Том Аксельгаард: Чутки про застосування гормонів чи інших стимуляторів не мають нічого спільного зі швидким вирощуванням свиней "Даношею"

 

ТзОВ «Даноша», як відомо, має проблеми з жителями Калуського і Галицького районів через сморід від своїх свинокомплексів, а також через землю і будівництво нових ферм.

 

Голова його наглядової ради Том Аксельгаард та генеральний директор Крістіан Якобсенн не без підстав вважають, що місцеве населення ще недостатньо поінформоване про те, наскільки свиняче м’ясо від «Даноші» є корисним для людей.

 

На жаль, люди, за їхніми словами, більше вірять необррунтованим чуткам про те, що свиням в їжу додають хімічні препарати, від яких ті швидко ростуть, а м’ясо з цих свиней не лише несмачне, а й навіть шкідливе.

 

Т. Аксельгаард вже вкотре наголосив, що швидке вирощування свиней пояснюється використанням найкращого генетичного матеріалу, утриманням тварин у належних умовах та збалансованими кормами власного виробництва з добавками вітамінів і мінералів. В результаті приріст свині може становити 800 грамів ваги за одну добу, а від однієї свиноматки за один опорос можна одержати від 13-15 поросят.

 

"Хіба може свиня за допомогою препаратів так швидко рости чи бути такою плодовитою?! — каже Т. Аксельгаард. — Тому я хочу повідомити, що чутки про застосування гормонів чи інших стимуляторів не мають нічого спільного зі швидким вирощуванням наших свиней...".

 

Далі голова наглядової ради повідомив, що його рідна країна Данія з допомогою передових технологій стала найбільшим експортером свинячого м’яса в світі, яке користується популярністю серед споживачів не лише в країнах Європи, а й у США.

 

Хоч Данія в разів десять менша від України, однак на п’ять млн. її населення вигодовує за рік 24 млн. свиней, тоді як Україна лише 6 млн. свиней на свої 46 млн. людей.

 

Т. Аксельгаард вважає, що Україна має дуже великі резерви для виробництва м’яса, а данські інвестори працюють так, аби не завдавати шкоди довкіллю.

 

Головний державний ветеринарний інспектор Калуського району Григорій Хемич стосовно продуктів харчування із свинини «Даноші» запевнив, що ніяких порушень щодо останніх не було виявлено і до самої діяльності підприємства він теж не має зауважень, пише галичина.

 

Під час прес-конференції керівники «Даноші» відповідали на запитання журналістів про діяльність компанії і перспективи її розвитку, а також на ті гострі запитання, які, за їхніми словами, не входили до плану зустрічі з журналістами, зокрема про проблеми компанії з місцевим населенням стосовно оренди паїв.

 

"Порушень у цій сфері діяльності «Даноші» немає", — наголосив Крістіан Якобсен.

 

Але генеральний директор, мабуть, надто оптимістично оцінював земельні відносини своєї компанії з пайовиками.

 

Якраз після прес-конференції в «Даноші» до редакції однієї із газети звернулися жителі Сівки Войнилівської Калуського району.

 

В їхній колективній петиції зокрема є така фраза: «Вимагаємо врешті-решт покласти край інтервенції ТзОВ «Даноша» на наших землях, тому що не хочемо, щоб ми і наші діти, онуки опинилися, як індійці, в резерваціях на своїй землі».


28.02.2012 2949 3
Коментарі (3)

Микола 2012.02.28, 15:44
Даношу геть!!!Екологія і так важка а тут ще свині, які зливають великими кількостями аміаку на землю і в річки- гине риба і спалює траву дерева! вОни ж спускають не літрами, а тонами.
Микола 2012.02.28, 15:51
Начальство несе бред нарахунок їх харчування-свиней! Не хімія а вітаміни-так ті вітаміни і є хімія тільки синоніми підбирають до них. Які вітаміни б не жер і скільки но за добу природнім шляхом 800 гр набрати не реально. А вітаміни то натуральна пшенична або інша мелена крупа каша, буряки молоко з під корови, а не порошкове натуральним треба годувати, тоді буде корисне м'ясо ну принаймні не шкідливим.
Ігор 2012.02.28, 16:01
цитата-"Хоч Данія в разів десять менша від України, однак на п’ять млн. її населення вигодовує за рік 24 млн. свиней, тоді як Україна лише 6 млн. свиней на свої 46 млн. людей." Ну так вирощуй своїх свиней десь там, а ми тут самі розбиремось! Що в нас люди не можуть вирощувати своїх? Можуть! Але туту справа така - прийшов дав хабар і вже має дозвіл на землю і на будівництво! За кордоном такого немає щоб іноземець за копійки купляв чи брав в оренду їхню землю.
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

481
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

929
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2235 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3320
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2752 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5552

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

628

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

804

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1282
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8642
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11090
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5484
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

563
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

906
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

720
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22797
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5626
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

713
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1289
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1266
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1501