На Івано-Франківщині провели Х Конгрес патологів України (фото)

27-28 вересня Івано-Франківський національний медичний університет приймав Х Конгрес патологів України «Перспективи розвитку сучасної патології».

Понад 200 учасників з усієї країни обмінювалися досвідом, представляли результати своїх досліджень і визначали пріоритети подальшого розвитку патоморфології в Україні.

«Цей конгрес присвячений діагностиці і це дуже важливо, – говорить завідувач кафедри патоморфології та судової медицини, професор ІФНМУ Іван Михайлюк – Багато хворих сьогодні лікують з неправильними діагнозами. Через слабку матеріально-технічну базу і недостатню підготовку лікарів. Тому всім нам треба вчитися, щоби змінювати медицину і приходити до якісної діагностики».

Лілія Волос, професорка Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького називає професію патологоанатома однією з найважчих, оскільки стосується вона саме діагностики захворювань.

«Якщо діагноз не правильний, то це завжди ризик, - каже професорка. - Хороший досвідчений патолог повинен добре знати всі захворювання: і хірургічну патологію, і акушерство та гінекологію, і психіатрію, і неврологію, і пренатальну патологію, і розуміти норму фізіологічного старіння, тобто вміти відрізнити: йдеться про процеси захворювання чи про вікову норму».

Лілія Волос у професії понад двадцять років акцентує на тому, що завдання фахівців галузі – це постійне вдосконалення, адже змінюються захворювання, в тому числі і під впливом різних видів лікування.

«Сьогодні просто немає такої медичної спеціальності, де б не стикалися з онкопатологією. Потрібен сучасний рівень дослідження матеріалу, вчасна і якісна діагностика», - говорить завідувач кафедри патоморфології та судової медицини Одеського національного медуніверситету Варвара Ситнікова.

Йшлося під час конференції і про діагностику захворювань печінки, зокрема, при переході в цероз, про діагностики раку щитоподібної залози, захворювання в пренатальному періоді.


Також частина заходу модератори присвятили питанням організації патологоанатомічної служби та зміни її структури, обговорювали болючі питання недофінансування галузі, застарілих протоколів і реформування системи охорони здоров'я в цілому, інноваційні технології в патоморфологічній діагностиці захворювань і викладання патоморфології у вишах.

«В українській патанатомії відбувається сьогодні певний ренесанс, - каже Президент Асоціації патологів України, професор Сергій Гичка. - Недофінансування – вагомий чинник, проте рівень представників нашої служби важливіше. Ми співпрацюємо з міжнародними інституціями, бачимо в цьому ріст. Молодь приходить в інтернатуру, займається дослідженнями і бачимо в цьому перспективи розвитку».

«Що б не казали, в Україні патоморфологія все ж розвивається, а цей конгрес важливий ще й тим, що обговорюємо питання ролі Асоціації, через яку ми вирішуємо і ліцензування, і питання післядипломного розвитку, щоби наша службу працювала за європейськими стандартами, - оптимістично зауважила Алла Гаврилюк, завідувач кафедри патанатомії, судової медицини та права Вінницького національного медуніверситету. - Наша місія - допомагати людям. А найціннішим для мене є те, що звідси привезу досвід своїх колег…».

До слова, організатори ювілейного конгресу прийняли неочікувану кількість учасників, а львівська делегація приїхала у складі двадцяти осіб. Юрій Поспішев, завідувач кафедри патанатомії та судової медицини, професор Львівського університету теж відзначає важливість спілкування з колегами з різних регіонів, обмін кращими практиками, говорить про особливість професії:

«Більшість людей вважають, що патанатомія – це робота з трупами, а насправді це переважно встановлення діагнозів живим людям під час біопсії. Сьогодні є комп’ютерна томографія, магнітнорезонансна, проте розділ патоморфологічний залишається найточнішим. В цьому є дуже важлива функція нашої спеціальності».

Пан Юрій також зазначив, що йому особливо приємно бути на Прикарпатті, адже свого часу він закінчив Івано-Франківський медінститут і тут пройшли його студентські роки.

Фотогалерея


02.10.2018 1652
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1693
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

706
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1029
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1455
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2673 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3767

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

841

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

462

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

359

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1020
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5173
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10553 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9029
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7554
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

858
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1043
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1323
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15805
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

253
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1370
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1784
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1685