"Не робіть послугу окупанту: не створюйте іншого ворога, окрім москаля", — депутат Івано-Франківської міської ради Роман Марцінків

День Незалежності Україна вдруге зустріла в умовах повномасштабної війни. Для кожного цей день став особливим: з присмаком скорботи, гіркої втрати та щирої молитви за тих, хто на передовій.

Про те, що цінують українські військові, чим вимірюється віра та де беруть сили, пресслужба Івано-Франківської міської ради поцікавилася у депутата Романа Марцінківа, передає Фіртка.


Як потрапили у ЗСУ та де проходили службу?


"Від початку повномасштабного вторгнення неодноразово приходив на військкомат, щоб стати до лав ЗСУ, щоб захищати нашу державу.

Втім, враховуючи те, що у мене специфічна військова спеціальність - механік-водій самохідних гаубиць, сказали, що такі спеціалісти потрібні і відтерміновували мій призов на військову службу у зв’язку з тим, що ще не були сформовані такі частини.

Але вже у квітні став у лави захисників", - поділився Роман Марцінків.


Де проходили службу?


"Надалі мене направили на військову службу у 214 окремий спеціалізований батальйон, який є оперативним резервом командуючого сухопутного війська і виконує його накази щодо штурмових і рейдових дій", - розповів Марцінків.


Де базувався батальйон? У яких бойових діях брали участь?


"Найбільше часу перебував на околицях Бахмута: починаючи від Кліщівки, закінчуючи Іванівським. Також Соледар, а ще брали участь у боях зі звільнення Балаклії в Харківській області.

Також була знакова операція, яка допомогла звільнити майже всю Харківську область - це операція, яка починалась з захоплення Балаклії, де наш батальйон та особливо наша рота в цій операції здійснювали захоплення стратегічного об’єкта - моста, який вів в Балаклію, н.п. Верхівка і складів Балаклії з боєприпасами.

Саме цим займався наш батальйон - брав активну участь у боях з захисту околиць Соледару і Бахмута, як з північно, південної так і зі східної сторони. У всіх боях навколо Бахмута батальйон завжди брав участь.

Також батальйон здійснював звільнення захопленої території Харківської області. Козача Лопань, звідти дійшли до кордону України, який знаходиться поруч з селом Ветеринарне. Ветеринарне було взяти якраз силами 214 окремого механізованого батальйону OPFOR", - зазначив депутат міської ради.


Це були знакові завдання?


"Скажу просто: батальйон був неодноразово відзначений президентом України Володимиром Зеленським, а також головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним за проявлену мужність навіть в такій операції, де був звільнений Лиман.

Наш батальйон також брав участь у повернені тієї частини української землі, яка була захоплена ворогом: це Червоний Лиман, Ямпіль.

Неодноразово батальйон залучався до оборони Бахмута та також його околиць, враховуючи такі населені пункти як Кліщівка, Курдюмівка, Кодема", - каже Роман Марцінків.


Зважаючи на все, чи не був батальйон під особливим прицілом ворогів?


"Насправді, був згаданий епізод, коли речник міністерства оборони росії сказав, що батальйон був повністю знищений біля населеного пункту Кодема.

Але, дякуючи Богу та вправності й сміливості наших воїнів, ми змогли захистити і провести правильні маневри, вивести їх з-під ударів", - уточнив Марцінків.


Ви особисто яку роль виконували?


"Проходив службу на посаді головного сержанта 2 механізованої роти". 


Чи пам'ятаєте першу втрату у бойовому складі побратимів?


"Перша втрата, яка закарбувалася в моїй пам’яті - це Ярослав із Тернополя. Він був механіком, водієм бойової машини БМП-1, яка при штурмових діях, проїжджаючи повз лісопосадку, підірвалася на міні.

Однак дякуючи героїзму хлопців, які не зупинилися і ті, хто міг продовжували рух, незважаючи на контузії, пересіли на інше БМП і продовжили штурм, продовжили наступ.

Завдяки сміливості хлопців і було взято м. Балаклія і поруч склади, н.п. Вербівка і оточуючі населені пункти. Це була найбільш успішна операція ЗСУ зі звільнення української землі від навали. Однак, тоді мені довелося перший раз так близько побачити, якою ціною звільнюють нашу землю.

Так склалося, що я знав Ярослава особисто. Також з моєї роти був поранений хлопчина Іван Дацько. Він отримав контузію важкої степені. На його евакуацію я виїхав особисто ще з одним бійцем Павлом. Коли ми наблизилися до пораненого, ми вирішили, що Ярослава, який загинув треба було також евакуювати. Ми здійснили евакуації тіла і завдяки цьому, його родичі змогли попрощатися з ним. Під час цієї евакуації мені допомагав Максим Ільницький з моєї роти.

Станом на зараз, він вважається зниклим безвісти. Цей хлопчина - надзвичайний Герой. Готовий йти у бій одним із перших. Діставати тіла важко і складно. Часто під час таких завдань є чергові втрати".


Хто більш сміливий на війні: молодь чи старші? Кому важче даються завдання?


