"Перемога буде наша". Історія трьох поранених бійців, які лікуються в Івано-Франківську, аби знову повернутися на фронт

Троє поранених під Бахмутом бійців в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні нині ведуть іншу боротьбу — лікують уламкові поранення, аби знову повернутися до побратимів на фронт.

Вони лежать в одній палаті, і кожен має свою історію.

Пережитим на війні вони поділилися у відео, яке опублікували на сторінці медзакладу, передає Фіртка.


"Мені пощастило вижити"


Ігор — військовослужбовець із міста Тлумач, що на Івано-Франківщині. Боєць воював під Соледаром на Бахмутському напрямку.

"Ми там стояли, тримали оборону. Нас "вкрили" мінометом, ми сиділи в окопах, в укритті, — і вже там мене наздогнало.

У нас було семеро загиблих бійців і семеро поранених на тій позиції. Це — північна околиця міста Соледар", — розповідає Ігор.

Унаслідок обстрілу військовими РФ воїн отримав уламкове поранення ноги.

"Це є вогнепальне поранення великої гомілкової кістки. Тут багато хлопців, яким пощастило набагато менше — хтось втратив руку, хтось ногу.

Так що, вважаю, мені дуже пощастило", — каже воїн.

Військовослужбовець переконаний: у такому форматі як зараз, далі війна тривати не може.

"Нам потрібна більша підтримка і допомога міжнародних партнерів, збільшення озброєння і створення нових частин, бригад.

А ще — навчання, щоб люди, які йшли воювати, мали якийсь досвід", — говорить Ігор.


"На тебе напали. Яка ще має бути мотивація?"


Військовий з Умані Андрій розповідає: лежав поранений на землі приблизно чотири години під обстрілами й чекав на евакуацію. Аби не потрапляти під вогонь, каже, треба знати математику.

"З математикою треба "дружити" — знати скільки в тебе є часу, коли танк перезаряджається, скільки в тебе є секунд, щоб перейти в інше місце. Постріл — і в тебе є 8 секунд, щоб змінити позицію. Це все рахуєш і слухаєш — постійно слухаєш", — розповідає Андрій.

На бойовій позиції у Луганській області в одній з хат військовий знайшов молитвеник. Відтоді, каже, носить з собою усюди.

"Весь час молюся з того часу. Головне — надія і віра. Без цього не можна перемагати. Якщо ти в це не віриш, то ніколи не переможеш", — каже Андрій.

А ще вважає, що якби всі чоловіки пішли воювати, то ситуація на фронті б змінилася.

"Головне — щоб всі брали участь у цьому, а не так, що хтось хитріший, розумніший. Це — неправильно, коли один втік, а інший захищає. Якби всі встали, то було б трішки веселіше.

Немає більшої мотивації за те, що це — твоя країна, твоя сім’я. На тебе напали. Яка ще має бути мотивація?" — говорить Андрій.


"Там було справжнє пекло"


Військовий із Сумської області В'ячеслав разом з побратимами відбивав наступ армії РФ на різних напрямках. Боєць розповідає, що серед тих, хто тримав позиції, були хлопці, які не мали бойового досвіду. Тож вчилися на практиці "з нуля".

"До цього ніхто не був готовий. Спочатку не дуже розумієш. Коли ми заїжджали у Гуляйполе, не у всіх хлопців, хто добровольцями прийшов, були бронежилети.

Потім вже на позиціях ми дізнавалися, що вони навіть не стріляли з автоматів ні разу. Але нічого — впоралися. Зараз воюють", — розповідає В'ячеслав.

Військовослужбовець, який нині лікує в Івано-Франківську руку після поранення, пригадує, що найскладніша ситуація була під Лисичанськом на Луганщині.

"Там було справжнє пекло. Вони (росіяни — ред.) обійшли місто з двох боків і майже взяли нас у кільце. Звідти виходили самотужки, хто як міг. Хлопці зібрались в одному місці — снаряд прилетів. Не стало хлопців.

Привезли зброю, ті, хто залишився охороняти боєприпаси, теж загинули, бо прилетіло. Дуже багато хлопців полягли", — розповідає В'ячеслав.

Не менш запеклими, каже військовослужбовець, були бої на Донеччині. Там українські військові зустрілися з "вагнерівцями", які їх, зі слів В'ячеслава, дуже здивували.

"Вони були абсолютно без підтримки, йшли зі зброєю. Дехто взагалі зброю не підіймав, просто йшли. Ми їх "клали", а вони йшли. З їхньої сторони ні одна артилерія не вистрелила. Ми здивувалися дуже, такого не було ніколи. Люди йшли на смерть",— розповідає В'ячеслав.

Бої, за словами воїна, іноді тривали по вісім годин. Російські військові весь час штурмували українські позиції, але у них нічого не виходило. В'ячеслав каже: "вагнерівці" своїх бійців з поля бою не забирали.

