Хто такий Андрій Іванчук: які закони написав та до яких реформ долучився

Нашого краянина Андрія Іванчука знають, як мецената та ефективного депутата, який сприяв виділенню коштів з держбюджету на розвиток рідного краю.

Однак, крім плідної роботи в інтересах Покутського краю, Андрій Іванчук – один із лідерів серед парламентарів щодо законотворчої роботи.

За п’ять років він підготував 192 проекти законодавчих актів. Більшість з них, а саме 153, стосуються економічної політики, 27 – галузевого розвитку і 5 – правової політики. 48 написаних ним та винесених на розгляд парламенту законопроектів стали чинними актами.

Він також відіграв важливу роль у прийнятті низки законопроектів. Розповідаємо про найважливіші з них:

–  Підтримка децентралізації. Завдяки цій реформі бюджети місцевих громад зросли в 5 разів. Бюджет Коломиї зріс із 60 млн. до 260 млн. гривень, Городенківського району – з 256 до 445 млн. гривень.

–  Співавтор революційного закону під умовною назвою «Чужих дітей не буває». Прийняття цього закону дозволило стягнути на користь дітей 5 мільярдів гривень боргу по аліментах. За 5 місяців 2019 року у Коломиї та Коломийському районі сплачено понад 1 мільйон гривень аліментів.

–  Мовні квоти на телебаченні та радіо. З 2018 року на усіх загальнонаціональних телеканалах транслюється 75% україномовного продукту, а вже з 2024 кількість українського продукту збільшиться до 90%.

–  Система «ProZorro». Завдяки її впровадженню корупційні схеми державних закупівель були замінені на відкриті публічні електронні торги. Щороку «Prozzoro» економить для українського бюджету до 70 мільярдів гривень.

–  Співавтор реформаторського Кодексу з процедур банкрутства. Законопроект був визнаний усіма міжнародними організаціями та партнерами, всім фаховим середовищем. Прийняття цього документа покращить позицію України в рейтингу Світового банку з легкості ведення бізнесу на 10 позицій. «Це дуже прогресивний законопроект. Це безпрецедентне просування України у тому ж рейтингу Світового банку Doing business за компонентом з легкості ведення бізнесу. Зараз Україна на 150-му місці, після прийняття підніметься на 50-60 місце».

Окрім законотворчої роботи, Андрій Іванчук, не будучи мажоритарним депутатом, протягом минулих п’яти років активно працював над розвитком рідного Покутського краю.

–  Завершення будівництва поліклініки у Коломиї та оснащення лікарні сучасним медобладнанням. Саме Андрій Іванчук домігся виділення коштів на добудову цього закладу, який простоював більше 10-ти років.

Також за його сприяння з державного бюджету лише за останні три роки було виділено 100 мільйонів гривень на закупівлю найсучаснішого медичного обладнання. Це вперше така рекордна сума надійшла за роки незалежності.

–  Реконструкція дамби на річці Прут. Після повені 2008 року населені пункти на ріці Прут перебували у зоні ризику. Тільки після втручання Андрія Іванчука уряд виділив 17 мільйонів гривень на побудову нової дамби.

–  Будівництво водноспортивного комплексу у Коломиї. Це найбільший інфраструктурний проект, який зводять на Західній Україні. Його загальна вартість – 260 млн гривень.

За 2019 рік за сприяння Андрія Іванчука з державного бюджету вже спрямовано 100 млн гривень.

–  Реконструкція очисних споруд у Коломиї. Для збільшення потужності очисних споруд Андрій Іванчук допоміг Коломийській міській раді отримати 50 млн гривень із державного бюджету.

–   Капітальний ремонт малої об’їзної дороги у Коломиї вулиць Атаманюка – Старицького. Загальна вартість проекту – 42 млн гривень.

Децентралізація: місцеві бюджети зросли в 5 разів

Андрій Іванчук – голова парламентського комітету з питань економічної політики. Природно, що найбільше його законодавчих ініціатив – саме у цій галузі. Слід зазначити, що пан Іванчук безпосередньо причетний до впровадження цілої низки важливих економічних реформ.

Усі законодавчі ініціативи, до яких так чи інакше долучився Андрій Іванчук, умовно можна розділити на три великі категорії. Перша – це економічно-соціальні законодавчі ініціативи, що перебувають безпосередньо у віданні комітету, який очолює пан Андрій. Друга категорія – законодавчі акти з відновлення обороноздатності держави, і третя – це закони, що регулюють гуманітарну політику та питання національної ідентичності.

