Для кожного з нас тугим перевеслом часу зв’язано снопик солодких спогадів про шкільні роки, і ми їх бережемо у своїй пам’яті, як неоціненний дарунок долі, як якийсь нестримний вихор нашої власної весни. Ясновидими вікнами школа зустріла нас ще семилітніми малюками і не відпустила… Стала “альма-матір’ю”, храмом мудрості і духовного збагачення, місцем здобуття міцних знань, подарованих нам вчителями та згодом і місцем професійної педагогічної діяльності.
Мостищанська ЗОШ І-ІІ ступенів — одна із найстаріших у нашому краї. У 2012 році їй виповниться 110 років! Весь цей час, мов неопалима купина, вона незгасно палає своїми знаннями, скликаючи щороку невгамовну дітвору до своїх столітніх стін. Її історія має глибоке коріння.
Після приєднання у 1772 р. Галичини до Австрійської імперії імператрицею Марією-Терезією та її сином Йосипом ІІ освіта на Західній Україні була поставлена на державний рівень. Її здобували в народних школах. У книзі “Haudbuch” за 1864 рік є запис, що в с.Мостище Калуського шкільного округу була двокласна народна школа, у якій вчителював Трохим Колубінський, а навчалося 54 дітей.
Після збільшення чисельності населення села Мостище постала потреба у новому шкільному приміщенні. Шкільна рада села, до якої входили вчителі, священик, війт та представник від громади, у кінці ХІХ ст. ініціюють та вимагають від керівництва Калуського повіту і шкільного округу будівництва нової школи. Керівники повіту погодилися з проханням селян і в 1900 році розпочалася будова. Ділянку землі для майбутньої школи подарував Гнат Яковина із частки свого городу. Оскільки освічені люди були завжди в пошані, тож перше відкриття дверей нової школи та її освячення у 1902 році було великою радістю для мостищан. На святі були присутні представники з Калуського шкільного округу, повіту, жителі сусідніх сіл, священики. Сільським хором, який брав участь у святі, керував Тимофій Пітулей — активний громадський та церковний діяч на теренах Калущини…
З тих часів щороку стіни нашої школи залишають випускники, які стали шанованими людьми та гордістю нашого краю.
Незважаючи на “старечий вік” нашої школи, її вважають сучасною. Тут працює молодий, ініціативний, творчий колектив вчителів, яких у районі жартома називають “поміркованими демократами”. З любов’ю і натхненням педагоги прищеплюють своїм учням жадобу до знань, повагу до науки, культивують у вихованців найкращі риси української ментальності: любов до рідної землі, до праці, індивідуальної свободи, толерантності. І слід сказати, що це їм вдається. Школа вкотре міцно утримує передові позиції серед навчальних закладів району. Учні щорічно виборюють призові місця на ІІ і ІІІ етапах Всеукраїнських олімпіад з базових предметів. На чолі шкільного колективу — молодий, енергійний та завзятий керівник Іван Климишин. З його приходом оновився зовнішній вигляд школи, покращився благоустрій шкільної території, відновлено роботу шкільної їдальні.
На повну потужність працює комп’ютерний клас. Вчителі та учні школи мають змогу мандрувати всесвітньою комп’ютерною мережею Інтернет. На належному рівні у школі ведеться методична робота, працює три методичні об’єднання: методичне об’єднання класних керівників 1-9 класів (керівник Наталя Бобко), методичне об’єднання вчителів початкових класів (керівник Марія Михайлюк), творча група (керівник Зоряна Яковина). Мета їх створення — вдосконалення педагогічної майстерності кожного вчителя, розробка основних напрямків і форм активізації пізнавально-науково-практичної діяльності та вивчення, узагальнення, впровадження кращого перспективного досвіду. Вчителі школи беруть активну участь у роботі районних методичних структур, відвідують постійно діючі семінари з предметів, семінари-практикуми, засідання творчих груп.
Наша школа може похвалитися і власною газетою “Памолодь” (літературний редактор Богдана Баран), на сторінках якої щомісячно висвітлюються найяскравіші моменти шкільного життя, та англомовним дайджестом “Welcome English” (літературний редактор Зоряна Яковина), “Книгою шкільних рекордів” (засновник Наталія Гамкало). Справжнім цілющим джерелом пізнання є шкільна бібліотека (шкільний бібліотекар Марія Демедюк). Її фонд щорічно поповнюється не тільки сучасними виданнями, але й альтернативними носіями інформації: аудіо- та відеокасетами, СD та DVD-дисками. Бібліотека перетворилася на інформаційно-методичний центр.
На шкільному подвір’ї за творчим задумом нашого колеги Михайла Тимчишина і при фінансовій підтримці Володимира Пукіша постав пам’ятник, приурочений 100-літньому ювілею школи і присвячений всім її вчителям і учням. Він і став своєрідною візиткою Мостищанської ЗОШ.
Ідучи до школи щоранку, ми, колишні її учні, а тепер вчителі, заглядаємо у її вікна-очі, прохаючи благословення на щоденну копітку працю чи просто, щоб побачити відбитий промінчик сонця…
Ми її, “стареньку”, любимо і шануємо, як матір і, направду, гордимося тим, що маємо можливість залишатися завжди дітьми і водночас закладати основи майбутнього і жити цим майбутнім. Й щороку, і мало не щодня починати все спочатку — і так усе життя…
Наталя Бобко та Марія Мостова,
колишні учні, а нині вчителі Мостищанської ЗОШ