"Вони навіть своїх людей не забирали: ні поранених, ні мертвих. Ті просто лежали у пакетах закутані. Весь ліс ними був "усіяний" повністю. Це було поблизу селища Красна Гора з боку Соледара, звідти вони наступали", — говорить В'ячеслав.

Останній бій, під час якого військовослужбовця поранило, відбувся під Бахмутом. В'ячеслав каже: тоді загинуло багато українських воїнів.

"Нас перекинули на інші позиції, бо з боку Бахмута наступали росіяни, і ми вже там тримали два дні оборону. Коли нас залишилося восьмеро, ми самі без командування прийняли рішення відступити.

Наступного дня об’єдналися з іншим нашим підрозділом, нам дали танки, й ми знов пішли відбивати втрачені позиції. Пізніше я дізнався, що хлопці, які виходили, їх залишилося всього четверо. Нас заходило 38", — пригадує В'ячеслав.


"З такими хлопцями перемога буде нашою"


За словами ортопеда-травматолога Івано-Франківської обласної клінічної лікарні Андрія Голинського, хлопці мають важкі травми рук та ніг.

"Наскільки агресивні травми, але хлопці тримаються. При таких пошкодженнях, коли пульсації в кінцівки немає і є велика площа ураження некротичних тканин, можна ставити питання про ампутацію, бо є загроза нагноєння з переходом у септичний стан.

Але наші судинні хірурги провели оперативне лікування, кровотік відновили, і тепер уже ми з ними "воюємо", і результативність наших "воєнних" дій є", — говорить Андрій Голинський.

Лікар каже: бійці ніколи не скаржаться на біль. Навпаки — хочуть швидше одужати, щоб знову повернутися на фронт.

"Через нас за рік їх пройшло дуже багато, і жоден не сказав, що щось погано. 50% лікування залежить від їхньої натхненності, а її у них хоч відбавляй. Вони один одному, напевно, якось психологічно допомагають. Всі хлопці позитивно налаштовані", — розповідає лікар.

Андрій Голинський вважає, що українці — сильні люди. Лікар говорить, що це видно по військовослужбовцях, які лікуються в медзакладі.

"Ми — зовсім інші, ніж та друга, агресивна нація — це правда. Ми рік займаємось ними. Ми їх бачимо, бійців у нас у відділенні — найбільше", — каже Андрій Голинський.

А ще медик говорить: завдяки таким хлопцям, як наші військові, Україна буде вільною.

"Вони 100% — усі герої. Це — дійсно переможці. Я думаю, що за допомогою таких людей перемога буде наша й Україна буде настільки сильною державою, що вже ніхто її ніколи не поборе", — каже лікар.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

На війні лише зміцнився у вірі. Як прикарпатець на передовій наближає перемогу України

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

Війна: що варто знати про мобілізацію чоловіків та жінок

Єдине, що нас «єднає» з ворогом. Чому мова на часі?


Коментарі ()

30.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

1310
26.12.2025
Анастасія Батюк

Директор фірми привласнив бюджетні мільйони на ремонті спортивної бази «Заросляк», і це не єдиний випадок посягання на кошти платників податків в області.

12382
23.12.2025
Вікторія Матіїв

«Його знали як життєрадісного, позитивного «живчика». Що б не траплялося, він казав: «Все буде добре». Він любив життя і дуже хотів жити», — пригадує Олена Прокопишин свого чоловіка, полеглого військовослужбовця Миколу Прокопишина.

22643
22.12.2025
Тетяна Ткаченко

Прикарпатка Юлія Каллай до повномасштабного вторгнення працювала в Україні та за кордоном, але війна змінила її життя. Дівчина обрала службу на фронті як операторка БпЛА, ризикуючи власним життям заради захисту країни.  

4741
17.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

2135
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

2010

Одного американського мільярдера запитали колись, що б він передав та рекомендував своїм двом донькам. Його відповідь була доволі банальною, але з небанальним кінцем – окрім освіти, зв’язків і здоров’я він зазначив і вивчення китайської мови.

664

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

836

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19881

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1773
27.12.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

6115
22.12.2025

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

5897 1
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

2356
26.12.2025

У Космачі 25 грудня парафіян храму Святих апостолів Петра і Павла не пустили на різдвяне богослужіння. 

3470 1
24.12.2025

Водночас лише 18 релігійних установ з майже восьми тисяч відкрито декларують свою приналежність.

2791
21.12.2025

Рішення не переходити на новоюліанський календар ухвалили 18 грудня за круглим столом.

2423
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

2181
29.12.2025

Виступ в Івано-Франківську стане частиною масштабного різдвяного туру хору містами України, що триватиме з 4 по 24 січня.

4087
24.12.2025

Президент Володимир Зеленський уперше представив версію документа на 20 пунктів між США, Європою, Україною та РФ та назвав його «базовим документом про закінчення війни».

1138
21.12.2025

Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.  

1294
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

1550
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1831