Українські реалії і глобальні тренди 2012 року

 

Україна не стоїть і не може стояти поза дією трендів, що розвиваються у світі. Вони формують всіх, і всі відчувають їх непереборну силу. Сьогодні мова йде про прискорення змін у світі. Під це прискорення кожен може вписати власні цілі: як окремі індивіди, так і цілі країни.

 

Швейцарські дослідники, наприклад, виділяють три основні сфери змін в світі: ресурси, організації і ті, хто можуть впливати і змінювати (The global trends report 2012).

 

Першими прогнозуються ресурсні війни, оскільки світ підійшов до нестачі ресурсів. Навіть кіберресурси відкривають нові площини для конфліктів.

 

Для нас такою конфліктною ресурсною ареною стане українська земля. Не кіберресурс, а земельний ресурс несе в собі початок нових конфліктів, де вже знаходяться основні фінансові гравці. Адже вони давно вже вважають сільське господарство одним із своїх інвестиційних проектів.

 

Хоча серед перших вкладень у них може звучати щось зовсім інше.

 

Наступним світовим трендом стає демократизація усього. Ця ситуація пояснюється тим, що сьогодні на все можна вплинути. Люди, які стоять перед мільйонами виборів, будуть спиратися на легітимність і релевантність як найважливіші фактори.

 

Відповідно зросте і важливість соцмереж для підказки правильного вибору. Мабуть саме це робить сьогоднішню конфігурацію "влада-суспільство" такою крихкою. Вона спирається не нежорсткі, а скоріше м'які зв'язки, якими слід весь час займатися.

 

Далі іде боротьба за створення і захоплення цінностей. Тобто йдеться про відхід від традиційних бізнес моделей, коли всі фірми виглядають і діють однаково.

 

В майбутньому зміниться сама форма конкуренції, яка буде підлаштовуватися під нові ніші споживачів. Якщо в минулому індустрія формувала все, то тепер центром стане споживач.

 

Правда, про це говорять досить давно, але ми ніяк не перейдемо до цієї парадигми, особливо в Україні.

 

Останнім трендом називають війну за цінності, оскільки світ стане товариствами вибору, де буде важко визначати мораль і етику наперед. Боротьба буде вестися за перемогу тієї чи іншої ідентичності.

 

Україна знову опиняється на перехресті впливів: ми готові прийняти і західні, і східні цінності одночасно, що говорить про те, що ми втрачаємо власну ідентичність. Як наслідок, Україна буде спостерігати підсилення медійних війн на власній території, які будуть прямо чи опосередковано направлені на імплантацію тієї чи іншої ціннісної системи.

 

І війна буде не лише на екрані, а й в головах. Це буде створювати не лише політичний, а й серйозний психологічний тиск на людей.

 

Для України важливим компонентом майбутнього стає можливість або неможливість її як країни утримати власний інтелектуальний капітал. І війна за цінності теж не виграється фізичними засобам, до простоти яких ми звикли.

 

Ялинка може закрити місце для протестів, але тільки ненадовго. Все рівно приходить нова ситуація, і ялинку треба знімати. А там лише пусте місце...

 

Наша економіка налаштована на роботу з фізичними цінностями (метал чи хімія, наприклад). Ми не вміємо породжувати ідеї і торгувати ними. Але майбутня економіка має бути саме такою.

 

Інтелектуалізація напряму пов'язана з демократизацією. Навіть останні російські вибори демонструють непрацюючу вертикаль влади в демократичних ситуаціях. Керована демократія можлива лише на телеекранах: в житті її немає.

 

Демократія повинна бути справжньою. В свій час Фукуяма вбачав в причинах розвалу СРСР саме те, що щоб перемогти економічно, країні треба було випустити уперед науковців і інженерів, а в них інше уявлення про демократію.

 

Тобто три (трохи відкориговані) глобальні виклики тепер мають наступний вигляд: ресурсні війни, демократичні війни та ціннісні війни. І Україна чітко стане їх об'єктом в 2012, бо вона немає від них ніякого захисту.

 

Наші власні виклики додаються до цього списку. Це війна за інтелект, якщо держава зможе і захоче її вести. Навіть президент Америки Обама сьогодні бере участь у намаганнях повернути молодь до природничих наук, а Пентагон оплачує перенавчання сценаристів з вчених, щоб привернути увагу до залучення молоді до проблем національної безпеки.

 

Вони чітко розуміють, що без цього Америки може не стати як передової держави світу в найближче десятиріччя.

 

Ще один наш власний виклик – це наша протестність, яка може мати або політичне, або економічне коріння. Але протестність ми сьогодні вивчаємо майже на пальцях, коли кожна сторона каже те, що їй здається.

 

Є зворотній приклад: американці зараз запускають в Афганістані секретний проект Nexus 7. Він дозволяє вираховувати протестність за тисячами параметрів, включаючи ціни на базарі в Кабулі.

 

Український виклик маємо і в нерівномірному розподілі багатства країни. Коли сильні мають все, а бідні, яких багато, нічого. Це, правда, і світова тенденція, але для нас вона більш хвороблива, бо твориться на очах.

 

Напруга в цьому сегменті автоматично буде зростати, бо навіть багаті країни не можуть її загасити, що демонструє рух "Окупуй Уолл-Стріт".

 

Таким чином маємо світові тренди (ресурси, демократизація, цінності) і власні виклики (інтелект, протестність, бідність).

 

Всі вони будуть обмежувати коло можливостей держави. Але треба навчитися на помилках Росії не будувати державу за рахунок суспільства, а діяти у зовсім протилежному напрямі.

 

Нова держава повинна допомогти піднятися новому типу суспільства, а не плекати радянський варіант підпорядкованості суспільства державі.

 

Георгій Почепцов, для УП


Коментарі (0)

21.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

1121
17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

1220
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1317
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

5141
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

2091
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

11215

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

221

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19338

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1277

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1541
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

1741
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6653 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

32218 1
21.12.2025

Рішення не переходити на новоюліанський календар ухвалили 18 грудня за круглим столом.

1510
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1533
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8559
17.12.2025

Наступне засідання Шевченківського комітету, на якому відбудеться другий тур відбору на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року, заплановане на другу декаду січня наступного року.  

2027
21.12.2025

Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.  

511
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

1061
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1317
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4954