І дорожче борошно на полицях не затримується...

Із крамниць у Городенці люди «вимітають» не лише борошно, а й печиво та макаронні вироби. Якщо ще минулого тижня 50-кілограмовий мішок борошна вищого ратунку на одній з місцевих гуртових баз можна було придбати за 155 гривень, то вже у п’ятницю цього важливого товару взагалі не було в продажу. Продавці розповідають, що напередодні борошно таки було завезли. Але вже за новою, вищою ціною. І вони практично всю партію тут же продали по 185 гривень за мішок. Нині на вітрині — там, де зазвичай стояло борошно різного фасування, — порожньо. Малий вибір макаронних виробів, зник широкий асортимент печива, хоча тут його пропонували іноді до 20 видів!

 

На початку тижня не було борошна й на місцевій пекарні. Її власниця Світлана Ємельянова спочатку «списала» дефіцит на проблеми з доставкою, адже на Хмельниччині, де беруть цей товар, замело. Та опісля була прикро здивована тим, що за 50-кілограмовий мішок треба віддати вже на 17 гривень дорожче. Це потягнуло й підвищення ціни на хлібобулочні вироби, тож відпускають їх тепер уже на десять копійок дорожче: «Прикарпатський», приміром, — по 3,1 грн., за «соціальний» житній треба викласти на пекарні три гривні. Цікаво, що чимало споживачів саме тут їх і купують: буханці завжди свіжі й трохи дешевші, без торговельної надбавки. Беруть навіть некондиційні, бо пекарі реалізують їх зі знижкою.

 


В районному управлінні економіки такий ажіотаж вважають необррунтованим. Хоч і визнають, що подорожчання зерна загалом у країні вплинуло на ціну борошна. Та поки урядовці доскіпуються до причин підняття цін на хліб, прості люди думають, як виживати. Приміром, Ганна Соколюк нагадала собі, що в селі Поточищі можна придбати борошно місцевого помелу. і наразі, поки її ще не підтискають сільськогосподарські роботи, вирішила, що сама випікатиме хліб.

 

* * *

Тенденція до масового скуповування борошна спостерігалася цими днями і в інших районах області. Траплялися випадки, що покупці замалим не вкліп ока «розмітали» цілі вантажівки з борошном, беручи в одні руки його й по два-три великі мішки.

 


— Ажіотаж викликано штучно, — коментує ситуацію на ринку борошна заступник голови ОДА Василь БРУС. — Борошна в Україні, в тому числі й на Прикарпатті, вдосталь. І питання забезпечення ним нашого регіону — на щоденному контролі в голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка. інша річ, що зросла його вартість. Але й подорожчала сама переробка зерна через підвищення тарифів на електроенергію та природний газ, зросли витрати на транспортування товару.

 


Втім, загалом і стрибок цін не такий уже й великий. Ось, приміром, який, за інформацією наших служб, прейскурант на борошно діяв учора в торговельній мережі обласного центру. Скажімо, у «Вопаку» його продавали по 3,21 грн./кг, в «Метро» — по 3,65 — 3,68, у «Велесі» — по 3,44, у «Маневрі» — по 3,50 грн. У дрібніших торговельних точках реалізовували борошно й дорожче.

 


Наразі амплітуда коливання ціни — в межах від 3,2 до 5,03 грн./кг — залежно від виробника борошна (регіону його виготовлення), ратунку, розфасовки й т. д. Але це реалії ринкової економіки. Ми ж, зі свого боку, робимо все, щоби стабілізувати ціни на борошно. Організували, зокрема, інтервенцію з Держрезерву 10 000 тонн зерна для переробки й забезпечення борошном пекарських підприємств області. А, приміром, у суботу вже вдруге провели в Івано-Франківську сільськогосподарський ярмарок. Розпродали товар, який привезли з усіх районів на 39 вантажних автомобілях. У тому числі реалізували в різних мікрорайонах міста й більше десятка вантажівок з борошном. Його продавали і по 2,9 грн., і по три гривні за кілограм.

 


До речі, такі ж низькі ціни панували на цих торгах і на інші продукти.
А те, що масово скуповують як не гречку, то борошно... Самі розумієте, кому це вигідно і хто створює той ажіотаж. Але, ще раз повторюю, немає жодних економічних причин для того, аби піддаватися на різні спекуляції.

 

Людмила СТРАЖНИК, Василь МОРОЗ

"Галичина"


25.02.2011 2895 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1639
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

942
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1428
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2645 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3734
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3222 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

786

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

424

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

348

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

992
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5144
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10524 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8995
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7530
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

820
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1015
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1295
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15774
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

192
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1341
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1745
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1642