Україна льодовикового періоду: на Прикарпатті знайшли межі болота, де потонули доісторичні тварини (відео)

ТСН шукає мамонта та прадавню людину на Прикарпатті. Точні координати на початку 2000-х встановили разом українські та польські науковці. Але до розкопок тоді так і не дійшло. Ми поновили наукову розвідку. І, зокрема, вивідали у поляків, які скарби можуть бути заховані під українською Старунею.

Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.19:30.

Польща, Краків. У непоказній будівлі у центрі міста – портал в доісторичні світи. Здається, наче він учора вийшов з тундри. А насправді ходив по Землі 40 тисяч років тому. І тепер таких на планеті немає. У центральній вітрині Природознавчого музею сучасник мамонта - носоріг Льодовикового періоду. Родом – з України.

Липень 1929-го. Наукова експедиція з Кракова прямує до села Старуня на Прикарпатті, тоді – територія Польщі. Дослідники шукають прицільно - довкола озокеритової шахти номер 4. Саме з неї 22 роки тому випадково витягли рештки доісторичних тварин. Експедиція коштує шалених грошей.

"Тоді це вартувало близько 8 тисяч злотих. Захмарна сума! У той час за такі гроші півтора року цілий музей утримували", - говорить професор Природознавчого музею Інституту систематики та еволюції тварин Польської Академії Наук в Кракові Вєслав Кжемінські.

Але те, що сподіваються знайти, того варте, переконані науковці. Через 4 місяці розкопки дають результат. Знахідка справді сенсаційна - ще 3 волохаті носороги. Один з них - абсолютно цілий.

"Він вражає! Настільки він прекрасно зберігся", - говорить професор кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Олег Адаменко.

"Це єдиний екземпляр у світі! Абсолютно повністю збережений. Другого такого у світі немає", - пояснює професор зоології Природознавчого музею Інституту систематики та еволюції тварин Польської Академії Наук в Кракові Генрик Кубяк.

Знахідку на повних правах поляки забирають до Кракова – мають угоду з власником копальні.

3-річна самиця, яка жила 40 тисяч років тому, – нині візитівка краківського Природознавчого музею.

"Ми нарешті побачили, який вигляд насправді мав волохатий носоріг", - говорить Генрик Кубяк.

Доісторичний велетень лежав на спині. Без копит та рогів. Тварину, ймовірно, потріпала течія: вода вимила частину внутрішніх органів. Але потім бітум та солі законсервували носорожицю.

"Шерсть, щоправда, випала зі шкіри, однак уся лежала поруч", - розповідає Генрик Кубяк.

Носоріг в експозиції – у розібраному вигляді. Скелет - окремо. Шкіра – на макеті. Законсервовані нутрощі. Кажуть, це єдиний спосіб зберігати релікт, якому 40 тисяч років.

Науковці вивчають волохатого носорога та отримують приголомшливі дані.

"У шлунку волохатого носорога знайшли рослини. Він з'їв їх у Старуні. А зараз такі трапляються хіба у Скандинавії. Уявіть лишень, як змінилися клімат і природа", - говорить професор Природознавчого музею Інституту систематики та еволюції тварин Польської Академії Наук в Кракові Вєслав Кжемінські.

"Перед нами журнал, який випускався в 1935 році, який присвячений Старуні", - показує старший науковий співробітник Краєзнавчого музею Орися Кащишин.

Окрім носорогів, з копальні дістали всіляких дрібних тварин, комах, рослини. Роботи дослідникам вистачило на роки. Здобутки поляки навіть друкували в окремому журналі.

"Перший екземпляр присвячений мохам. А ось це – шостий – то присвячений водоростям", - каже Орися Кащишин.

Під час Другої світової війни поляки мало не втратили дуже цінного експоната. Есесівець Едуард Трац, якого відрядили до Польщі грабувати музеї, марив перевезти носорога до свого музею у Зальцбурзі.

"Носорога, як почалася війна, працівники музею спустили у підвал, присипали землею. І нацисти його не знайшли. Хоч справді шукали", - переказує професор Природознавчого музею Інституту систематики та еволюції тварин Польської Академії Наук в Кракові Вєслав Кжемінські.

Щоправда, у Зальцбурзькому музеї – інша версія. Дивовижно, але на захист носорога у Польщі став призначений окупантами генерал-губернатор. Не допомогло навіть втручання Гіммлера. Едурд Трац задовільнився гіпсовою копією.

Століття на землі не пожаліло експонат.

"Шкіра - весь лівий бік – сильно ушкоджена. Вона сильно висохла та потріскалась", - говорить Вєслав Кжемінські.

Зараз на боці, що прихований від відвідувачів – латки штучної шкіри. Роги та копита також несправжні.

"Перший варіант рогів був чистою фантазією. Форму та розміри реставратори "змалювали" із сучасних носорогів. Але згодом ті, що бачимо зараз, переробили відповідно до нових знань. Але я не впевнений, що і тепер вони відповідають дійсності", - говорить Вєслав Кжемінські.

Та попри нелегку долю, це – найвпізнаваніша давня тварина. Її гіпсовий зліпок - у понад сотні найкращих природничих музеїв світу: Лондон, Зальцбург, Токіо, Брюссель.

Прикарпаття, 2019 рік. Те саме поле, де 100 років тому знайшли рештки тварин Льодовикового періоду.

"Я би радив, щоб ви ще один профіль зробили упоперек цих трьох", - говорить професор кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Олег Адаменко.

Він підказує, де шукати. Востаннє вчений ґрунтовно працював на полі на початку 2000-х – разом з польськими колегами.

"Головне – ми визначили, де шукати. Нам вдалося знайти межі того самого болота, де потонули доісторичні тварини, виявлені 100 років тому", - розповідає професор факультету геології, геофізики та охорони навколишнього середовища Науково-технічного універитету Кракова Мацей Котарба.

Мацей Котарба – польський учений зі світовим ім'ям. На початку 2000-х ініціював у Старуні роботу кількох українсько-польських експедицій.

"Вони знайшли старі карти, гірничі плани, відновили, де ця шахта", - каже Олег Адаменко.

Дослідження тривали майже 5 років. І підтвердили найсміливіші гіпотези.

"Там досі неймовірно велика можливість ще знайти цікаві рештки", - стверджує Мацей Котарба.

Але, власне, до розкопок тоді так і не дійшло – через міжнародну бюрократію.

"Це іноземній державі ніхто не дозволить робити. Це пм'ятка природи. Не так-то просто", - каже Олег Адаменко.

Пошуки у Старуні завершені. Маємо результат. Продовження теми – в ТСН у п'ятницю, 5 липня, о 19:30.

Алла Пасс, Майа Габрук, ТСН


04.07.2019 3631
Коментарі ()

24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

2562
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

1264
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

3748
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

3753 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2416
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

3564 1

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

416

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

3125

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

1590

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

1417
24.04.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

4514
20.04.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

9570
16.04.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

8783 2
22.04.2026

У суботу, 2 травня, у відпустовому Марійському центрі «Цариці вервиці» в селі Погоня відбудеться особлива молитовна зустріч біля чудотворної ікони Богородиці.

1086
20.04.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

5803
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

6154
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

1836
22.04.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

3173
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

669
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1571
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1779
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

1692