Понад 80 інтелектуалів зі всього світу висловили підтримку українцям (список)

 

Науковці зі всього світу написали листа до українського народу, в якому висловлюють підтримку українцям у їхній боротьбі за демократію.

Майбутнє України залежить передовсім від самих українців. Десять років тому, під час Помаранчевої революції, українське суспільство виступило на захист демократії, встаючи на боротьбу за гідне майбутнє. Сьогодні українці захищають ті самі цінності. Попри мінорні настрої в самій Європі, українці борються за європейські ідеї і своє європейське майбутнє. Захист України від авторитарних уподобань її корумпованих владоможців в інтересі демократичного світу.

Не можемо відвернутися від України. Авторитарні сили в Києві повинні почути, що за репресивну політику і нехтування європейських прагнень народу їм доведеться заплатити високу ціну. Ще не пізно, аби запобігти сповзання України в диктатуру і позитивно вплинути на політичні процеси в цій країні.

Байдужість перед спробами встановити в Україні авторитарну владу і знову включити її в орбіту імперських інтересів Росії становить загрозу для Європейського Союзу. Ця загроза стосується не тільки його моральної цілісності, але також внутрішньої інституційної інтегральності.

Поза дипломатичними й економічними діями окремих держав і Європейського Союзу, незалежні демократичні ініціативи насамперед повинні бути спрямовані на захист репресованих, підтримку громадянського суспільства і зміцнення незалежних медіа.

Якість демократії значною мірою залежить від знань громадян про країну та світ. В Україні образ дійсності формує передовсім влада, яка контролює більшість засобів масової інформації, а також російські медіа, що перебувають в руках Путіна. Для добра демократії ми повинні зміцнювати українські незалежні плюралістичні медіа.

Необхідна підтримка громадянського суспільства, в тім числі нових ініціатив, народжених довкола Майдану. Всупереч інсинуаціям влади, ті, що борються за забезпечення відкритого майбутнього для країни, не є іноземними агентами. Такої назви заслуговують хіба ті, хто придушує надії українців на демократичне майбутнє в колі європейських держав і прагне ввести масові репресії.

 

На цей момент лист підписали:

1. Шломо Авінері (Shlomo Avineri), професор політичних наук, Єврейський Університет, Єрусалим, Ізраїль

2. Ендрю Арато (Andrew Arato), професор політичної і соціальної теорії, Нова Школа Соціологічних Досліджень, США

3. Паоло Флорес д’Арке (Paolo Flores d’Arcais), філософ і журналіст, редактор часопису «MicroMega», Італія

4. П’єр Асне (Pierre Hassner), директор Національної Фундації Політичних Наук, Франція

5. Люїс Бассетс (Lluís Bassets), віце-директор, El País, Іспанія

6. Зиґмунт Бауман (Zygmunt Bauman), професор соціології, Університет Лідса, Велика Британія

7. Джанні Бонвічіні (Gianni Bonvicini), директор Інституту Міжнародних Відносин, Італія

8. Джордж Вайґель (George Weigel), автор, політичний і громадський активіст, Центр Етнічної і Громадської Політики, США

9. Хорді Вакуер (Jordi Vaquer), директор Відкритого Суспільства Європейських Ініціатив, Іспанія

10. Томас Венцлова (Tomas Venclova), поет і письменник, Єльський Університет, Литва-США

11. Мішель Вєвьорка (Michel Wieviorka), директор Вищої Школи Соціальних Наук, Франція

12. Антоніо Віторіно (António Vitorino), колишній єврокомісар, президент Інституту Нашої Європи Жака Дельора, Франція

13. Томаш Галік (Tomáš Halík), професор соціології, Карлів Університет, Прага, Чехія

14. Вільям Гант (William Hunt), професор історії, Університет Св. Лоренса, США

15. Аґнєшка Голланд (Agnieszka Holland), режисерка і кіносценаристка, Польща

16. Карлос Ґаспар (Carlos Gaspar), голова Португальського Інституту Міжнародних Відносин (IPRI), Португалія

17. Карл Ґершман (Carl Gershman), голова Національного Внеску для Демократії, США

