На Прикарпатті польські та українські вчені відновлюють астрономічну обсерваторію та метеостанцію (фото)

 

 

28 листопада у Варшавському університеті відбулося спільне засідання українсько-польської робочої групи з питань відновлення колишньої астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван під головуванням ректора Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника Ігоря Цепенди та уповноваженого ректора Варшавського університету Яна Маліцького.

 

Під час зустрічі сторони підсумували зроблене протягом 2014 року в рамках гранту наданого Міністерством культури і національної спадщини Республіки Польща. Йшлося про виконання будiвельних робiт щодо консервацii камiння на ротондi (вежа, в якiй знаходився телескоп), пошкодженій внаслiдок важких природно-клiматичних умов. У рамках проекту також завершено вiдновлення водовiдведення на даху головного корпусу.

 

«Будівництво обсерваторії розпочалося в 1936 році. Тоді офіційно вона підпорядковувалася Варшавському університету, - розповідає ректор Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника Ігор Цепенда. - Все обладнання, яким була оснащена обсерваторія і було пізніше віднайдено, засвідчує її науковий характер. Цікаво, що значні кошти на об’єкт ішли і також з міністерства оборони, оскільки на той час то був кордон Речі Посполитої. Поблизу знаходилася прикордонна смуга. Будувалася обсерваторія близько двох років, хоча процес цей був надзвичайно складний. Місцеве населення заробляло при цьому чималі кошти за постачання каміння. В 1938 році об’єкт було побудовано і відкрито. Але в зв’язку з початком другої світової війни пропрацювала обсерваторія недовго а після завершення війни – повністю занепала».

 

Отже, обсерваторія була таким собі військово-науковим об’єктом.

 

У Варшаві в інституті метеорології і водного господарства досі зберігаються оригінали документів – записів з метеостанції, які готували науковці з обсерваторії на Піп Івані.

 

Починаючи з 2008 року спільною ініціативою обласної влади та Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, Варшавського університету було вирішено повернутися до ідеї відновлення обсерваторії і метеостанції з метою наукових досліджень. Головна мета – створення метеостанції, сейсмостанції, потужного біологічного осередку для дослідження флори і фауни. Як стверджують науковці - це все є актуальним через останні події, пов’язані з землетрусами на території сусідньої Румунії. Карпати, загалом, молоді, сейсмонебезпечні гори.

 

Розпочавши реставраційні роботи спеціалісти виявили, що обсерваторія пограбована, знищена.

 

Зараз об’єкт добре захищений від руйнування. Накрито дах будівлі і завершено споруду осередку рятувальників, роботи з відновлення кам’яної частини ротонди. Наступного року плануються роботи з заливання склобетону над частиною метеостанції.

 

Повністю завершити відновлення обсерваторії на Піп Івані планують до 2018 року, оскільки необхідно досягти того рівня оснащення який був раніше. А це і коркові стіни і сучасні опалювальні котли, які працювали на дизпаливі, тощо. Адже фахівці зазначили що і досі, протягом майже 200 років, будівля зберігає свою міцність.

 

«Тут також дуже цікава роза вітрів, що особливо цікавить науковців Європи для порівняльного аналізу карпатського та альпійського простору. Адже в цій місцині немає метеоспостереження, не дивлячись на те, що маємо метеостанцію на горі Пожежевська, - стверджує Ігор Цепенда. – Ще одна наша мета - відновлення астрономічної обсерваторії. Хоча вона не буде повноцінною, оскільки маємо лише біля 60-ти сонячних днів а астрологам для повноцінної роботи необхідно більше як 300. Такі умови є лише в південній Америці. Але і на Піп Івані може бути хороша наукова і навчальна база для студентів. Може вона стати і популярним туристичним осередком. Бо їх зацікавить ця місцевість в Карпатах з якою пов’язані цікаві бувальщини і легенди. Назва гори, насправді, не пов’язана з ім’ям священика. Йдеться про Попіван – спів вітрів. Наші археологи доводять, що тут знаходився один з найбільших в світі дохристиянських храмів. Гора є культова. Цікавою є історія, яка підтверджує те, що тут не можливо заробляти гроші. Біля підніжжя Піп Івану свого часу був завод, який виробляв олію з карликової сосни. Сталася трагедія у вітряний день споруда перевернулася – загинули люди».

 

Для безпеки туристів та науковців ініціаторам відновлення роботи обсерваторії та метеостанції на горі Піп Іван вдалося зреалізувати спільний проект з управлінням з надзвичайних ситуацій. Він забезпечує створення всіх умов для безпеки туристичного руху в районі гори. Рятувальники будуть знаходитися тут цілодобово і контролювати весь Чорногірський хребет.

 

 

 

 

 

 

Наталя Палій


03.12.2014 1735 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1734
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

767
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1054
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1484
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2703 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3797

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

890

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

491

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

374

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1050
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5652
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5206
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10585 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1110
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7564
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

909
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1077
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15833
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

316
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1401
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1820
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1722