

Великодньої ночі, вважають, "Бог щастя ділить". Тому, коли паски саджають у піч, на кожну загадують долю кого-небудь із рідних. За тим, як вона випікається, намагаються передбачити, що кого чекає протягом року.

До великоднього кошика, крім пасок, поміщають також крашанки, писанки, ковбасу, сало, хліб, масло і сир.

— На саме дно до свого пасківника кладу все, що буде сіятися і садитися: і картопельку, і цибульку, і кукурудзку, і часничок, — говорить Ольга Бакота. — Треба, щоб воно було обов'язково посвячене, тоді його ніщо не пошкодить і гарно вродить. Вкладаю також хрін — із зеленими листочками. Його та часник уживатимемо як ліки від багатьох хвороб — грипу, ангіни, недуг крові та шкіри, а також від безсоння й облисіння.

Вірять — усе освячене на Великдень набуває надзвичайної сили. Свячена сіль зможе відлякувати злі сили. Її носять із собою в кишені від пристріту, ­обсипають корову, щоб відьми не відібрали у неї молока чи щоб худобу не зурочили. Рушник, яким накривають пасківник, може розганяти градові ­хмари й лікувати немовлят від вроків. А посвячена сім років підряд великодня свічка відвертатиме від хати грім і пожежі.

"Вежа" з десяти хлопців має обійти навколо церкви

У селах Фитьків, Цуцилів і Гвізд Надвірнянського району Івано-Франківської області дотепер улаштовують гаївки — розваги, ігри та пісні, які виникли ще за язичницьких часів.

У давнину магічні хороводи мали забезпечити добрий урожай, щасливий шлюб і достаток у родині. Пращури вірили, що все зображене й проспіване під час Великодніх свят обов'язково має збудитися. Ігрове відтворення процесу визрівання й збирання маку, льону, проса, гречки та груш мало сприяти тому, що ці культури гарно вродять. Тому гаївки проводили у священних місцях — неподалік капищ або на цвинтарі, де межа між світом живих і світом мертвих зникає. Згодом їх почали влаштовувати біля церкви. Обряд поступово втратив магічно-заклинальне значення і перетворився на розвагу.

— Як я ще була дівчиною, ми всі збиралися біля церкви на Великдень і водили "жуків". Ставали попарно, схрещували руки і робили такий "місточок", по якому йшла дівчинка, а їй приспівували: "Ой ходить жук по жучині, а дівчина по ручині. Грай, жуче, грай…", — згадує 93-річна Гафія Москалюк з Цуцилова. — Співали про Галю, яка перебирає кавалєрами. Ставали отак у кружка, а всередину когось вибирали за Галю й показували, як вона танцює з тим, хто їй більше всякого краму дарує.

У Цуцилові на третій день Великодніх свят на завершення гаївок утворюють "вежу" — на плечі чотирьом хлопцям стають троє, трьом — двоє, а зверху цієї піраміди — один. "Вежа" має обійти навкруги церкви, не розвалившись. Така конструкція уособлювала єдність світобудови й була пов'язана з культом Сонця, втіленням якого і був хлопець нагорі "вежі".

У селі Гвізд зберігся інший звичай: на гаївках жінкам дітородного віку непомітно намагаються до подолу спідниці прив'язати вузлика стрічками з вербової кори. Називають це "хвіст" — щоб дітей більше родили, щоб телички й ­ягнички у хазяйстві велися.

— У Фитькові радянська влада закрила церкву, а ми все одно збиралися на церковному подвір'ї й проводили гаївки, бо то така споконвічна наша традиція, — розказує тутешня 52-річна Ольга Бакота. — Тільки що ми для себе це робили, а теперішня молодь у школі це вивчає. Сьогодні гаївка все більше на концерт самодіяльності схожа.

 

Gazeta.ua


19.04.2014 2123 0
Коментарі (0)

21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

7449
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

9633
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1708
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

3785
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

13587 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

3665

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

1079

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

999

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

3489

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

1193
25.01.2026

Протеїнові коктейлі не є найкращим джерелом білка: дієтологиня назвала 17 продуктів, які містять не менше білка, а інколи й більше.    

3366
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

7968
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1802
23.01.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

4697
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

8179
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2504
12.01.2026

Вірян запрошують на нічні чування в Погінський монастир.

1274
24.01.2026

Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

6451
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

735
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1223
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

1347
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

1022