Останній акт - творіння вінець

На протяжении бесчисленных веков мыслители мира беспрекословно принимали тот факт, что человеческая жизнь такая, какая она есть, и ее не изменить: ее природа неизменна. Платон (Plato) (428-348 гг. до н. э.) составлял исключение: его дух был крайне тоталитарным, что выражено в его труде «Республика». К счастью для человечества, идеи, представленные в этом труде, не зашли дальше предмета интеллектуального любопытства, будучи малоприменимыми к человеческой жизни.

Римский император Константин Великий (Constantine the Great) (306-337 гг. н. э.) легализовал христианство, но разрешил существовать другим религиям. Император Феодосий I (Theodosius I) в 380 г. н. э. сделал христианство официальной религией Римской империи; другие религии считались глупыми.

Древний взгляд относительно неизменяемости земной человеческой жизни по-прежнему преобладал, но при правлении Константина и Феодосия I в человеческую жизнь проник новый могущественный элемент: элемент надежды для человечества, надежды на вечную блаженную жизнь после смерти для тех, кто принял Христа как своего Спасителя.

Древний взгляд о неизменяемости человеческой жизни преобладал в Европе вплоть до «Возрождения учености» в XVI веке.

Возрождение учености стало возможно благодаря изобретению в 1452 г. Гутенбергом (Gutenberg) печатного станка. Чтение книг, в свою очередь, привело к активному интересу к природе физической вселенной и к развитию экспериментирования. Мыслители лихорадочно экспериментировали и стали изобретать инструменты для манипулирования физическим миром.

К XVIII веку прогресс физики настолько захватил западный мир, что идея о неизменяемой природе человеческой жизни дискредитировала себя. «Прогрессивные» мыслители стали очерчивать новые системы, способные, по их мнению, изменить человеческую жизнь – ранее считавшуюся неизменяемой – и улучшить ее.

Именно эти «прогрессивные» мыслители породили Французскую революцию: в «Век разума» было неприемлемо придерживаться древнего взгляда о сущностной неизменяемости человеческой жизни.

В интеллектуальном плане наш современный век продолжает идею, послужившую семенем для Французской революции: люди, управляющие государством, могут и должны предпринимать действия, чтобы улучшить человеческую жизнь и устранить ее трудности и лишения. Большинство современных мыслителей считают, что только «реакционеры» могут возражать против прогресса и что именно прогресс будет следствием действий государства по улучшению человеческого удела и устранит из человеческой жизни страдание.

Таково современное положение дел и причина всего, что мы сегодня наблюдаем: всемирный долг $325 трлн, а всемирный ВВП – всего $100 трлн. Весь мир находится под чарами ложной идеи о том, что человеческую жизнь можно улучшить с того, какой она есть и должна быть, до состояния вселенского беззаботного блаженства. Такие нереалистичные цели приходится финансировать посредством таких же нереалистичных денег.

Наш мир не может вернуться к золотому стандарту, пока не вымрут прогрессивные мыслители и мир снова не осознает и не примет истину. Природа земной человеческой жизни неизменяема. Одни люди всегда будут богатыми, а другие – бедными. Одни будут счастливыми, а другие – несчастными. Одни будут хорошо питаться, а другие – голодать.

Кто не работает, тот не ест. Когда люди мирно сотрудничают, несчастье нельзя устранить, но можно уменьшить.

Мне кажется, что мир не откажется от своих нереалистичных фантазий о здравоохранении для всех, еде для всех, образовании для всех, жилье для всех, доходе для всех, пенсиях для всех, пока человечество не постигнет какая-то страшная катастрофа, которая унесет жизни значительной части населения планеты. Только тогда человечество вновь будет вынуждено принять тот факт, что человеческая жизнь проблематична и это никак не изменить.

«Душа – на сцену вдумчиво гляди,

Дождись финала, а потом суди;

Здесь каждый день стал сценой; наконец,

Последний акт – творения венец».

Фрэнсис Куорлс (Francis Quarles), 1592-1644

Goldenfront


31.01.2019 2496 1
Коментарі (1)

НИК 2019.02.01, 20:36

от думав, що все тут зрозуміло, але! поряд у "Новинах" циганок назвали закарпатками і я тут повторю свій пост під тов новинов: "от для існує толерастія: циганок називают русинками з-за гір. А циган - він небезпечний і в Африці! Їм як іншим невиправним злочинцям, треба засудженим таким людям ставити клеймо на чоло, аби вони вийшовши на волю,, аби ми, послушні люди були попереджені про небезпеку Відбілюючи їх - ліберасти підставляют НАС!! Ввівши таким незнищимі таври на чоло, ми би змогли в 10 РАЗ зменшити подібну злочинність Людство не змогло виправити різну природу .різних рас і людей. Потомки Каїна перевихованню не підлягают. Про се справа у "Невтішних новинах" Goldenfront. Вони кінчают виші і керуют нами, а в него вся родина були злочинціми."

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1587
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

909
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1371
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2600 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3694
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3167 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

704

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

374

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

326

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

961
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5112
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10493 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8957
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7515
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

782
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

983
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1263
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15744
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

94
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1307
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1715
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1611