МусорА (не плутати з порядними міліціонерами:)) можуть стати першими жертвами бунту

— Із кожним днем усе частіше чуємо розмови про автомати, зброю. Суспільство радикалізується, — каже один з учасників помаранчевого майдану 39-річний Євген Золотарьов. — Це означає, що будуть або локальні бунти, або загальноукраїнський. До протестів готові 54 відсотки українців. Це 20 мільйонів людей — рекордний показник із 1990-х.

 

 

 У столичну кав'ярню «Золотий дукат» Золотарьов приходить у світлих джинсах, смугастій футболці та кросівках. За плечима — великий рюкзак.

 

 — Мені чай з ягодами, але поменше рідини, — каже офіціантці й пояснює: — Бо я тільки поїв. Радять після їжі не пити 2,5 години.

 

Уже бачимо локальні виступи — «День гніву», «Весняний марш протесту». Суспільство нагрівається?

 — Революції зазвичай відбуваються восени. Поки що незрозуміло — це буде нинішня осінь чи наступна. Скоріше за все до Євро-2012 якусь видимість стабільності підтримуватимуть.

 

Як саме влада зможе утримати стабільність у країні до наступної осені?

 — Європа даватиме чергові транші, і влада ці гроші підкидатиме нам. А от після Євро-2012 стримувальних факторів для тих, хто управляє Україною ззовні, не залишиться. Видно, що зараз нашим мажоритарним акціонером є Росія. Є ще впливи Євросоюзу та Америки. До цих трьох гравців підключається Китай, який збирається інвестувати достатньо великі кошти і претендувати на зовнішнє управління в Україні. Китайці по лінії національних проектів уже дали мільярд на швидкісну електричку «Київ-Бориспіль». Також цікавляться нашою землею. Вони скупили величезну кількість земель в Африці, Південній Америці. Це свідчить про стратегічне мислення та амбіції. Може, років через 40–50 Україна стане китайською.

 Влада збирається відкрити продаж української землі, і це може стати для неї рятівним колом. Адже не тільки Китай, а й інші країни захочуть мати родючу землю, де немає стихійних лих. Тоді закордонні власники будуть зацікавлені в стабільності й недопущенні революцій. На деякий час вони можуть допомогти зняти напругу в країні — інвестиціями, створенням робочих місць в аграрному секторі.

 

Скільки це може тривати? Щоб Янукович добув свій президентський термін?

 — Тут не важливі прізвища. Українців підштовхували до думки, що їм потрібна сильна рука. Соціологія підтверджувала: цього хотіли 70 відсотків населення. Тепер ми отримали сильну руку.

 Зараз я бачу два паралельні процеси. Один — це охолодження держави, загустіння й задубіння. Усе стає твердішим, і ми рухаємося до диктатури. За таких умов років на 10 перетворимося на Білорусь чи Росію. З іншого боку — чергове нагрівання суспільства. Якщо воно нагріється скоріше, ніж держава встигне охолодити його, ми перетворимося в Лівію чи Єгипет. А під час революцій убивають простих людей, правителі швидко покидають країну.

 Проблема в тому, що вони намагаються імітувати державу. От що таке Міністерство внутрішніх справ в Україні? Це люди, які мають зібрати 200 тисяч доларів в області, й передати їх нагору. Це було при будь-якій владі.

 

Кому йдуть ці кошти?

 — До самої верхівки. В Адміністрацію президента — само собою. Концентруються нагорі й розподіляються серед своїх. У яких точно пропорціях — мені невідомо.

 

Яке міністерство найбільше збирає?

 — Міністерство внутрішніх справ. Коли в людини є зброя, то їй легше збирати гроші. Непогано збирають суди, прокуратура, податкова.

 

 Формально це закріпилося 1991 року — українська держава стала імітаційною моделлю. Вона виявилася досить стабільною, проіснувала 20 років. Щось міняти — не в інтересах Януковича. Він вважає себе власником цієї держави.

 

Тарас Чорновіл говорить, що революція в Україні може початися з підпалу відділку міліції, де закатують людину.

 — Бунт точно може так початися. Міліціонери це самі розуміють. Убивати ж будуть не міністрів, а тих, до кого дотягнуться руки. У всьому світі значна частина людей із хворою психікою йде працювати у правоохоронні органи. Там їх виявляють і звільняють. У нас же головне, щоб виконував фінансовий план. А скільки при цьому закатуєш людей — не важливо. Тому міліціонери можуть стати першими жертвами бунту.

 

Припустимо, восени акції протесту переростуть у революцію, зміниться влада. Що далі?