Найперше – це реформа децентралізації. Завдяки цій реформі місцеві бюджети зросли в 5 разів. Наприклад, бюджет Коломиї завдяки децентралізації зріс із 60 мільйонів до 250. Ще одним реформаторським нововведенням, яке запрацювало завдяки в тому числі й Андрієві Іванчуку – це система «ProZorro». Завдяки їй корупційні схеми державних закупівель були замінені на відкриті публічні електронні торги, до яких мають доступ усі зацікавлені підприємці. Щороку «ProZorro» економить для українського бюджету до 70 мільярдів гривень на рік.

Децентралізація та введення системи «ProZorro» є візитівкою проведених за минулі 5 років реформ. 

Окремо слід згадати про нещодавно прийнятий реформаторський законопроект – Кодекс з процедур банкрутства, співавтором якого є саме Андрій Іванчук.

За висновками експертів, прийняття цього документа покращить позицію України в рейтингу Світового банку Doing business загалом на 10 позицій. Це при тому, що за три роки Україна в цьому рейтингу вже піднялася на 7 пунктів.

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов подякував Андрію Іванчуку за плідну співпрацю з Урядом та титанічну роботу, яку той провів для того, щоб документ отримав необхідну кількість голосів.

Згаданий кодекс ліквідовує зловживання, зокрема, коли арбітражні керуючі наживались на збанкрутілих об’єктах і продавали їх за безцінь на якихось кишенькових майданчиках, за якими важко слідкувати. Натомість тепер це все майно реалізовуватиме держава і кошти надійдуть до державного бюджету.

Ще один дуже резонансний закон, до якого безпосереднє відношення має Андрій Іванчук, умовно називається «Чужих дітей не буває».

«Ми змусили, якщо так можна сказати, батьків виконувати свої обов’язки по відношенню до дітей, зокрема в питанні сплати аліментів, – коментує пан Іванчук. – Сума заборгованості була просто астрономічною – в Україні вона складала мільярди гривень. Це спонукало до дій. Спочатку ми впровадили систему заборон стосовно боржників – зокрема, заборонили виїзд за кордон. Прийняття цього закону супроводжувався певними перипетіями, але на сьогодні я бачу конкретний результат. За менш ніж рік сплачено 5 мільярдів гривень боргів з аліментів».

Не можна оминути й реформу у сфері прав власності. Завдяки їй був спрощений порядок реєстрації нерухомого майна, що значно зменшило корупційні моменти у цій процедурі. Також ця реформа мінімізувала ризики незаконного заволодіння майном, інакше кажучи – це потужний удар по рейдерству.

Також серед основних досягнень законодавчої роботи Андрія Іванчука та очолюваного ним комітету з питань економічної політики є реформа у сфері регулювання діяльності господарських товариств, реформа у сфері приватизації, реформа у сфері управління об’єктами державної власності та захисту економічної конкуренції. 

Зросли видатки на національну безпеку і оборону

Другим тематичним напрямком реформ та законодавчих ініціатив, до яких долучився Андрій Іванчук у діючому скликанні Верховної Ради, є національна безпека та обороноздатність держави. В цій сфері за минулі 5 років зроблено більше, ніж за всі попередні роки разом узяті.

«2014 року бійці Збройних сил не мали навіть найнеобхіднішого – шоломів, бронежилетів, нормального взуття, а на фронт їхали на шкільних автобусах, – каже Андрій Іванчук. – Нині ж ми самостійно виготовляємо бронетехніку, артилерійські системи та реалізовуємо ракетну програму. У 2014 році наші офіцери й солдати вивчали сучасну тактику бойових дій, дивлячись на зарубіжні армії. Тепер представники збройних сил країн НАТО, тобто найсильніших армій світу, їдуть вже до нас переймати досвід нашого війська».

«За час роботи Верховної Ради 8-го скликання, – продовжує Андрій Іванчук, – у сфері національної безпеки вдалося зробити кілька фундаментальних та знакових речей. Перше – це збільшити фінансування оборонної сфери до показника 5% від ВВП. Для порівняння – у 2013 році цей показник складав менше 1%. Тобто за минулі 5 років фінансування оборони зросло у 20 разів. Друге – це прийнятий закон «Про національну безпеку», який відповідає на сучасні виклики, що стоять перед Україною, адаптовує українське законодавство до стандартів НАТО та чи не вперше чітко формулює перелік національних інтересів України. Третім важливим кроком у сфері обороноздатності стало підвищення рівня прозорості за державним оборонним замовленням. Йдеться про проведення реструктуризації державних підприємств, оптимізації їх виробничих потужностей та про побудову сучасної системи управління оборонно-промисловим комплексом».

