Розпад євросистеми: почнеться в Греції, а закінчиться в Німеччині

 

 

Есть такое популярное, хотя и паническое мнение в связи с последними событиями вокруг Греции, что вожделенной когда-то «еврозоне» приходит неминуемый каюк. То есть с красивыми бумажками евро случится то же самое, что и с советскими рублями в 1991-1992 годах. И формально, и фактически это мнение обоснованно.

 

Действительно, страны ЕС имеют разработанную систему для выхода из зоны евро. Дефолт Греции, как мы видим, – дело почти решённое, равно как, наверное, и Португалии. В принципе, теоретически можно сохранить Грецию в зоне евро, объявив дефолт, но это будет абсолютная глупость. Тогда уж лучше её «вытаскивать». Но этого пока никто не собирается делать.

 

На самом деле я не знаю, то ли это вредительство, то ли паранойя, но меры бюджетной экономии, которые диктуются всем проблемным странам еврозоны, лишают эти страны возможности избежать дефолта, потому что никаких перспектив экономического роста в ближайшее время нет. Т. е. нет «паровозов», которые могли бы вытянуть экономики этих стран в рост. А все возможности внутреннего роста или хотя бы сохранения на уровне вялотекущей стагнации этими самыми мерами по экономии просто истребляются.

 

В итоге положение этих стран по всем параметрам становится хуже. Понятно, что это никак не решает даже краткосрочную задачу спасения от банкротства. Та же Италия просто «невытягиваема»: на это у еврозоны просто нет средств. Италия – это такая гиря, которая утащит на дно всех, когда начнёт тонуть (а это непременно произойдет).

 

Есть единственное средство, которое теоретически могло бы спасти Европу, но, опять же, только на некоторое время. Это – эмиссия. Понятно, что ЕЦБ, всячески сопротивляясь, всё-таки будет вынужден заниматься масштабной эмиссией. Собственно говоря, американцы тоже толкают к этому европейцев. Но начинать надо было раньше. Доверие к евро настолько подорвано, что еврозону после осуществления эмиссии почти сразу же ожидают очень серьёзные последствия. Позволить себе то, что позволяют себе американцы, они не могут, потому что это приведет к очень быстрой девальвации.

 

Чисто технически, с «медицинской» точки зрения, вывести Грецию из еврозоны было бы очень полезно. Но если мы будем говорить о физическом состоянии организма, то есть основания полагать, что он просто не выдержит операции. Причём как только что-то происходит с Грецией, сразу же начнутся проблемы с кредитными рейтингами. Тогда встанет вопрос, кто следующий в этой очереди. Т. е. болезнь даст мощные метастазы. Или можно сказать, что мы получаем эффект домино.

 

Вообще европейский проект может сохраниться только при возникновении каких-то абсолютно новых и внешних по отношению к нему обстоятельств, потому что такие вещи могут сплотить. Гипотетически внутри современной европейской системы нет средств и возможностей для её сохранения. В Европе есть «полторы экономики», которые являются главными регуляторами и бенефициарами ЕС. Это Германия и отчасти Франция.

 

Если значительная часть периферийной еврозоны отпадает, то сохранение евро – этого очень затратного и компромиссного механизма – становится невыгодным, потому что тогда это не покрывает издержек. В таком случае для немцев проще вернуться к марке. По крайней мере, со своей национальной валютой, как считают немцы, они умеют обращаться. Тем более, что в регулировании её эмиссии они не связаны компромиссами и обязательствами с кем бы то ни было.

 

Ещё раз повторюсь, что Евросоюз – это немецкий проект, реализованный в либерально-рыночной, коммерческой форме, и, конечно, Берлин будет за него держаться, но только до тех пор, пока это приносит политические дивиденды. Уже сейчас видно, что все усилия германского правительства по сохранению ЕС напрямую бьют по его электоральным возможностям. Если так будет продолжаться и дальше, то в Германии в конце концов к власти придёт правительство, которое будет вынуждено сделать своим главным лозунгом выход из еврозоны.

 

Михайло Лєонтьєв,

Джерело: Око Планети 


17.02.2012 1286 0
Коментарі (0)

23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

3545
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

2000
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3317 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1581
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1900 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2749

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

594

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1613

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3324

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1370
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3094
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3568
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

9335
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10156
19.03.2026

До спільної молитви запрошують, зокрема, родини захисників і захисниць, молодь та всіх небайдужих.

1134
17.03.2026

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

4487
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

10382
23.03.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

40827 1
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

719
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

543
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

851
13.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2598