Викрадення Русі або Україна - це справжня Русь

 


Украина

 

Когда говорят, что Украина не способна нанести Кремлю симметричный удар, я соглашаюсь. В торгово-экономическом плане она действительно мало что может противопоставить российским санкциям. Зато в ее распоряжении – целый арсенал крайне болезненных для Москвы ассиметричных ответов. Более того, Украина способна так ударить по архетипическим символам России, что двухглавому орлу, не ровен час, придется подтверждать свою родословную.

 

Медведев и Глазьев могут пугать, что Ассоциация Украины с ЕС лишит отношения двух экономик налета «исключительности» и «приоритетности», но это пустые слова. Украина и Россия давно уже торгуют друг с другом равнодушно и холодно – аккурат после того, как Москва перестала продавать Киеву газ по бросовым ценам. В экономических связях двух стран давно уже нет ничего личного, только бизнес.

Однако эта экономическая фригидность вовсе не распространялась на другую сферу отношений – символическую. Москве было крайне важно публично закрепить Киев в сфере своего «имперского влияния». Отсюда – все эти проекты единого учебника истории, поездки икононосных байкеров по Крыму и регулярные визиты Патриарха. До определенного момента украинская власть этому процессу подыгрывала. Министром образования назначили Дмитрия Табачника, срок базирования ЧФ — продлили, закон о правах региональных языков – приняли.

В Москве искренне думали, что у Киева просто нет выхода. Что Виктор Янукович – заложник пророссийского юго-востока, что прозападность для украинских элит чревата потерей власти, что это Кремль делает одолжение Партии регионов, объявляя ее своей главной сторонницей. А оказалось, что юго-восток голосует не за Россию, а за «донецких», потому что те – «свои». Что субъектностью в стране обладают только олигархи, которым проще и безопаснее быть в ЕвропеИ что Москва сама умудрилась вложить в руки украинских властей оружие огромной разрушительной силы.

Потому что вся российская внешняя политика последние десять лет строилась из расчета на «внутреннее потребление» и была в значительной мере имитацией. Неважно, как обстояли дела в реальности — пропагандистская машина Москвы убеждала россиян, что «оранжевый дебош» подавлен, украинские националисты маргинализированы, а Черноморский флот и дальше продолжит грозить сексуально разложившемуся западу. И параллельно эта же машина убеждала россиян и весь мир, что Украина – это не просто неотъемлемая часть исторической России. Она напоминала urbi et orbi, что Украина – это колыбель православия, а Киев – мать городов русских. Теперь эта идеологическая дубина оказалась в руках у Виктора Януковича, которого кремлевская пропаганда не успела вовремя маркировать как «изменника». И Киев может отныне над Кремлем издеваться, медленно и со вкусом разрушая эти песочные замки один за другим.

Для этого не обязательно быть экономическим тяжеловесом. Например, для начала пригласят в гости Папу Римского, наставником которого, как известно, был украинский греко-католический епископ Степан Чмиль. Канонизируют киевского князя Аскольда, принявшего христианство за 130 лет до Владимира. Начнут регулярные полномасштабные учения с НАТО. Запретят дискриминацию геев. Издадут полное собрание сочинений Пушкина на украинском языке. Арсенал недорогих, но крайне обидных для официальной Москвы поступков можно продолжать бесконечно.

Если у украинских элит хватит изобретательности, то они и вовсе могут начать бороться с Кремлем за бренд «Киевская Русь». Киевская Русь — как «истинная европейская Русь» в противовес более поздней азиатской франшизе. Начать с мелочей, пройтись серией ударов по мифологемным почкам, а затем нацелиться на нокдаун. Мол, «парни, все это время вам впаривали подделку! Покупайте натуральное из Киева. Прямые поставки». А если в мировых столицах подтвердят, что, мол, да, Ukraine is the real Russia — то это уже будет серьезно.

Скажете, что вся эта мифологическая чепуха не будет иметь отношения к реальной политике? А что в современной российской публичной риторике имеет отношение к пресловутой real politic? Закон Димы Яковлева, что ли? Гомофобные законы? Потраченные на Олимпиаду миллиарды? Слабость современной России как раз и состоит в гипертрофии ее символической повестки.