 Ще ніколи українське телебачення та радіо не було настільки українським

Серед найзнаковіших «гуманітарних» законів, на першому місці, безперечно, Закон про мовуавторства депутатів фракції «Народного фронту», до якої входить Андрій Іванчук. Саме ця фракція найбільше й лобіювала прийняття цього закону. За словам самого пана Іванчука, прийняття мовного закону є епохальною подією на рівні з отриманням Томосу українською православною церквою.

Ще однією надважливою законодавчою ініціативою є пакет законів про мовні квоти на телебаченні та радіо. Авторами та ідейними натхненниками цих законів є депутати з фракції «Народного фронту». З жовтня 2018 року на усіх загальнонаціональних телеканалах повинно бути не менше 75% україномовного продукту, а вже з 2024 кількість українського продукту збільшиться до 90%. На радіо обов’язкова квота україномовних пісень прийнята у розмірі 35%.

«Це дало потужний поштовх для розвитку україномовного культурного продукту – кінофільмів, телепередач, пісень. Ще ніколи український теле- та радіо простір не був настільки українським, ще ніколи україномовні виконавці не мали таких великих можливостей для творчої реалізації. Співаки, виконавці, студії звукозапису – всі в один голос кажуть: ніколи не було такого попиту, ніколи не було таких черг, ніколи не було таких можливостей для розвитку української культури, як тепер», – коментує введення мовних квот Андрій Іванчук.

Крім українізації медіапростору, серед інших гуманітарних реформ, до яких має відношення Андрій Іванчук, є реформування освіти.

Павло Петренкоміністр юстиції:

 Андрій Іванчук – безперечно, один із двигунів реформ. Він готував багато реформаторських законопроектів і пізніше вже у сесійному залі переконував депутатів їх приймати.

Найважливіші із них – це, зокрема, закони з децентралізації. Без них не з’явилися б відкриті офіси, ЦНАПи, міські бюджети не отримували кошти.

Другий блок законодавчих ініціатив – це демонополізація економіки. Андрій Іванчук «провів» через парламент закони по приватизації попри шалений опір того корупційного лобі, яке трималося за державні підприємства.

Ну й мушу згадати за одну із візитівок тих змін, які нам вдалося здійснити – це система «ProZorro». Андрій Володимирович є не просто одним з авторів, але ідейним натхненником цього закону.

 Лілія Гриневич, міністерка освіти і науки:

– Шкільна реформа – це забіг на довгу дистанцію. Саме тому надзвичайно важливо, щоб ідеї освітньої реформи були чітко визначені та закріплені як стратегічний пріоритет держави на наступні роки, зокрема на рівні законів. У 2017 році парламент ухвалив Закон «Про освіту», що став фундаментом освітньої реформи. Саме завдяки його прийняттю наші першокласники прийшли навчатись у Нову українську школу. Але для повноцінного будинку фундаменту недостатньо, нам також потрібні механізми, які дадуть реалізуватись закладеним ідеям. І саме цією опорною стіною реформи став Закон про повну загальну середню освіту. Я дуже вдячна Андрієві Іванчуку за допомогу у його прийнятті, він завжди є моїм партнером у сесійному залі і надійним союзником у впровадженні реформ.

 Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі:

 Іванчук зробив неймовірні речі для ухвалення прогресивного та реформаторського Кодексу з банкрутства. Головна новаторська ідея цього кодексу в тому, аби підприємства могли результативно входити в санацію і виходити з неї, щоб банкрутство було захистом від кредиторів – так, як це відбувається у всьому цивілізованому світі.

Джерело: Дзеркало Медіа


05.07.2019 4823 3
Коментарі (3)

27.01.2026
Олександр Мізін

Електронні сигарети, або вейпи, набули значної популярності в Україні, особливо серед молоді. Багато споживачів сприймають їх як менш шкідливу альтернативу традиційним сигаретам, однак наукові дослідження свідчать про суттєві ризики для здоров’я.

1227
21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

7821
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

10023
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1938
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

4033
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

13929 1

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

1349

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

1179

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

4273 3

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

1355
25.01.2026

Протеїнові коктейлі не є найкращим джерелом білка: дієтологиня назвала 17 продуктів, які містять не менше білка, а інколи й більше.    

3689
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

8153
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

2011
26.01.2026

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

13428
23.01.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

4844
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

8393
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2752
24.01.2026

Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

6639
27.01.2026

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться за два з половиною місяці — 12 квітня поточного року.

932
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

1020
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1529
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

1551