Україна 2013 року. Дозрілі плоди незалежності

 

 

Украина

 

24 августа Украина отмечает 22 года со дня провозглашения Декларации о независимости Украины. Хотя дата не круглая, но масштабный кризис нашего государства  подталкивает к тому, чтобы подвести  итоги.

 

Не смотря на то, что  я  скептично настроен относительно к перспектив Второй республики, все же попытаюсь обозначить позитивные моменты. Благо нытья о том, как у нас все плохо в эти дни будет много, потому остановимся на том, что у нас неплохо.

 

Неплохо,  что ни экономический кризис, ни уроды-политики, ни спекуляции на теме языка, истории, отличий по линии Восток-Запад не мешают украинцам в общем-то хорошо относится к своей стране . Вот последние данные R&B Group, сделанные накануне Дня независимости.

 

Как видим, большая часть украинцев считает себя патриотами и даже готовы защищать страну в случае необходимости. Удивительно, для государства, где любят рассказать о том, как все ужасно.

 

UA

 

 

Эти данные подтверждаются опросом «Рейтинга», также сделанными накануне 24 августа.

 

Ua_Ratinggroup_Independence_soc_groups_20Aug2013_zpscf1f3925

 

Как видим, независимость Украины поддерживает более половины респондентов. Причем, чем более богат и молод респондент, тем сильнее его поддержка. Наоборот, чем более низкий уровень доходов и выше возраст респондента, тем ниже его лояльность к Второй республике.

 

Это не случайно, скорее даже закономерно. Попробую порассуждать о Дне независимости с позиции поколения X, то есть тех, кому сегодня 30+.

 

Первое, я не тоскую за СССР и не жалею об этих 22 годах. Все могло пойти по другому, но пошло как пошло. Самым глупым, самым неправильным и смешным было бы зациклиться на дискуссиях о том, как все могло бы быть, «если бы». Какой в этом смысл? Представьте жителя Галлии после 475 года, еще помнящего остатки блеска Римской империи и чувствующего внутреннюю связь с ней. Что меняет его скорбь? Ничего. Ему остается либо вписаться в новую реальность, либо бежать от нее. Так и мы. Землетрясение произошло и мы сидим на его обломках. Причем уже ощущаются новые толчки.

Да, здесь уже давно мог бы вырасти «город-сад» (благо вокруг Украины масса стран, показавших серьезные успехи  за 20 лет), а мы все сидим и сидим и ждем с моря погоды. Кого это волнует? Никого. Никому нет дела до неудачников. История чтит победителей. Поэтому ждать не нужно. Никто не будет делать нашу жизнь лучше: ни ЕС, ни ТС, ни инопланетяне. Все другу другу корм и конкуренты. Не ешь ты — едят тебя. Точка.

 

Второе, мы заплатили огромную цену за розовые очки. Мы понесли за 22 года потери,  сравнимые с участием в тяжелейшей войне. Нас было 52 миллиона, а сейчас 45,  а может и 40.  Эти жертвы не должны быть напрасными. Лучше всего учиться на чужом опыте, но коль мы были так наивны, нужно учиться хотя бы на своих ошибках. В  22 года  вступают во взрослую жизнь. Школы и университеты позади. Пора отрываться от маменькиной сиськи.

 

Третье, за эти 22 года многие выросли во всех смыслах, не смотря о стонах об упадке. Именно в эти годы произошло становление нашего поколения 30+. Нам никто не помогал,  да мы и ни на что не надеялись. Мы привыкли все делать сами, потому мы мало кому доверяем. Мы развиваемся вопреки, чем благодаря,  но развиваемся. Да, в мутных водах Второй республики кишат акулы, но и дельфины вполне выжили. Стая дельфинов побеждает любую акулу. И чем больше стая, тем меньше шансов у акулы. Какой бы крупной она не была. Интеллект всегда переигрывает инстинкты. Объединенному интеллекту невозможно противостоять. Вывод напрашивается сам собой.

 

Четвертое, на 22 году стало очевидно, что мы все же чем дальше, тем больше расходимся с нашим alter ego — Россией. Наверное по такому же пути шли Германия и Австрия в 19 веке. На фоне гундяевского мракобесия, унылого однообразия ОРТ, прогнившей, но от того только более свирепой исполнительной вертикали, Украина с ее полицентричностью, полиэтничностью, многоконфессиональностью, мягкостью лично для меня выглядит более приемлемой альтернативой. Мы говорим на русском языке, мы очень похожие, но мы другие.

 

Собственно говоря, жесткость позиций России в отношении Украины сегодня, есть проявление подсознательного ужаса перед возрождением в Восточной Европе какого-либо аналога ВКЛ. Если Украина устоит в следующие несколько лет, то такой проект обязательно появится, ибо Украина не может реализоваться вне больших проектов. Мы не сможем смотреть спокойно, на то что происходит с восточными славянами, спускающими свой потенциал в унитаз. Кто-то должен положить этому конец.

 

Увы, Россия сегодня не демонстрирует конструктива, пытаясь вернуться в старую скорлупу «самодержавия, православия, народности». Она перестала выполнять ФУНКЦИЮ ОРГАНИЗАТОРА ДАННОГО ПРОСТРАНСТВА. Это находит свое отражение  гротескной внешней политике «сексуальном суверенитета». Очевидно, в виду неспособности осуществлять свои прямые функции. Это чревато очень серьезными проблемами, поскольку Россию, как и нас,  поджимают системные вызовы А вакуум силы на востоке ничего хорошего в нашей истории нам не приносил.

 

Я думаю, что миссия Украины заключается в том, чтобы стать территорией развития для восточных славян. Мы должны перестать расползаться как тараканы по всему земному шару. Территорию развития имеют все великие народы. Тюркские народы имеют Турцию, арабы- ОАЭ, романоязычные — Францию, англо-саксы — США и Британию, иберийские народы — Бразилию и Испанию, Индия и Китай также не в сторонке курят. Территории развития нет только у украинцев, русских и белоруссов (Лукашенко удалось многое сохранить, но его модель сейчас разрушается в силу объективных причин).

 

Такая масштабная задача потребует от нас избавления от многих наших устоявшихся стереотипов, привычек и так далее. Да, да, нужно меняться, чтобы иметь перспективу. Все великие народы приходили через этот этап. В Тридцатилетней войне Германия потеряла 50-70% населения за неспособность стать нацией. Это был впечатляющий урок, превративший Германию спустя два века в то, чем мы восхищаемся сегодня.

 

Поэтому, 24 августа не нужно сыпать голову пеплом. Она нам еще понадобится для работы над ошибками. Важно кем мы можем стать завтра, а не кем являемся сегодня.

 

Юрий Романенко, "Хвиля"


24.08.2013 Юрій Романенко 861 2
Коментарі (2)

Українець 2013.08.24, 13:23
Як прочитати дану світлину Українською мовою?
1 2013.08.25, 21:03
Может быть, может быть.
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

625
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2129
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5044
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3908
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5053
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3146

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

526

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

483

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1312

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4173
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

8790
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5961
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6601
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

837
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1811
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1461
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8318
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1004
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

305
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

347
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1357
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

963