18. Андре Ґлюксман (André Glucksmann), філософ і письменник, Франція

19. Джеф Ґольдфарб (Jeff Goldfarb), професор соціології, Нова Школа Соціологічних Досліджень, США

20. Чарлз Ґрант (Charles Grant), директор Центру Європейських Реформ, Велика Британія

21. Андреа Ґраціозі (Andrea Graziosi), професор історії, Університет Наплес Федеріко ІІ, Італія

22. Алесь Дебельяк (Aleš Debeljak), поет і критик культури, Словенія

23. Тібор Дессевфі (Tibor Dessewffy), президент DEMOS, Угорщина

24. Тімоті Ґартон Еш (Timothy Garton Ash), професор європейських студій, Оксфордський Університет, Велика Британія

25. Уфе Елеман-Єнсен (Uffe Ellemann-Jensen), екс-міністр закордонних справ, голова Балтійського Форуму Розвитку, Данія

26. Яцек Жаковський (Jacek Żakowski), колумніст тижневика «Polityka», Польща

27. Славой Жижек (Slavoj Žižek), директор Гуманітарного Інституту Беркбека, Лондонський Університет, Словенія-Велика Британія

28. Адам Заґаєвський (Adam Zagajewski), поет і есеїст, Польща-США

29. Хосе Казанова (José Casanova), професор соціології, Університет Джорджтауна, США

30. Іра Кацнельсон (Ira Katznelson), професор політичних наук та історії, Колумбійський Університет, США

31. Суат Кінікліоглу (Suat Kiniklioglu), виконавчий директор Центру Стратегічних Комунікацій, Туреччина

32. Йонос Кіс (János Kis), професор філософії та політичних наук, Центральноєвропейський Університет, Угорщина

33. Зенон Когут (Zenon E. Kohut), професор історії, Центр Українських Досліджень Петра Яцика, Альбертський Університет, Канада

34. Давід Корані (David Koranyi), дипломат, колишній заступник державного секретаря, заступник директора Євразійського Центру Діну Патріцію, Угорщина-США

35. Іван Крастев (Ivan Krastev), голова ради Центру Ліберальних Стратегій, Болгарія

36. Марцін Круль (Marcin Król), професор історії ідеї, Варшавський Університет, Польща

37. Бернар Кушне (Bernard Kouchner), екс-міністр закордонних справ, Франція

38. Марк Леонард (Mark Leonard), голова Європейської Ради Міжнародних Відносин, Велика Британія

39. Томаш Ліс (Tomasz Lis), шеф-редактор тижневика «Newsweek Polska», Польща

40. Соня Ліхт (Sonja Licht), президент Белградського Фонду Мистецтва Політики, Сербія

41. Марі Мендрас (Marie Mendras), професор Національного Центру Наукових Досліджень (CNRS), Франція

42. Адам Міхнік (Adam Michnik), шеф-редактор щоденної газети «Gazeta Wyborcza», Польща

43. Олександр Мотиль (Alexander J. Motyl), професор політичних наук, Університет Ратґера, Ньюарк, США

44. Домінік Муазі (Dominique Moïsi), спеціальний радник Інституту Міжнародних Відносин (l’IFRI), Франція

45. Пйотр Мухарський (Piotr Mucharski), шеф-редактор тижневика «Tygodnik Powszechny», Польща

46. Ар’є Найєр (Aryeh Neier), почесний голова Фонду Відкритого Суспільства, США

47. Тон Нейхайс (Ton Nijhuis), директор Німецького Інституту, Нідерланди

48. Каліпсо Ніколаїдіс (Kalypso Nicolaïdis), професор міжнародних відносин, Оксфордський Університет, Велика Британія

49. Збіґнєв Носовський (Zbigniew Nosowski), шеф-редактор часопису «Więź», Польща

50. Моніка Олейнік (Monika Olejnik), журналістка, Польща

51. Анджей Олеховський (Andrzej Olechowski), екс-міністр закордонних справ, Польща

52. Андрес Ортега (Andrés Ortega), автор і журналіст, колишній директор департаменту планування політики кабінету прем’єр-міністра, Іспанія

53. Клаус Оффе (Claus Offe), професор політичної соціології, Школа Управління Герті, Німеччина