 — Можна реанімувати свої ілюзії, вибрати опозиційних політиків — Тимошенко, Яценюка. А може настати анархія, що краще, аніж імітація держави. Не буде ж анархії, якщо на рівні громад з'являться люди, спроможні брати відповідальність на себе. Наприклад, колишні чи нинішні мери. Серед них ще є порядні люди. Той же мер Сум Геннадій Мінаєв.

 

Як молодим пробитися у владу?

 — Я знаю багатьох, які пробивалися туди і ставали такими ж. Свіжий приклад — Владислав Каськів (нардеп-«нунсівець», який очолив Комітет економічних реформ. — «ГПУ»).

 

Що треба робити тепер?

 — Порятунок українців і українства лежить у площині самоорганізації. Голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко описав 10 напрямків, за якими самоорганізація можлива. Починаючи від житлово-комунальної, екологічної, закінчуючи професійною. Але ми маємо навчитися довіряти одне одному. Без цього нічого не вийде. Довіра спочатку з'являється в маленьких середовищах. Кілька людей сидять, дивляться очі в очі, розмовляють, знаходять спільні інтереси. Потім з'ясовуються спільні потреби. Тоді ми вирішуємо: давайте зробимо щось для їх задоволення. Наприклад, організуємо толоку і приберемо територію.

 

За європейськими мірками понад 70 відсотків українців живуть на межі бідності. Чи виділятимуть вони останні гроші на такі об'єднання?

 — Поки що в нас ще ніхто не помирає з голоду. Хоча більшість виживають, це правда. Тому вони можуть раціональніше розподіляти видатки. Я вже два роки не плачу податки і намагаюся скуповуватися на ринку, а не в магазині, щоб не сплачувати ПДВ. Я не готовий годувати людей, які керують державою. Кожен має дозріти до цього. Ми не можемо прискорити цей процес. Але він іде.

 

Скільки часу треба, щоб українське суспільство дозріло до радикальних змін?

 — Від трьох до восьми років.

 


 Євген Золотарьов народився в Харкові. Закінчив педуніверситет за спеціальністю «історик». Брав участь в акції «Україна без Кучми», був одним із засновників партії «Пора». 2007-го її лідер Владислав Каськів почав домовлятися про входження партії до блоку «Наша Україна — Народна самооборона» на парламентських виборах. Через це в Золотарьова із ним виник конфлікт. Євген покинув «Пору».

 До Верховної Ради йшов 12-м у списку Партії вільних демократів черкаського мера Сергія Одарича. Їхнє гасло було: «Ми йдемо на вибори, тому що не хочемо, щоб ублюдки знову керували країною». Отримали 0,21% голосів.

 Золотарьов офіційно не працює два роки. Торік виписався зі своєї квартири і ніде не прописався.

 

 — Так що я — бомж. Ухиляюся від сплати податків. Проводжу експеримент, як держава відслідковує ці речі, — каже.

 

 Консультує кількох політиків. Яких саме — не каже.

 

 Має дачу в селі Загребля Оржицького району Полтавської області — будинок на 60 кв. м і 6 соток землі. Їздить туди щотижня.

 

 — Вирощую там майже всю їжу, — говорить Золотарьов.

 

 Дружина Олена працює фінансовим аналітиком. Виховують 6-річну доньку Дарину.

 

 Стільки днів Євген Золотарьов голодував у харківському слідчому ізоляторі 2004 року. Його посадили на 15 діб за організацію та участь у акції «Остання сорочка Януковичу». Протестували проти політики уряду Віктора Януковича. Зняли сорочки на пл. Свободи в Харкові й поклали їх біля входу в будинок облдержадміністрації.

 

 Після втручання Євгена Кушнарьова, тодішнього губернатора області, Золотарьова випустили. Його дружина в той час була вагітна.

 

 

Оксана Перевозна, Ольга Москалюк

Братство


28.05.2011 1741 1
Коментарі (1)

Rusik 2011.06.03, 22:03
Якщо рух проти цієї ілюзорної державності та липового суверенітету розпочне наберети обертів, хотів би приєднатись. Історії притаманно повторюватись, наприклад: кріпацтво (не сильно відрізнялось від рабства), що порівняно недавно було скасовано (1861р.); не встигнемо озирнутись, як державні чиновники надягнуть нам ярмо.
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1482
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

842
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1318
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2539 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3628
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3072 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

564

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

300

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

290

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

909
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5057
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10442 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8905
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7490
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

727
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

927
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1214
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15691
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1253
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1643
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1558
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1783