На Прикарпатті завершився 11-й етнофестиваль "АртПоле" (фоторепортаж)

 

/data/blog/38035/4805d6b25a69749815a3fad5fdc2894b.jpg

 

5-денне дійство під відкритим небом в Унежі каже своїм шанувальникам «до побачення».

 

Вчора під звуки львівського ГИЧ Оркестру завершився вже 11-й(!) фестиваль під відритим небом «АртПоле». 300 учасників, 12 країн світу, 5 днів, близько 2 тисяч глядачів, безліч цікавинок, перформансів, проектів, майстерень – це все АртПоле, друзі! Свято свободи і мистецтв в Уніжі, мальовничому, неймовірно красивому і в дечому таємничому селищі над Дністром. І хоча цьогоріч небесна канцелярія не потішила публіку перфектною погодою, Уніж, як завше, потішив своїм наповненням. П’ять днів пролетіли як один. Але про все в порядку. Гайда на берег Дністра!

 

Розпочалося все оце дійство, яке в народі вже не перший рік називають «АртПоле», а деколи, згадуючи давні-давні часи - Шешорами, ще в середу, 10-го липня. Відкривали фестиваль на Дністрі. На плоті до берега пристали музики (ГИЧ Оркестр тут як тут!), які сплавлялися вниз по течії з села Незвисько. І почалося! В перший день барабанні перетинки тамтешнього людю, який почав стікатися до Унежу і таборитися в «панському» саду, на міцність випробовували Гудаки та НагУаль, Стециків Уніж-Цех та поляки з Enchanted Hunters. Було весело! Ніч для сну? Мабуть… Тільки не на АртПолі! Вже в перший день на малій сцені опівночі театральне дійство розпочав британець TUUP (лідер і вокаліст бенду Transglobal Underground), який індійську легенду The King and The Corpse розповідав під віртуозну гру індійця Шими (Sheema Mukherjee) на сітарі.

 

Не забуваємо про майстерні. Бажаєте зліпити собі свистульку (гончарна майстерня Михайла Плужника)?  Вам на Уніж. А зробити витинанку (до Анатолія Бєлова) чи вистругати дерв’яного коника? Теж сюди. Мрієте навчитись танцювати (вчить Андреа Хендлер)? Їдьте на Уніж! А грати на музичних інструментах зроблених з… овочів та фруктів!? Паприкалаба під вмілою рукою Бенджаміна Коупа дає концерти і вчить бажаючих тільки на АртПолі.  А ще лендарт-майстерня naturally двох німкень Лізи Шміц та Карлотти Брунетті, творіння записничків вашої мрії від Лілії Штекель, ціанотипія Андрія Олешко і багато, багато іншого. Всіх не перелічити, тому що будемо змушені укласти енциклопедію всього того, що за ці п’ять днів створили майстри з усіх куточків світу в Унежі! Тай, звісно ж, краще один раз побачити, ніж 100 разів почути. Тому наступного року – гайда на АртПоле!

 

Другий день, всі бадьорі та щасливі, слухають запорожців з «Крапки», дивних білорусів-«князів Мишкіних»,  веселих поляків «Miąźsz», та рвуть міхи на шмаття під несамовитих «Рви Меха Оркестр» з Росії. Десь так в годині першій ночі під поодинокі крики «дайте поспати, сво…» тішив своєю майстерністю dj Бадьян СС.

 

Що приніс глядачам третій день? Бандуру від Cherry Band, традиційні для турків кавал та багламу від MAVIGIZ. Фантастично мелодійна музика, друзі! Ну а заснути не давали вар’яти з Фінляндії під язиколамаючою назвою Faarao Pirttikangas і наша Перкалаба. ПАРАГВАААААААЙ!!!!!

 

«Історія від Юрія Андруховича про спаленого у старому Львові Альберта Вироземського супроводжуватиметься львівськими музикантами — співачкою Уляною Горбачевською та контрабасистом Марком Токарем», цитуючи прес-реліз організаторів, відбулась також в третій день у вигляді міні-вистави.

 

Четверта та п’ята, остання, доби фесту пройшли в боротьбі зі стихією (дощ і холод), сном, втомою і бажання ніколи не покидати Уніж. Ну, або покидати тільки на час негоди, яка акомпонувала музикам в суботу та неділю. Правда, Стецик та Перкалабські Придатки не давали цього зробити. Їм допомагали хлопці з «PUSHKiN Klezmer Band», чехи і поляки. Отакий от інтернаціонал. Згадаймо іще Йорий Клоц, Narpa та фантастичного Fantazio, і будемо з вами прощатися. Ні, не Уніж. Уніж не прощається. Як вдало підкреслили організатори, АртПоле має таку здатність «не завершуватись ніколи». Фест триває весь рік, адже його учасники тішать своїм вмінням публіку деінде , а от влітку вони знову збираються на березі Дністра, щоб запалити вогник у ще одних очах, які з нетерпінням чекатимуть початку вже 12-го «АртПоля».