54. Ана Паласіо (Ana Palacio), екс-міністр закордонних справ, колишній віце-президент і головний консультант Світового Банку, Іспанія

55. Шимон Панек (Šimon Pánek), директор організації «Люди в потребі», Чехія

56. Антон Пелінка (Anton Pelinka), професор політології, Центральноєвропейський Університет, Австрія-Угорщина

57. Віктор Перес-Діас (Víctor Pérez-Díaz), президент Центру Соціально-Політичної Аналітики (ASP), Іспанія

58. Марк Ф. Платнер (Marc F. Plattner), редактор часопису «Journal of Democracy», США

59. Рупрехт Поленц (Ruprecht Polenz), екс-голова Комітету Міжнародних Відносин Бундестаґу, Німеччина

60. Адам Поморський (Adam Pomorski), президент польського PEN-Клубу, Польща

61. Ласло Райк jr. (László Rajk jr.), архітектор, дизайнер, політичний активіст, Угорщина

62. Йоахім Роґаль (Joachim Rogall), виконавчий директор Фундації Роберта Боша, Німеччина

63. Адам Даніель Ротфельд (Adam Daniel Rotfeld), екс-міністр закордонних справ, Польща

64. Жак Рупнік (Jacques Rupnik), директор Центру Міжнародних Досліджень (CERI), Франція

65. Саскія Сасен (Saskia Sassen), професор соціології, Колумбійський Університет, США

66. Річард Сенет (Richard Sennett), професор соціології Нью-Йоркського Університету, США

67. Франк Сисин (Frank E. Sysyn), директор Центру Українських Досліджень Петра Яцика, Альбертський Університет, Канада

68. Павел Свєбода (Paweł Świeboda), президент Центру Європейських Стратегій demosEUROPA, Польща

69. Нарсіс Серра (Narcis Serra), директор Барселонського Інституту Міжнародних Досліджень, Іспанія

70. Славомір Сєраковський (Sławomir Sierakowski), директор Інституту Перспективних Досліджень, Польща

71. Александер Смоляр (Aleksander Smolar), голова ради Фундації ім. Стефана Баторія, Польща

72. Тімоті Снайдер (Timothy Snyder), професор історії, Єльський Університет, США

73. Анджей Стасюк (Andrzej Stasiuk), письменник, Польща

74. Поль Тібо (Paul Thibaud), філософ і письменник, Франція

75. Наталі Точчі (Nathalie Tocci), віце-директор Інституту Міжнародних Відносин, Італія

76. Уте Фреферт (Ute Frevert), директор Центру Історії Емоцій Інституту Гуманістичного Розвитку Макса Планка, Німеччина

77. Боґуслав Хработа (Bogusław Chrabota), шеф-редактор щоденної газети «Rzeczpospolita», Польща

78. Єжи Шацький (Jerzy Szacki), професор соціології, Варшавський Університет, Польща

79. Ґесіне Шван (Gesine Schwan), президент Школи Управління Гумбольд-Віадріна, Німеччина

80. Мартін М. Шімечка (Martin M. Šimečka), автор і журналіст, редактор тижневика «Respekt», Чехія

81. Моніка Шнайдерман (Monika Sznajderman), видавець, видавництво «Czarne», Польща

82. Роман Шпорлюк (Roman Szporluk), професор української історії, Гарвардський Університет, США

83. Фріц Штерн (Fritz Stern), професор історії, Колумбійський Університет, США.

Еспресо.TV


26.01.2014 560 0
Коментарі (0)

21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

7324
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

9457
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1585
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

3610
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

13411 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

3513

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

876

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

875

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

3091

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

1098
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

7882
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1725
11.01.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

7053 1
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

8062
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2390
12.01.2026

Вірян запрошують на нічні чування в Погінський монастир.

1173
07.01.2026

У храмі Святих апостолів Петра і Павла ПЦУ в Космачі не було різдвяного богослужіння ні 25 грудня, ні 7 січня. Натомість 7 січня у церкві провели спільну молитву за мир та припинення війни. 

3649
18.01.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

12651
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

511
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1080
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

1247
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

914