Викладачки ПНУ презентували «живий» підручник, який «говорить»

«Література та інклюзія», – так називається книжка, яка відкриває безмежний і цікавий світ творів інклюзивної літератури.

За словами її авторок, видання розраховане на універсального читача, хоч писали його безпосередньо для студентів педагогічних спеціальностей. Звісно, в підручнику зібрано не всі твори про людей з інвалідністю, тож викладачки брали до уваги найцікавіші, які не залишили їх байдужими, а також перекладені на українську мову, пише Фіртка з посиланням на Галичину.

За оригінальною рожевою обкладинкою підручника «Інклюзія та література» міститься цілий світ літератури про дорослих та дітей з інвалідністю. Письменниця, професорка ПНУ ім. В. Стефаника Ольга Деркачова наголошує, що це історії про людей, завдяки яким світ стає добрішим. «Сьогодні всі говорять про інклюзію, але в Україні ще недостатньо досвіду роботи в школі, в інклюзивних класах, – коментує письменниця. – А де бракує досвіду, допомагає література. Ми вирішили подивитися на проблему інклюзії з точки зору художніх творів, їхніх авторів, персонажів. Література допомагає не боятися говорити про те, що болить».

Доцентка кафедри фахових методик ПНУ ім. В. Стефаника Соломія Ушневич наголошує, що «Література та інклюзія», – більше, ніж книжка.

«Це проєкт, який сьогодні перебуває на початковому етапі, бо ми як філологи, котрі тривалий час працюють у сфері педагогічної освіти, ознайомлені з найновішими тенденціями та потребами сучасних освітніх методик і технологій. На часі інтеграція галузей з метою поглиблення досліджуваної проблематики, – коментує пані Соломія. – Підручник – це не лише можливість ознайомитися з найновішими здобутками зарубіжної та української інклюзивної літератури. У перспективі – це плідна співпраця зі студентами на рівні написання бакалаврських, магістерських робіт, робота з вивчення функціональних методик та формування індивідуальних підходів у роботі з дітьми з інвалідністю. Студенти під час написання кваліфікаційних робіт проходять практику в школах, подекуди робота з дітьми з особливими освітніми потребами спонукає їх до того, щоб додавати щось особистісне, нове, звісно, в контексті методичних рекомендацій, які пропонують фахівці з інклюзивної освіти».

У підручнику авторки чітко розмежували зарубіжну та українську інклюзивну літературу, насамперед, щоб показати, що у вітчизняних творах також порушують проблематику людей з особливими потребами. Втім, варто зазначити, що наразі українські письменники рідше звертаються до цієї теми, ніж їхні зарубіжні колеги.

«В Україні тривалий час не було заведено писати про дітей з інвалідністю, – коментує Деркачова. – Тепер, дякувати Богові, недобрі традиції змінилися. Література нині часто порушує болючі теми, тому таких творів, сподіваємося, буде набагато більше. Повість Андрія Бачинського «140 децибелів тиші», наприклад, стала «Книгою року ВВС» у 2015-му. Це одне зі свідчень того, що українська книжка може конкурувати із зарубіжною. Зрозуміло, це інша література, бо в нас інший інклюзивний досвід, умови, інший соціум. Сподіваємося, що український літературний досвід буде таким же цікавим, як зарубіжний».

«Інклюзія та література» – це сучасний підручник, автори якого щедро використали в його підготовці інформаційні технології. До кожної теми є QR-коди, котрі кожному читачеві відкривають ще більше інформації про письменників та їхні твори, містять посилання на сторінки авторів у соцмережах, інтерв’ю з ними, фільми, музику, театральні постановки за їхніми роботами. Також тут є методичний навігатор, який пропонує різні стратегії аналізу художнього твору.

«Я б назвала цей підручник «живим», тому що фактично до кожного письменницького життєпису є QR-код, за яким – сайт автора, відео з його інтерв'ю, уривками читань, – розповідає Деркачова. – Ті, хто читатиме наш підручник, зможуть почути не лише свій голос, а й голос автора...».

Я не змогла не спитали авторок підручника про ті книжки, котрі вразили особисто їх. Попри те, що всі твори, котрі увійшли до посібника, варті уваги, адже інші просто не потрапляли до нього, все ж вдалося виокремити найкращі.


19.02.2020 2032
Коментарі ()

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

482
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

932
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2236 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3321
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2753 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5555

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

630

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

805

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1283
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8643
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11091
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5485
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

566
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

907
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

723
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22799
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5627
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

717
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1290
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1267
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1502