Олег Адаменко: «Зміна клімату зараз відбувається так швидко, що дивуються навіть науковці»

Після потужного землетрусу в Японії, зміщення земної осі на 15 сантиметрів та наближення Місяця всі заговорили про можливі катаклізми. То чого слід боятися українцям та, зокрема, прикарпатцям? Про це говоримо з доктором геолого-мінералогічних наук, академіком Олегом Адаменком.

 

— Пане Олеже, нещодавно і у Франківську були незначні поштовхи. У нас є небезпека землетрусів?

— Івано-Франківськ знаходиться в 6-7 бальній сейсмічній зоні. Землетрус такої сили був тут у 1802 році. Ці поштовхи йдуть із Румунії, від гір Вранча, і досягають Прикарпаття. Були в нас і слабші землетруси – на 4-5 балів. Ймовірність виникнення шестибальних землетрусів на Франківщині – раз на 500 років, семибальних – раз на 1000 років. Ось така ймовірність.

 

— Де ще в нас були поштовхи?

— У Долині та Косівському районі. Але невеличкої сили – максимум 3-4 бали за шкалою Ріхтера. Іноді Долинський епіцентр пов’язують з видобутком нафти. Тобто ці поштовхи техногенні – викликані людиною. А в Косівському районі пересікаються багато розломів, це так звані тектонічні вузли. Вони є природними.

Саме після потужного землетрусу з гір Вранча у Старуні з’явився грязьовий вулкан. Наші професори вивчали його багато років і виявили, що де б не відбувався землетрус – у Румунії, на Кавказі чи навіть у Чилі – відчувається в нас, у цьому вулкані. Але це візуальні спостереження. Аби поставити на наукову основу, то треба створити там геодинамічний полігон та досліджувати все з точністю до мілісекунди.

 

— Тобто японський землетрус відчули у Старуні?

— Цей – ні, бо то зовсім інша плита. На території області є сейсмостанції, які досліджують поштовхи в Косові та Івано-Франківську. Але спостереження ведуться в недостатній кількості. Раз у нас є епіцентри, то треба при кожному мати сейсмічну станцію, але на це потрібно багато коштів.

 

— Що це дасть?

— В області є багато нафтобурових свердловин, і коли відбуваються поштовхи, то вона може деформуватись і перекрити притік нафти. Тому такі дослідження потрібні для нафтогазовидобутку.

Взагалі, це дуже актуально для нас. Адже ми знаходимось у сейсмічній зоні і треба інформувати населення. Раніше МНС випускали листівки, як вести себе під час землетрусу. До прикладу, якщо почало трясти, то, щоб на тебе нічого не впало, краще стати у проймі дверей. Це – найбезпечніше місце.

Крім того, має бути сейсмостійке будівництво. Якщо не красти цемент, то бетон буде міцним, і будинок витримає. Але в нас якість та культура будівництва така, що…

 

— Як за останні роки змінилась послідовність поштовхів?

— Вся тектонічна властивість Землі за останні десятиліття підсилюється. Це однозначно. І напруги зростають. Є навіть така версія науковців, що сейсмоактивні зони впливають на стан суспільства – роблять його агресивнішим. А деякі вчені доходять висновку, що агресивність людей може вплинути на сам стан земної кори. Ось те, що зараз відбувається у Єгипті, Тунісі, Лівії, Бахрейні, – всі ці країни знаходяться у Альпійсько-Гімалайській сейсмічній зоні. Звісно, доказів про те, що це спровоковано сейсмічною активністю або навпаки, наразі немає, але вчені розвивають цю думку.

 

 

— Якщо Прикарпаттю ще не дуже страшні землетруси, то з повенями у нас останніми роками дуже проблемно. Чого очікувати ближчим часом?

— Цього року весна наче досить плавно наступає, хоч і з коливаннями. Як зростає тектонічна властивість, так росте і періодика повторюваності повеней. Якщо раніше вони були через 15-19 років, то зараз уже через 3-5 років. Це говорить, що плавна синусоїда кліматичних змін перетворилась у пікоподібну криву.

 

— Влітку минулого року над Франківськом спостерігали явище, яке не характерне для нашого регіону, – смерч…

— Відбувається зміна клімату. Він у нас стає сухішим. Йде остеплення території, тобто степ наступає на лісостеп, а той – на лісову зону. Для цього клімату і характерні виникнення вихрових атмосферних явищ – смерчів. Отже, це один із проявів глобальних кліматичних змін. Клімат змінюється раз на 33 роки, але нині все настільки екстремально пішло, так швидко, що дивуються навіть науковці.

 

— Як може вплинути на нас наближення Місяця та зміщення земної осі?

— Це не призведе ні до чого. Місяць може лише притягувати воду, тому припливна хвиля в океанах може підвищитись на кілька сантиметрів. Багато говорили і за парад планет. Це лише мікровпливи, які не можливо виміряти. За рік земна вісь коливається в межах до п’яти метрів. А зараз відбулося зміщення лише на 15 сантиметрів. Тому особливого ефекту ми не відчуваємо.

 

— То я так розумію, що нам нічого не загрожує?

— Ми дійсно живемо в такій зоні, що, хоч поруч і відбуваються досить великі землетруси, зокрема в Румунії та Молдові, але до Прикарпаття ця проблема не дійде.

Але якщо завтра трапиться шестибальний землетрус – я в цьому не винен.

 

Репортер

11


26.03.2011 2838 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1545
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

873
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1345
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2569 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3657
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3125 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

662

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

337

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

306

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

937
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5083
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10467 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8928
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7501
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

757
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

952
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1239
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15719
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1277
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1679
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1581
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1807