Розпад євросистеми: почнеться в Греції, а закінчиться в Німеччині

 

 

Есть такое популярное, хотя и паническое мнение в связи с последними событиями вокруг Греции, что вожделенной когда-то «еврозоне» приходит неминуемый каюк. То есть с красивыми бумажками евро случится то же самое, что и с советскими рублями в 1991-1992 годах. И формально, и фактически это мнение обоснованно.

 

Действительно, страны ЕС имеют разработанную систему для выхода из зоны евро. Дефолт Греции, как мы видим, – дело почти решённое, равно как, наверное, и Португалии. В принципе, теоретически можно сохранить Грецию в зоне евро, объявив дефолт, но это будет абсолютная глупость. Тогда уж лучше её «вытаскивать». Но этого пока никто не собирается делать.

 

На самом деле я не знаю, то ли это вредительство, то ли паранойя, но меры бюджетной экономии, которые диктуются всем проблемным странам еврозоны, лишают эти страны возможности избежать дефолта, потому что никаких перспектив экономического роста в ближайшее время нет. Т. е. нет «паровозов», которые могли бы вытянуть экономики этих стран в рост. А все возможности внутреннего роста или хотя бы сохранения на уровне вялотекущей стагнации этими самыми мерами по экономии просто истребляются.

 

В итоге положение этих стран по всем параметрам становится хуже. Понятно, что это никак не решает даже краткосрочную задачу спасения от банкротства. Та же Италия просто «невытягиваема»: на это у еврозоны просто нет средств. Италия – это такая гиря, которая утащит на дно всех, когда начнёт тонуть (а это непременно произойдет).

 

Есть единственное средство, которое теоретически могло бы спасти Европу, но, опять же, только на некоторое время. Это – эмиссия. Понятно, что ЕЦБ, всячески сопротивляясь, всё-таки будет вынужден заниматься масштабной эмиссией. Собственно говоря, американцы тоже толкают к этому европейцев. Но начинать надо было раньше. Доверие к евро настолько подорвано, что еврозону после осуществления эмиссии почти сразу же ожидают очень серьёзные последствия. Позволить себе то, что позволяют себе американцы, они не могут, потому что это приведет к очень быстрой девальвации.

 

Чисто технически, с «медицинской» точки зрения, вывести Грецию из еврозоны было бы очень полезно. Но если мы будем говорить о физическом состоянии организма, то есть основания полагать, что он просто не выдержит операции. Причём как только что-то происходит с Грецией, сразу же начнутся проблемы с кредитными рейтингами. Тогда встанет вопрос, кто следующий в этой очереди. Т. е. болезнь даст мощные метастазы. Или можно сказать, что мы получаем эффект домино.

 

Вообще европейский проект может сохраниться только при возникновении каких-то абсолютно новых и внешних по отношению к нему обстоятельств, потому что такие вещи могут сплотить. Гипотетически внутри современной европейской системы нет средств и возможностей для её сохранения. В Европе есть «полторы экономики», которые являются главными регуляторами и бенефициарами ЕС. Это Германия и отчасти Франция.

 

Если значительная часть периферийной еврозоны отпадает, то сохранение евро – этого очень затратного и компромиссного механизма – становится невыгодным, потому что тогда это не покрывает издержек. В таком случае для немцев проще вернуться к марке. По крайней мере, со своей национальной валютой, как считают немцы, они умеют обращаться. Тем более, что в регулировании её эмиссии они не связаны компромиссами и обязательствами с кем бы то ни было.

 

Ещё раз повторюсь, что Евросоюз – это немецкий проект, реализованный в либерально-рыночной, коммерческой форме, и, конечно, Берлин будет за него держаться, но только до тех пор, пока это приносит политические дивиденды. Уже сейчас видно, что все усилия германского правительства по сохранению ЕС напрямую бьют по его электоральным возможностям. Если так будет продолжаться и дальше, то в Германии в конце концов к власти придёт правительство, которое будет вынуждено сделать своим главным лозунгом выход из еврозоны.

 

Михайло Лєонтьєв,

Джерело: Око Планети 


17.02.2012 1385 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

504
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

979
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2257 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3341
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2779 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5588

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

650

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

820

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1299
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10164 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8662
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11105
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

591
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

925
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

739
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22814
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

412
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

806
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1315
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1284
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1517