Калуш створить музей за прикладом «Тюрми на Лонцького»

1 червня за ініціативи краєзнавця, голови Калуської міськрайонної організації історико-просвітницького товариства «Меморіал» Богдана Яневича, делегація калушан відвідала Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького».

 

У Львові директор музею «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий розповів про створення експозиції, поділився досвідом напрацювання проектно-кошторисної документації ремонтних робіт, яких вимагає корпус колишнього слідчого ізолятора НКВД-КГБ, надав методичні консультації. Калушани мають задум відкрити свій музей-меморіал у підвалах приміщення, де від 1944 до 1950 року розміщувався гарнізон, а саме приміщення до 1956 року використовувалося як тюрма, у якій утримували і катували арештованих борців за незалежність України.

 

Сьогодні про неї нагадують лише меморіальна дошка на фасаді музичної школи № 1 та кілька занедбаних камер у підвалі Центру науково-технічної творчості учнівської молоді. Однак калушани, яким, свого часу, довелося провести тут не один день, а також люди, котрі уже у 1970-х роках зазнали переслідувань, і досі зберігають пам’ять про цю тюрму. Калуський «Меморіал» за участю репресованих політв’язнів здійснив ідентифікацію приміщення в’язничних камер колишньої тюрми НКВС-КДБ на вул. Січинського, 11.

 

Ініціатори музею мають намір створити на базі колишньої тюрми експозицію українського визвольного руху й збирають для неї історичні матеріали та свідчення очевидців про події 1944–1956 років. Калуська міська рада підтримала створення музею, передбачивши в бюджеті 70 тис. грн. на відновлювальні роботи.

 

До речі, існують припущення, що на території між колишнім приміщенням НКВС (тепер – музична школа № 1) та колишньою їдальнею (тепер – управління казначейства, поряд зі сквером, де встановлено пам’ятник Іванові Франку) могли існувати підземні ходи та захоронення закатованих. За свідченням колишнього керівника технічного гуртка Володимира Сікори, «підвал був повністю завалений сміття.

 

Те, що ми побачили під купами сміття, справді, вжахнуло: на підлозі і стінах були згустки крові, які, вочевидь, у 40-х роках ніхто навіть не спробував змити, бодай водою. Залишилося і людське волосся. Місцями воно було приклеєне кров’ю настільки, що не можна було відшкрябати». «Окрім цього, добре пам’ятаю написи на стінах, датовані 1946–1947 роками.

 

Це були вишкрябані нігтями та кров’ю звернення до матері, батька, дітей. Загалом – маса прізвищ та, вочевидь, останніх послань. Навіть читати було важко. Також я чув від людей, що у тюрмі була викопана криниця, вщерть закидана людськими тілами, — розповідає пан Володимир. — Усе тоді майстри ретельно замалювали. Фарба не дуже хотіла чіпатися, тому вирішили зверху обложили стіни тротуарною плиткою, яка стоїть і досі. Ті кілька камер, які збереглися до сьогодні, – не вся в’язниця. Не виключено, що інші камери просто відділяє замурований вхід. До музичної школи можна дістатися тунелем, який був засипаний понад 30 років тому».

 

Краєзнавець Богдан Яневич готовий працювати не лише над створенням постійної експозиції музею, а й над проведенням розкопок у пошуках підземного тунелю, який, можливо, з’єднує одразу кілька приміщень, та інших камер. Він зазначає, що ідеєю створення музею калушани стали вітлювати восени 2009 року. Зокрема, у приміщенні Калуської міськрайонної організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів було здійснено презентації виставок про УПА та провідних діячів національно-визвольного руху.

 

Тоді ж до обласної комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій товариство «Меморіал» подало пропозиції щодо фінансування пошуку і впорядкування поховань жертв окупаційних режимів у Калуському районі, а також перелік поховань, що потребують додаткових досліджень.


ЗІК


02.06.2011 2903 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1477
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

841
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1315
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2535 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3627
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3065 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

545

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

296

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

290

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

908
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5056
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10441 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8904
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7485
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

725
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

926
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1212
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15690
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1248
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1642
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1556
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1782