 

/data/blog/38035/338a3893837345c421e1e60a28854d89.jpg

 

/data/blog/38035/0eac66b037d67f4509c04166bcf3ca33.jpg

 

/data/blog/38035/4642545963da0cdd09065bdac8b66684.jpg

/data/blog/38035/d09585ef374666ba1867fb2dc361eba0.jpg

 

/data/blog/38035/f773760001f1e0b822d3a3c59df787b8.jpg

 

/data/blog/38035/cc275c74783dcc06f7b74ef7f176d1ed.jpg

 

/data/blog/38035/5f56929e9741310ab8b3c2960f163116.jpg

 

/data/blog/38035/11ea54fb2697fc78bb94cab52a9ce51d.jpg

 

/data/blog/38035/a147cb26f3faf5a63dabfdf928052efc.jpg

 

/data/blog/38035/d796c19c94da2e91eccc355e15815a50.jpg

 

/data/blog/38035/56df19db6ae7df6538eb68c4080e4cce.jpg

 

/data/blog/38035/9dc45910a685ca1771378e96cf395043.jpg

 

/data/blog/38035/2508b87d89d12776596f61c1f83b3a45.jpg

 

/data/blog/38035/eaf8cbbe67d678943e96006aff8e844a.jpg

 

/data/blog/38035/ea693014b21655a5e5b42d4ec39e7914.jpg

 

/data/blog/38035/61d1f470ca73074748e27248851985fb.jpg

 

/data/blog/38035/9eca3ed170dc94253ad19b0435137c59.jpg

 

/data/blog/38035/960319ff2dc8f7db96855969bc7e3436.jpg

 

/data/blog/38035/59627d9154105268e65ac8b254763d8d.jpg

 

/data/blog/38035/8e565bc8a18e1f3baddd2cc726a060a0.jpg

 

/data/blog/38035/a44f5ad40236b43ca45d7cc231fdfdaa.jpg

 

/data/blog/38035/9f57ecf796133220df3f4cc3dfdc72da.jpg

 

/data/blog/38035/2bb4b4efdd6a8f96193127389d2fdcc8.jpg

 

/data/blog/38035/020b25cf214374e4d7c7e22d9a1b44b2.jpg

 

/data/blog/38035/af048d64cbc83048099b3c1e3491d643.jpg

 

/data/blog/38035/5287c1b8ec76f139560c431967afe7d2.jpg

 

/data/blog/38035/9dd0ff9387b10e275e4401208db17e25.jpg

 

/data/blog/38035/d80c566764089737f6abfbf00933f9e2.jpg

 

/data/blog/38035/12fa9be69ce4f1fcd1eb9e52c930279d.jpg

 

/data/blog/38035/511437226a4b8cfbdb8c010b75b0e704.jpg

 

На Івано-Франківщині розпочався міжнародний фестиваль "АртПоле". Ексклюзивні фото

 

 

Текст і фото Марічка Федорук, Стефанишин Ігор


15.07.2013 849 1
Коментарі (1)

Тізер 2013.07.15, 13:48
Щось геть мало народу зібралося цього разу
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

8450
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1061
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

2881
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

12934 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

3052
26.12.2025
Анастасія Батюк

Директор фірми привласнив бюджетні мільйони на ремонті спортивної бази «Заросляк», і це не єдиний випадок посягання на кошти платників податків в області.

13536

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

488

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

2140

Потішився тому, як Кемерон наклав біблійну історію про Авраама, що приносить в жертву сина, на культ Богині Ейви та засумував, що сценарій й далі обертається навколо ідеологем та фетишів світу, якого вже не існує.

878

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

852
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1498
11.01.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

6808 1
07.01.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

7983
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

7707
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2058
12.01.2026

Вірян запрошують на нічні чування в Погінський монастир.

928
07.01.2026

У храмі Святих апостолів Петра і Павла ПЦУ в Космачі не було різдвяного богослужіння ні 25 грудня, ні 7 січня. Натомість 7 січня у церкві провели спільну молитву за мир та припинення війни. 

3305
16.01.2026

За результатами обговорення і таємного голосування до третього туру пройшли 36 митців.

657
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

878
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

672
08.01.2026

Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президент США Дональд Трамп дав "зелене світло" двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

623
03.01.2026

Ще за день до оголошення про перехід Кирила Буданова «на іншу роботу» практично всі інсайдери, які завжди «точно знають» всі розклади в коридорах влади пророкували крісло керівника Офісу Президента маловідомому чиновнику Владиславу Власюку, уповноваженому із санкційної політики.  

1907