"На жаль, кожного дня Україна втрачає кращих, втрачає молодих. І це дуже прикро. Хоч мені вже і 40 років, але я вважаю себе молодим. Але на війні важче значно, а особливо - старшим. Але найважче - втрачати... побратимів, рідних, близьких...

На жаль, 40 днів тому на війні загинув мій родич Руслан Приймак. Загинув пр дорозі додому. Так і не дочекавшись зустрічі з рідними. Йому дали кілька днів відпустки, і по дорозі додому загинув.

Загинув солдат, чоловік, який захищав Україну, який віддавав свій час, своє здоров’я. Віддав своє життя за те, щоб в таких містах як Івано-Франківськ, у яких більш-менш спокійно могли бути люди, щоб вони могли працювати, щоб діти могли йти до школи, щоб ми не боялися, що з наших дітей завтра виженуть з їхніх домівок".


Як реагували ваші рідні? Ви розповідали їм про те, де ви й в яких боях берете участь?


"Мої рідні дізналися, де я, після виходу мого першого інтерв’ю. Саме з інтерв’ю тоді дізналася мої родичі, що я перебуваю дуже близько на передовій. Бо до того я їм казав, що я десь там в Дніпропетровській області, у глибокому тилу, щоб ніхто не переживав.

Близьким важко сприймати ту інформацію, що рідні перебувають у небезпеці.

Через те інтерв’ю у моєї мами  погіршилося здоров’я. Зважаючи на те, що в неї був цукровий діабет, через деякий час після інтерв’ю, вона опинилася у важкому стані, за крок до коми.

Для того, щоб врятувати життя, їй провели операцію з ампутації частини кінцівки. І через це мені довелося звільнитися з лав Збройних Сил України".


Що найбільше цінують захисники на передовій? Чи відчувають допомогу тилу і, чи вона достатня?


"Неодноразово Івано-Франківська громада передавала допомогу для військової частини, в якій я проходив службу. Це була різна допомога, починаючи від автомобіля, закінчуючи лопатами, кілками, клямрами для будівництва бліндажів, клейонки, генератори, бензопили передавали.

Дуже багато всяких речей, які необхідні під час виконання, як активної частини місії, так і для облаштування побуту, укріплень", - повідомив військовий.


Мережі спалахнули резонансною новиною. Начебто родина Марцінківа - фіктивно служили у лавах ЗСУ. Зокрема, йдеться про вашого брата Ярослава.

Чи прокоментуєте якось це?


"Що стосується останньої події навколо МФК Прикарпаття і особисто Ярослава Марцінківа, я знаю точно, що Ярослав проходив службу у лавах Збройних сил України.

Він не проходив зі мною в одній військовій частині, але я неодноразово з ним спілкувався і  від нього чув, які завдання він виконував, як він проходив службу особисто і як він перебував на службі.

Ярослав все життя у футболі: від школи "Динамо Киів" і до дитячо-юнацького футболу.

Коли прийнято було рішення піти командою "Прикарпаття" у лави ЗСУ, то він, не вагаючись, пішов з ними. Служив в роті охороні, виконуючі всі завдання, наряди.

І хочу додати таку коротку інформацію, що я знаю особисто — Ярослав Марцінків звільнений з лав ЗСУ наприкінці 2022 року. А зараз — 2023 рік. Думати є над чим справді. Але найважливіше - що ворог у нас один – його в першу чергу треба подолати. Але багато хто думає інакше. І багато хто вже починає думати про вибори.

Я думаю, що для нас набагато важливішою є перемога України. Не перемога якоїсь певної особистості, а перемога України", - розказав Роман Марцінків.


Що скажете наостанок?


"Скажу просту річ: часто ми визнаємо героями тих людей, які поклали життя за Україну. Але, на жаль, досі не навчилися цінувати належно тих, хто живий. Тих, хто щодня продовжує вигризати цю незалежність.

Не варто забувати про всіх тих, хто віддавав і віддає свій час, здоров'я та зусилля. Про тих, хто служить в ЗСУ та тих, хто підтримує постійно, допомагає та тримає тил.

Про всіх жінок, матерів, дітей, що чекають тп моляться. Коли навчимося це все цінувати, тоді зможемо бути переможцями", - наголосив Роман Марцінків.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Марцінків відвідав франківських Захисників, які воюють на Запорізькому напрямку

Семеро військових медиків з Івано-Франківська нагороджені почесними нагрудними знаками Головнокомандувача ЗСУ (ФОТО)

"Золотий хрест": бійця з Болехова Андрія Олійника відзначили почесною відзнакою


26.08.2023 Вікторія Матіїв 1749 1
Коментарі (1)

23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

3532
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

1995
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3310 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1578
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1893 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2747

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

590

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1607

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3320

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1367
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3091
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3565
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

9331
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10154
19.03.2026

До спільної молитви запрошують, зокрема, родини захисників і захисниць, молодь та всіх небайдужих.

1132
17.03.2026

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

4485
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

10378
23.03.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

40822 1
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

711
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

539
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

847
13.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2595