Семен Глузман: Сьогодні мені страшно

 

Я научился прощать, ничего не забывая. Именно поэтому я остался жить в стране, назвавшей меня особо опасным государственным преступником за мое такое простое и понятное человеческое желание говорить правду. Именно поэтому я легко, без подступающей к горлу ненависти, общаюсь с людьми, сопровождавшими на мучения и смерть моих тюремных товарищей Васыля Стуса и Валерия Марченко. Но у моего желания и умения прощать есть границы, именно поэтому я не стал поддерживать бывших советских политических узников Левка Лукьяненко и Евгена Пронюка в их стремлении увидеть президентом Украины генерала Марчука, руководившего прежде тем самым «политическим» Пятым управлением КГБ.

 

Фото: Макс Левин

 

Давно знаю: ненависть разрушительна. За каждым совершенным актом возмездия следует нарастающая эмоциональная пустота. Удовлетворенная ненависть мешает жить. Но существует иллюзия: виновник твоей боли должен быть наказан, тогда и твоя боль станет легче. Увы, месть действует как наркотик, требует все большего повышения дозы. Несколько дней тому назад телевизионная камера зафиксировала эпизод профессиональной охоты на кроликов. Хорошо экипированные люди с самым современным стрелковым оружием и дорогими оптическими прицелами стреляли по медленно двигающимся мишеням. По безоружным мишеням. Это были не кролики. Люди. Славная была охота, около ста поражений за день. Увидев на экране телевизора только один эпизод отстрела невооруженных людей, я понял: прощать нельзя. Государство, практикующее такие «воспитательные» отстрелы меньшинства с целью коррекции поведения большинства, есть преступное государство. Президент, возглавляющий такое государство, не имеет права на прощение.

 

Но я знаю и такое: этот президент был рукоположен во власть половиной населения моей страны. Что с того, что я за него свой голос не отдал… Мои сограждане захотели сделать его президентом. А он, наш президент, сделал часть моих сограждан профессиональными охотниками, метко стреляющими по движущейся мишени. По любой мишени.

 

Моральная инфляция – естественный закон деспотизма. Случайно, незаслуженно полученная независимость мало изменила нас. Сегодня я знаю: монополия деспотической власти не может быть устранена частично. Вчера это казалось мне возможным. Жестокость общественной системы во многом зависит от того, в какой мере живущие в ней люди убеждены в ее жестокости. Мы, жители Киева, Врадиевки и Львова сегодня в этом убеждены. В отличие от некоторых других наших сограждан мы также убеждены в том, что не следует заменять критерии морали холодными критериями пользы. В связи с этим я задаю себе вопрос, прежде для меня не существовавший: где границы прощения? Нет-нет, я не буду просить ответа у генерального прокурора страны, у первосвященника церкви, у главы государственного комитета по общественной морали, отнюдь не являющегося антиподом «Беркута»… Я должен ответить на этот вопрос самостоятельно. Отчетливо понимая: ненависть действительно разрушительна. И еще: месть – низменное чувство. И такое: в моей стране все еще жива традиция раболепия и страха.

 

Где же они, границы прощения? Или иначе, языком философии: как практиковать терпимость по отношению к взглядам и поступкам нетерпимости?

 

***

 

Мне не было страшно в дни противостояния Майдана и авторитарной власти. Хотя я и не верил в скорую победу справедливости и законности. Я видел, как меняется моя страна, мой народ. Было ясно: прежний режим уходит. Болезненно, агрессивно, кроваво. Победил Майдан. Не политики, присосавшиеся к нему.

 

Сегодня мне страшно. Все те же залгавшиеся ничтожества определяют будущее моей страны. Все те же разнообразные депутаты, озабоченные лишь одним – своим личным участием в будущих выборах. Мстительные, безнравственные ничтожества, легко и просто присосавшиеся к чужой победе. Горькой победе, где в пятнах крови на асфальте и брусчатке не было ни капли депутатской крови.

 

Напрасная победа? Напрасно отданные жизни? Судя по происходящему в парламенте, все именно так. Горько и страшно. Возникшие из политического небытия Рудьковский и Ляшко, Фарион и Мартынюк опять определяют будущее моей страны. Страшное, горькое будущее.

 

 Левый берег


24.02.2014 827 0
Коментарі (0)

21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

7370
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

9514
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1631
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

3669
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

13459 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

3564

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

937

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

930

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

3230

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

1133
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

7914
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1754
11.01.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

7084 1
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

8104
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2421
12.01.2026

Вірян запрошують на нічні чування в Погінський монастир.

1206
07.01.2026

У храмі Святих апостолів Петра і Павла ПЦУ в Космачі не було різдвяного богослужіння ні 25 грудня, ні 7 січня. Натомість 7 січня у церкві провели спільну молитву за мир та припинення війни. 

3680
18.01.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

12683
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

593
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1145
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

1277
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

954