Викладачки ПНУ презентували «живий» підручник, який «говорить»

«Література та інклюзія», – так називається книжка, яка відкриває безмежний і цікавий світ творів інклюзивної літератури.

За словами її авторок, видання розраховане на універсального читача, хоч писали його безпосередньо для студентів педагогічних спеціальностей. Звісно, в підручнику зібрано не всі твори про людей з інвалідністю, тож викладачки брали до уваги найцікавіші, які не залишили їх байдужими, а також перекладені на українську мову, пише Фіртка з посиланням на Галичину.

За оригінальною рожевою обкладинкою підручника «Інклюзія та література» міститься цілий світ літератури про дорослих та дітей з інвалідністю. Письменниця, професорка ПНУ ім. В. Стефаника Ольга Деркачова наголошує, що це історії про людей, завдяки яким світ стає добрішим. «Сьогодні всі говорять про інклюзію, але в Україні ще недостатньо досвіду роботи в школі, в інклюзивних класах, – коментує письменниця. – А де бракує досвіду, допомагає література. Ми вирішили подивитися на проблему інклюзії з точки зору художніх творів, їхніх авторів, персонажів. Література допомагає не боятися говорити про те, що болить».

Доцентка кафедри фахових методик ПНУ ім. В. Стефаника Соломія Ушневич наголошує, що «Література та інклюзія», – більше, ніж книжка.

«Це проєкт, який сьогодні перебуває на початковому етапі, бо ми як філологи, котрі тривалий час працюють у сфері педагогічної освіти, ознайомлені з найновішими тенденціями та потребами сучасних освітніх методик і технологій. На часі інтеграція галузей з метою поглиблення досліджуваної проблематики, – коментує пані Соломія. – Підручник – це не лише можливість ознайомитися з найновішими здобутками зарубіжної та української інклюзивної літератури. У перспективі – це плідна співпраця зі студентами на рівні написання бакалаврських, магістерських робіт, робота з вивчення функціональних методик та формування індивідуальних підходів у роботі з дітьми з інвалідністю. Студенти під час написання кваліфікаційних робіт проходять практику в школах, подекуди робота з дітьми з особливими освітніми потребами спонукає їх до того, щоб додавати щось особистісне, нове, звісно, в контексті методичних рекомендацій, які пропонують фахівці з інклюзивної освіти».

У підручнику авторки чітко розмежували зарубіжну та українську інклюзивну літературу, насамперед, щоб показати, що у вітчизняних творах також порушують проблематику людей з особливими потребами. Втім, варто зазначити, що наразі українські письменники рідше звертаються до цієї теми, ніж їхні зарубіжні колеги.

«В Україні тривалий час не було заведено писати про дітей з інвалідністю, – коментує Деркачова. – Тепер, дякувати Богові, недобрі традиції змінилися. Література нині часто порушує болючі теми, тому таких творів, сподіваємося, буде набагато більше. Повість Андрія Бачинського «140 децибелів тиші», наприклад, стала «Книгою року ВВС» у 2015-му. Це одне зі свідчень того, що українська книжка може конкурувати із зарубіжною. Зрозуміло, це інша література, бо в нас інший інклюзивний досвід, умови, інший соціум. Сподіваємося, що український літературний досвід буде таким же цікавим, як зарубіжний».

«Інклюзія та література» – це сучасний підручник, автори якого щедро використали в його підготовці інформаційні технології. До кожної теми є QR-коди, котрі кожному читачеві відкривають ще більше інформації про письменників та їхні твори, містять посилання на сторінки авторів у соцмережах, інтерв’ю з ними, фільми, музику, театральні постановки за їхніми роботами. Також тут є методичний навігатор, який пропонує різні стратегії аналізу художнього твору.

«Я б назвала цей підручник «живим», тому що фактично до кожного письменницького життєпису є QR-код, за яким – сайт автора, відео з його інтерв'ю, уривками читань, – розповідає Деркачова. – Ті, хто читатиме наш підручник, зможуть почути не лише свій голос, а й голос автора...».

Я не змогла не спитали авторок підручника про ті книжки, котрі вразили особисто їх. Попри те, що всі твори, котрі увійшли до посібника, варті уваги, адже інші просто не потрапляли до нього, все ж вдалося виокремити найкращі.


19.02.2020 1919
Коментарі ()

20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

912
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

3441
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

3473 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2163
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

3317 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

6431 1

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

2329

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

1343

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

1145

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

2015
20.04.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

9368
16.04.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

8594 2
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

8129
20.04.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

5569
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

6004
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

1652
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

1878
22.04.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

2467
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

406
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1352
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1560
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

1466