"Сильна" гривня: як з нею жити

За останні декілька місяців в Україні спостерігається суттєве зміцнення національної валюти. Добре це чи погано?

Курс гривня долар пробив 25, як на міжбанківському ринку, так і у валютних міняйл, викликавши легку паніку у звиклих до паніки українців, інформує Фіртка з посиланням на Економічну правду.

Хтось згадав молодість і курс по 8, хтось досвідчений - курс по 4,6, а деякі і 1 вересня 1996 року. Правда, є і ті, хто легко згадає, як зовсім недавно купував долар по 27 або 28, а деякі навіть намагаються стерти з пам'яті той момент, коли робили це по 37.

Ситуація дійсно вже стала злегка аномальною. Якщо попередні рухи гривні були недалекі від традиційних сезонних трендів, то зараз національна валюта відійшла від звичної дороги.

Причина все та ж - експансія іноземців на внутрішній ринок облігацій. На цьому тижні, у вівторок, відбувся черговий аукціон, на якому Мінфін залучив близько 17 млрд грн. Левова частка коштів припала на довгі облігації.

П'ятирічні ОВДП були продані на суму понад 10 млрд грн, дворічні - 5,3 млрд грн. Саме на такі облігації припадає попит з боку іноземців. В результаті іноземці купили папери більш, ніж на 500 млн доларів, які логічно викликали дисбаланс на валютному ринку.

Загальний портфель нерезидентів вже досяг близько 3,5 млрд доларів.

Коли ми з'ясували, хто винен, прийшов час подумати, "що робити?".

І це не прозаїчне питання, адже таке зміцнення гривні вже негативно для української економіки, а головне - не відображає її температуру. Зміцнення не є результатом структурних змін в економіці, коли ми стали більше експортувати і менше імпортувати, або коли ми суттєво змінили інвестиційний клімат, що привернуло безліч прямих інвестицій.

Це результат ситуативного заходу портфельних інвесторів, який так чи інакше має локальну природу і не є стійким трендом.

Рано або пізно це закінчиться, гривні прийдеться повертатися до звичного стану і тоді ми зноу зможемо побачити напруження руху гривні.

Скільки ще це може продовжуватися?

З однієї сторони, у світі дуже багато грошей. І ці гроші шукають дохідність. Пару років тому подібна ситуація виявилася в Єгипті: в країну зашло 18 мільярдів доларів. З іншого боку, питання в тому, скілько таких грошей може прийняти Україна. У рамках співробітництва з МВФ ми логічно обмежуємо дефіцит бюджету і зменшуємо державний борг, а це означає, що цифри "аля Єгипет" нам просто не потрібні.

Нам не влізе стільки грошей. Можемо лопнути.

І не можна говорити про те, що давайте брати гроші цих інвесторів замість МВФ. З однієї простої причини - не буде МВФ, не буде і цих інвесторів.

В Єгипет вони заходили теж під наявні програми МВФ. Просто наявність МВФ дає впевненість портфельним інвесторам в тому, що країна проводить адекватну економічну політику, а значить ризики обмежені.

Скільки ще таких гарячих грошей може прийняти Україна? З огляду, стеля по залученню боргу на 2019 рік, а також потреби в рефінансуванні, уряд може до кінця року максимально залучити за гривневими ОВДП до 3 млрд доларів.

Навряд чи, звичайно, всі ці папери куплять нерезиденти, але саме ця цифра є стелею.

Тобто з огляду і на локальні банки, цілком реально проковтнути зовнішніх грошей 1-2 млрд доларів до кінця року. А така сума може посунути курс ще сильніше.

Принаймні на поточному тижні ми побачили, що 500 млн доларів від іноземців змусили прокрокувати курс гривні на 50 копійок. Що можна робити? Нацбанк проводить політику гнучкого курсу і тільки згладжує коливання.

Зараз регулятор викуповує надлишок доларів, збільшуючи резерви рекордними темпами, іноді скуповуючи з ринку по кілька сотень мільйонів доларів в день.

Але не заважає руху курсу. Це стратегія, НБУ неухильно її дотримується і це викликає повагу. З іншого боку, стратегія покликана не заважати економічно обгрунтованій зміні курсу, тобто не спотворювати температуру економіки. Але як ми бачимо, такий візит іноземців сам по собі є вже спотворенням цієї самої температури.

І щоб не спотворювати її ще сильніше, Нацбанку можна було б встати як стіна на певному рівні і викуповувати по ньому всі зайві долари.

До речі, так вчинив Центральний Банк в Єгипті під час недавньої експансії іноземців. Що може робити Мінфін? Більш агресивно знижувати ставки на аукціоні, знижуючи вартість запозичень для держави.

Тим більше, НБУ не виключав, що в разі активності іноземців, може більш агресивно знижувати свою облікову ставку. Тепер, коли проблема запозичень у 2019 році вже не дуже актуальна, в уряду розв'язані руки.

Хоча, звичайно, Мінфін може пам'ятати, що у 2020 році нас чекає ще один пік погашень зовнішніх боргів. Звичайно, у зміцненні гривні є свої переваги. Політикам приємно, людям дешевше імпорт і путівки в Туреччину. Але це в короткостроковій перспективі. А в довгострокові може бути ще один шок, коли іноземці закінчать купувати.

Та й за час надмірно сильної гривні в країну зайде ще більше імпорту, експортери отримають удар під дих і після того, як гаряча пора пройде, удар відчують всі.

А що погано для економіки завжди погано закінчується і для звичайних людей.


05.08.2019 1630
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1059
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

645
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1125
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2370 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3456
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2895 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

751

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

924

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1392
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10280 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8755
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11203
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

508
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

738
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1033
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

836
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

581
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1048
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1448
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1392
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1615