И тут уже будет неважно историческое правдоподобие. Россия сама последовательно придавала Украине ореол главной жемчужины в новой имперской короне. И Киеву, сбежавшему под крыло прагматичной Европы, теперь вполне под силу играться этим ограненным символом, лишая Москву ее козыря на «историческую русскую монополию». Россия сама подменила базис и надстройку. И теперь эта символическая надстройка грозит обернуться против нее

Передавайте привет Геннадию Онищенко.

 

«Росбалт»


26.09.2013 Павєл Казарін 924 3
Коментарі (3)

USTYM 2013.09.26, 21:33
Вадим Смогитель Вся ця сьогоденна політична каша досить чітко проявляє обриси того чи є українська держава, український народ, українська мова-історія-культура "істарічєскім нєдаразумєнєєм" чи, можливо, ні. Ми про себе заявили досить голосно і досить пристойно ще 1000 років тому. Поява сучасної держави на берегах Борисфена - явище, котре неминуче мало рано чи пізно відбутися! А ось Московія в 1723 році краде бренд РУСЬ і записує себе не просто в "близькі родичі", а й проголошує сама себе "старшою сестрою" ... Пан - таваріщ Пуцін взагалі не визнає український народ як такий, як суб'єкт історії бо ми , бачте, не ми, ми не український народ, а ми виявляється "єдіний народ" - за розумінням керманича "братньої" держави - з громадянами його власного царства... Таке невігластво людини в наш час - це межа, за котрою починається кащєєве царство дикунів з ритуальними танцями під бренькіт двострунної балалайки та зі стукотом однострунного бубна навколо свіжозасмаженого неслухняного "младшєва брата" з подальшим поїданням непокірного, шаман вирива запечене серце непокірного "родича" і під монотонні звуки того ж бринчання тієї ж двохструнної балалайки з тим же монотонним стукотом того ж однострунного бубна той же шаман несе те вирване і запечене серце президенту Федерації ... , лунають переможні викрики "ураааа", в небі розриваються від щастя феєрверки і музиканти червоні від напруження та щасливі від державного і великого (насправді від ВЕЛИКОДЕРЖАВНОГО) істинно канонічного православного апофеозу грають переможні марші ... То хто ж був і є "помилкою історії", пане полковнику гестапівських військ комуністичної Росії? Відповідь вже є і хто має очі, той бачить, хто має вуха - той чує, хто вміє читати - той вже прочитав ... Залишилося слово за паном маузером, котрий висить на попрузі жорстокої, безжальної та нещадної пані Історії (сподіваємось, що це слово громом небесним прогримить в досить недалекім проміжку часу ...).
Аскольд 2013.09.26, 22:07
Ростово-Суздальского Залесья уже нет, Тартарии-уже нет, Великой Тартарии-уже нет, Московского Улуса Золотой Орды-уже нет, Московского княжества-уже нет, Российской империи-уже нет, РСФСР-уже нет, СССР-уже нет, РФедерации-уже нет, а скоро и РКонфедерации не будет! Украина была в 11 столетии, была в 14 столетии, Украина Гетманская была в 17столетии, Украина была в 19столетии, есть в 21столетии и будет в 23 столетии!
Марія 2013.09.27, 09:45
Петро 1 ще у 1711р. після нищівної поразки у Прутській війні вкотре підписав Шертну грамоту про васальну залежність від Кримського ханства. Архіви про це мабуть треба шукати в Турції чи інших країнах , бо в Бахчисараї вони навряд чи збереглися. В договорі про мир Порта і кримський хан вимагали від московії вивести війська з території України та виплати данини Кримському ханству.Це у 18-му столітті!Читайте "Країну Моксель"В.Білінського.
21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

943
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

9037
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1347
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

3268
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

13102 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

3184

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

381

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

668

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

2514

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

938
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

7722
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1588
11.01.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

6892 1
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

7855
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2187
12.01.2026

Вірян запрошують на нічні чування в Погінський монастир.

1020
07.01.2026

У храмі Святих апостолів Петра і Павла ПЦУ в Космачі не було різдвяного богослужіння ні 25 грудня, ні 7 січня. Натомість 7 січня у церкві провели спільну молитву за мир та припинення війни. 

3454
18.01.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

12455
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

602
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

1043
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

756
08.01.2026

Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президент США Дональд Трамп дав "зелене світло" двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

728