Нові Євротранші: атракціон піррової щедрості

 

В Евросоюзе вчера был день щедрости: министры финансов стран еврозоны 29 ноября согласились выделить Греции шестой транш в размере 8 млрд. евро. Средства должны быть перечислены к середине декабря 2011 г. На своем заседании Еврогруппа также согласовала очередной транш финансовой поддержки Ирландии в размере 8,5 млрд евро. Министры финансов еврозоны положительно оценили работу правительства Ирландии в сфере урегулирования вопросов долгового кризиса. В таких условия Ирландия должна получить очередной кредитный транш в январе 2012г.

 

Глава Еврогруппы Жан-Клод Юнкер сообщил, что передача средств Греции состоится сразу же после того, как совет директоров МВФ утвердит соответствующие решение в начале декабря. И к середине декабря средства окажутся в распоряжении греческих властей.

 

Теоретически соответствующее решение было принято еще на саммите ЕС в конце октября с.г., когда главы стран ЕС пришли к соглашению о запуске новой программы спасения греческой экономики, которая предусматривала выделение стране финансовой помощи в размере 110 млрд евро, при этом с частными кредиторами была достигнута договоренность о списании половины государственного долга. Однако предоставление помощи было заморожено из-за намерения экс-главы кабинета Георгоиса Пападреу провести референдум, на который бы выносился вопрос о том, принимать помощь или нет. В итоге данный шаг стоил ему кресла премьер-министра, а ЕС приостановил все финансовые операции с Афинами.

 

Официальная позиция ЕС гласит, что в случае, если бы выделение очередного транша не было бы одобрено, уже до конца этого года страну ждал коллапс, так как государство не смогло бы рассчитаться с бюджетным сектором. Для остальной еврозоны это означало бы дополнительное усиление негативных эффектов долгового кризиса. Однако в реальности на этот счёт есть разные мнения.

 

Действительно, объяви Греция дефолт по своим обязательствам, и те деньги, которые сегодня утекают из страны и идут банкам-кредиторам, можно было бы использовать для развития экономики страны. В том числе и на обязательные выплаты. Сегодня же в результате «затягивания поясов» экономика Греции стремительно сокращается, что только усиливает масштаб долгового кризиса (то есть отношение общего объёма долга к ВВП страны). Можно, конечно, поспорить, насколько эффективно греческие власти тратили деньги,
полученные от роста долга, но сегодня это уже никакой роли не играет – поскольку речь идёт об экономике.

 

Как показывает исторический опыт, более или менее нормально можно обслуживать объёмы задолженности, не превышающие 60-65% от годовых доходов. Это верно и для домохозяйств, и для государств (для корпораций ситуация несколько более сложная). Разумеется, и для государств есть особенности -- например, большой экспорт позволяет обслуживать больший по объёму долг, Япония тому пример, но в целом именно эта цифра является критической. Сегодня же долги много больше. Для примера можно привести ту же Грецию (кризис начался при 120% долга по отношению к ВВП), Италию (тоже около 120%), США (у которых сегодня долг около 100% от ВВП, если его считать по официальным методикам). Отметим, что долги американских домохозяйств, которые к началу «рейганомики» как раз составляли около 65% от среднего годового дохода, к лету 2008 года выросли более, чем вдвое, да и сегодня превышают 120%.

 

С точки зрения экономики это означает, что бремя давления обслуживания долгов (а они, в отличие от стоимости рефинансирования для банков, могут стоить вполне приличные проценты) не даст возможности государствам нормально развиваться, -- а значит, проблемы будут только нарастать. Более того, сама идея, что долги такого масштаба можно рефинансировать, – это наивность: всё равно, рано или поздно, их придется серьёзно рефинансировать и списывать. Да, частично это уже сделано, но масштаб – кот наплакал. И потом, это проблема не только Греции, но и всех остальных стран, Германии в том числе.

 

Давайте отдавать себе отчёт, что за время действия модели «рефинансирования» долгов они выросли настолько, что вся мировая экономика их выплатить не может. И только страх от отказа от принципа «священного права частной собственности» останавливает всех от пересмотра этих, прямо скажем, кабальных договоренностей. При этом цена, которую приходится платить, много выше, чем доходы от сохранения этого самого права.

 

Нужно учесть ещё одно обстоятельство. Дело в том, что за время наращивания долгов вырос и финансовый сектор. Он уже составляет не 10-15% от общего объема экономики, как раньше, а не меньше 50%. А если ещё учесть, что львиную долю доходов компаний реального сектора составляют их финансовые подразделения (кто-нибудь помнит историю «Энрона»?), то может оказаться, что и все 70%. Ни одна экономика не в состоянии нести такое бремя, на это просто нет ресурсов.

 

Резюмируя, можно отметить следующее. Несмотря на разные оптимистические заявления, все действия Евросоюза, а также США, G20, G8, и прочих разных стран и организаций направлены на то, чтобы сохранить ту модель экономики, которая действовала последние 30 лет. Может быть, в глубине души политики и «мировая закулиса» (что бы под ней ни понимать) и чувствует, что эта модель, что называется, «не жилец», но сил радикально её изменить ни у кого нет. Но это значит, что все оптимистические заявления суть – обман. Поскольку тянуть колоссальный воз финансовой задолженности и в разы переукрупненного, вспомогательного по сути, финансового сектора, дальше просто невозможно. И если решить одну какую-то проблему, неминуемо появятся новые, нравится это кому-то или нет.

 

У меня есть некоторые соображения, как можно «оттянуть конец» в рамках старой парадигмы (что даст пару десятилетий более или менее спокойной жизни), но и это потребует радикального изменения роли современной финансовой системы. А также существенного сокращения влияния финансового сектора на мировую экономику. Впрочем, об этом я напишу в отдельном тексте. А пока можно лишь констатировать, что попытки обслуживать долги в их нынешнем объёме ни к чему, кроме экономического спада, не приведут.

 

Михаил Хазин,

worldcrisis.ru


01.12.2011 Михайло Хазін 1227 0
Коментарі (0)

23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

1698
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

1850
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3189 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1517
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1824 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2674

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

507

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1519

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3247

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1297
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3520
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

9268
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2760
19.03.2026

До спільної молитви запрошують, зокрема, родини захисників і захисниць, молодь та всіх небайдужих.

1069
17.03.2026

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

4439
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

10321
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20263
23.03.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

40758 1
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

285
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

482
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

784
13.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2519