Війна

 

 

Закон про подальшу дискримінацію української мови у першому читанні був прийнятий не стільки депутатами, скільки бійцями спецпідрозділів МВС: три ряди стін з залізних щитів навколо ВР, ніколи не бачена тут до того кількість міліції.

У другому читанні цей закон було прийнято по-за регламентом і процедурою… (нині вже можна вільно висловлюватися російською: нає…али). В цілому це відповідає історичній традиції: російська мова та московська культура завжди впроваджувалися в Україні насильством і шахрайством.

Що змінить цей закон? Майже нічого. Преса й до нього була російськомовною, телебачення завжди було антиукраїнським. В Криму, Одесі та інших районах інтенсивної русифікації діловодство і так провадиться радянським варіантом «вєлікого, могучєго». У Києві половина вивісок та реклами і без того російські. Закон дасть змогу остаточно відмовитися від українського дубляжу художніх фільмів та українських підручників в навчанні. Проте, останні два роки для всього цього вистачало і Табачника.

Отже, російська мова має реальні переваги в Україні, навіщо регіонали закріплюють це формально? Їм важливо принизити нас, опустити. Обікрасти й залякати мало. На нас треба ще й помочитися.

Останніми тижнями наївні українці багато розважали за причини підняття мовного питання, казали – щоб відволікти народ від справді важливих тем, або, щоб продемонструвати базовому електорату виконання бодай однієї обіцянки, або, щоб Москва зглянулася й трохи знизила ціни на газ… Насправді, це другорядне. Все значно простіше: вони нас справді, щиро не люблять. Обкрадають нас вони з меркантильних міркувань. Відбирають у нас мову цілком безкорисливо. Слухняних українців вони зневажають. Неслухняних - ненавидять.

Всі ці роки ми намагалися не помічати фактів ксенофобії по відношенню до українців з боку національних меншин.

Найбільше не задоволені українською державою саме ті меншини, представники яких обіймають в ній найбільше керівних посад.

Раніше ми могли приховувати від себе те, що нація вмирає, ігнорувати хворобу, відкидати на пізніше вивчення діагнозу. Нині, завдяки Януковичу, реальність відкрилася у всій своїй жахливій простоті.

Врятувати нас може лише пересадка кісткового мозоку. Або й головного. В усьому світі це називається не реформи, не вибори, не боротьба за демократію, але національно-визвольна війна.

І, якщо ми все ще боїмося її розпочати, це зовсім не означає, що варто переконувати себе в тому, що це не єдиний вихід.

Колись мені довелося служити в радянській армії. Життя роти трималося на приниженні одних військовослужбовців (слов‘ян) іншими (кавказцями і середньо азіатами). Я був серед тих, хто принижував і з цікавістю спостерігав за одним українським хлопчиком, який страшенно боявся. Але він не намагався знайти задоволення чи раціональний сенс у власному приниженні. Якось вночі він наважився і табуреткою спробував вбити того, хто знущався над ним найбільше. З цього моменту він став людиною. Браття й сестри, поки ми не наважились, давайте принаймні мріяти про ніч.

Стан внутрішньої окупації переживають всі європейські країни. У Франції не забороняють французьку мову, але забороняють бути французами. В Норвегії вчинок Брейвіка був жахливим, але логічним (він схопився за табуретку).

В Україні форми ординського панування особливо потворні наприкінці так званої «незалежності».

Незалежна держава була створена зовсім не тими, хто за неї боровся. Керувалася тими, хто її не любив і населена тими, кому не потрібна.

Ця форма існування себе вичерпала. Далі Україна або помре уві сні, або прокинеться для національно-визвольної війни з притаманним цій війні арсеналом, тактикою та методологією.

Ми з вами, читаче, боїмося воювати самі, але все, що в нас є, ми маємо віддати на допомогу тим, хто наважиться.

Все спростилося: є ми і вони, чорне і біле, зло і добро, Україна і азійська орда, раби і начальство, мєнти і повстанці.

 

Хто чим озброєний – он той стискає камінь,

Щелепу віслюка, той бритву, там праща́,

Змайстрована з паска, поцуплений ланцюг (з цим я),

Ті будуть бити бітами, колотимуть ножами. 

Ми всю історію чекали цю війну. 

Я вірю в Бога, бачу сатану.

 

 

Дмитро Корчинський

Спеціально для ТСН



Коментарі (3)

mik 2012.07.06, 16:08
Війна не буде на користь України, і цей покидьок це знає
Марія 2012.07.06, 18:07
Ну то будьмо рабами, ттільки не плачмо, свідомо ставаймо гноєм чи то добривом іншим народам . Думаю, це наше майбутнє і ми його варті. "Незалежна Україна була створена зовсім не тими, хто за неї боровся, керується тими, хто її ненавидить, Населена тими кому не потрібна" .Покидьок Корчинський чи ні, він як завжди має рацію на всі 100.
vsumich 2012.07.11, 01:04
На мою, виключно суб'єктивну думку, все це фарс, розрахований на сепаратизм по максиму або угодництво по мінімуму. По-перше, Конституцію ніхто не змінював, державною мовою України - є українська мова і згідно даного закону регіональну російську мову кожен орган місцевого самоврядування може визнати для себе тільки у внутрішньому документообігу. По-друге, це питання є доволі перманентним у нашому суспільстві, оскільки до нього повертаються перед кожними виборами, як до предмету спекуляції голосами виборців на сході та півдні. По-третє, розрахунок ведеться на національно-свідому Галичину з підштовхуванням до ідеї, як мінімум автономії, але зі сподіванням на масові протести і заклики до сепаратизму, на що давно сподіваються певні політичні кола, бачачи Західну Україну "чиряком на теле", мовляв не ми почали, вони самі захотіли; і, на останок - набагато важливішими питаннями сьогодення пересічного українця не є мова спілкування чи документообігу в певному регіоні, цим сім'ю не нагодуєш, а питання зайнятості, соціальної та фінансової впевненості в майбутньому, тож мовне питання можна піднімати, як предмет політичної дискусії тільки в економічно-стабільному середовищі, благополучному суспільстві, в іншому випадку цей крок інакше як провокацією назвати не можна. І постсриптум, найбільш тяжіє жаль за тим, що за ці провокації МИ ЇМ ОПЛОЧУЄМО ЗАРПЛАТУ
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

724
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4350
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1535
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

10752
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3222
28.11.2025
Діана Струк

Як комунальний транспорт Івано-Франківська адаптує маршрути, долає нестачу водіїв, реагує на скарги пасажирів, забезпечує доступність та планує розвиток до 2030 року, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором комунального підприємства «Електроавтотрансу» Віталієм Голутяком.  

3466

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

3609

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

853

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1108

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

870
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6264 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

31856 1
04.12.2025

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

11456
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1131
04.12.2025

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

7597 1
29.11.2025

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

7372
11.12.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

38654 1
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

682
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4564
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1096
01.12.2025

Вперше в історії Центральний банк Росії почав прямий розпродаж стратегічних запасів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку. Про це стверджує Служба зовнішньої розвідки України.

1455