Через обмежене фінансування з держбюджету заплановані заходи з підготовки та відзначення 350-річчя Івано-Франківська зазнають суттєвих коректив.
Наступного року чергову «круглу дату» Івано-Франківська мали б відзначати на державному рівні. Уряд навіть затвердив відповідний план заходів, до якого, серед іншого, мали б увійти роботи з благоустрою міста, капремонти історичних будівель, кварталів та вулиць. Однак, як пише газета "Західний кур’єр", наразі всі ці плани не підкріплені фінансуванням.
«Раз по раз місто підкоректовує запроновані обсяги робіт, які б мали фінансуватися з держбюджету, оскільки в Уряді щоразу рекомендують зменшити наші фінансові апетити, – каже перший заступник міського голови Зіновій Фітель. – Зараз на рівні Мінфіну нам визначили суму в межах 20 мільйонів гривень. Ми подали свої пропозиції на 20,5 мільйонів».
За словами першого віце-мера, основними об’єктами, де наступного року розпочнуться роботи, будуть вулиця Тараса Шевченка і розташований тут Центральний народний дім. З держбюджету також мали б фінансуватися реконструкція скверу Воїнів-афганців та ремонт фасадів 17 будинків-пам’яток архітектури в центральній частині міста. «До Дня міста виконати запланований обсяг робіт ми не зможемо. В кращому випадку держбюджет може бути прийнятий десь до кінця січня. Тому ні вулицю, ні Народний дім до травня ми не зробимо і це треба розуміти, – наголошує З.Фітель. – Кошти освоюватимуться впродовж року».
Народний дім чекав 100 років
Капітальний ремонт Центрального народного дому в історичній будівлі на вул. Шевченка, 1 робитимуть чи не вперше за сто років. Наразі він не має навіть центральної каналізації. Всі каналізаційні стоки «губляться» десь в підвалах і приямках. Тож передовсім тут поміняють всі комунікаційні мережі, відремонтують і укріплять перекриття, відреставрують глядацьку залу і сцену. На сучасне планують замінити й сценічне обладнання.
Реконструкція вулиці Шевченка теж розпочнеться із заміни комунікацій. Мешканці бачать, що енергетики вже приступили до робіт і міняють кабельні лінії. Згодом експлуатуючі організації замінять на вулиці водопровід, каналізацію, мережі зв’язку та газопровід. Замість асфальтового покриття тротуари і проїжджу частину вимостять плиткою і на більшій її частині вулицю планують перетворити на пішохідну. «Повністю зробити вулицю пішохідною, мабуть, не вдасться, – припускає З.Фітель. – Від вулиці Січових стрільців до Гординського ми її зробимо так, щоб нею можна було їздити, але це не означає, що її відкриють для руху. А на вихідних вулицю Шевченка повністю перекриватимуть для руху транспорту».
А цим не пощастило
На жаль, до 350-річчя міста з держбюджету не фінансуватимуться роботи з реконструкції Центрального парку культури і відпочинку ім. Т.Шевченка та скверу на вулиці Грюнвальдській, влаштування пішохідної зони на вулиці Вірменській, відновлення трьох куполів на будинках-пам’ятках архітектури. Не буде коштів і на реконструкцію Палацу Потоцьких, добудову Центрального стадіону «Рух», спорудження Палацу спорту та будівництво транспортного моста через Бистрицю Солотвинську.
«Це ті об’єкти, які не увійшли до остаточного переліку фінансування з держбюджету. Але при формуванні бюджету на 2012 рік ми обов’язково розлядатимемо можливість фінансування цих робіт з міського бюджету, – зазначив З.Фітель. – Вважаю, що слід передбачити необхідну суму на реконструкцію частини вулиці Вірменської, закласти бодай мінімальне фінансування на продовження реконструкції парку Шевченка. А сквер на розі вулиць Незалежності й Шухевичів, де встановлять пам’ятний знак чорнобильцям, ми впорядкуємо вже незабаром».
ДО РЕЧІ
Як наше місто святкувало свої перші ювілеї, достеменно не знають й краєзнавці. Є згадка про святкування 200-ліття у 1862 році, яке можна вважати першим офіційним святкуванням Дня міста. Тоді міська ратуша засяяла вогнями і її прикрасили численними транспарантами. А ось з відзначенням 250-ї річниці вже не склалося, каже краєзнавець Михайло Головатий, бо тоді (як і тепер) в скарбниці бракувало грошей. Тож магістрат вирішив відкласти святкування до наступного, більшого, 300-річного ювілею.
Трьохсотліття святкувало вже не малопольське місто Станиславів, а обласний центр Української РСР, який у 1962 році перейменували на Івано-Франківськ. Літопис Івано-Франківська (Станіслава) подає наступні дані. У 1962 році в місті проживали 74 тис. 500 осіб. Діяло 40 промислових підприємств, на яких працювали понад 15 тис. робітників. Валової продукції випускали на 100 млн. карбованців. Того року першу продукцію дав новий цех меблевої фабрики, стали до ладу нова фабрика хімчистки і фарбування одягу та новий цех міськпромкомбінату №3, відкрили 13 магазинів. Заасфальтували 44 км вулиць та 68 км тротуарів. На 268-ми вулицях встановили електросвітильники, а на 30-ти вулицях – лампи денного світла.
У 1987 році, під час «перебудови», урочисто відзначали 325-річчя міста. У січні здали в експлуатацію перший в республіці завод-автомат з виробництва керамічних матеріалів, у вересні перших учнів прийняла нова середня школа №21, в грудні, саме з нагоди 325-річчя міста, сесія міськради затвердила новий герб Івано-Франківська. Тоді в місті вже мешкали 221 тисяча осіб, які стали свідками початку демократичних перетворень.
