Ігор Волощук: Я маю своє – принципово нове бачення розвитку регіону і країни

 

Часткове повернення мажоритарної виборчої системи має свій, так би мовити, побічний ефект: у виборчих бюлетенях, які вже менш як за два місяці отримають, прийшовши на виборчі дільниці, наші громадяни, їх очікуватиме величезний список незнайомих людей, серед яких їм слід буде обрати лише одного достойного, на їх думку, представляти громаду у Вищому законодавчому органі України.

 

І якщо із симпатіями чи антипатіями до тієї чи іншої політичної сили наші мешканці вже більш-менш визначились, то зробити вибір у такому розмаїтті мажоритарників їм буде нелегко. Логічно, що про кожного із своїх потенційних обранців нашим читачам хотілося б дізнатись якомога більше.

 

Одним з кандидатів, які люб’язно погодились розповісти про себе, став кандидат в народні депутати по мажоритарному виборчому округу № 84 (з центром в місті Тисмениця) Ігор Волощук.

 

 

Ігоре Івановичу, найперше запитання, яке Вам, напевно, не раз вже задавали і друзі, і опоненти: чому Ви раптом вирішили йти до парламенту?

 

Ви знаєте, я вже не перший рік у політиці: якщо бути точним – з 1998 року. За цей час, вважаю, добре вивчив стан речей у своєму районі, на Прикарпатті та в Україні загалом, виробив певне бачення того, яким чином можна покращити ситуацію, зміцнити добробут громадян. Бачу свою роль в цьому процесі і знаю, як зможу себе зреалізувати.

 

Будучи корінним мешканцем Тисмениччини, я вже чимало зробив для свого району і для його жителів. Втім, у Верховній Раді лобіювати інтереси району буде легше, тим більше якщо робити це з найпотужнішою в Україні політичною партією – Партією регіонів, яку я представляю.

 

 

На яких головних напрямках Ви плануєте зосередити свою діяльність в разі обрання до парламенту?

 

Це, насамперед, ті сфери, які визначають добробут наших районів: сільське господарство, медицина,освіта, духовність.

 

Так вже сталося, що Тисменицький, Тлумацький і Галицький райони, де я балотуюсь в народні депутати, є насамперед районами аграрними і сільське господарство є визначальною галуззю економіки.

 

На сьогоднішній день держава приділяє чимало уваги розвитку аграрного сектору економіки. До бюджету закладено значні суми державних субвенцій фермерам та сільськогосподарським кооперативам для придбання сільськогосподарської техніки та поголів’я худоби. Більше того: ці гроші реально надходять в нашу область і успішно освоюються за цільовим призначенням в інших районах… Але чомусь не у нас. Така ситуація є найбільш болючою для Галицького району та Тлумаччини. Бо ж якщо в Тисменицькому районі все-таки зосереджені певні промислові потужності, то Тлумацький і Галицький є районами практично на 100 % аграрними.

 

Очевидним є той факт, що наш округ потребує потужного лоббі у парламенті, яке б захищало його інтереси при розподілі бюджетних коштів. Шкода, що, маючи сьогодні найбільше в області депутатське представництво у парламенті, наші райони наразі такого лоббі не мають.

 

Другий момент – впровадження інвестиційних проектів. У мене є певний досвід такої діяльності. Зокрема, я особисто писав інвестиційні проекти для сільського господарства – готував, так би мовити, пощадку для залучення інвестиційних коштів. Тобто початок покладено. Потрібні лише політична воля і бажання для того, щоб розвивати розпочате.

 

Медицина. Як Вам відомо, я є медиком. Працюю в цій галузі вже багато років, в тому числі одинадцять років – лікарем. За цей час зумів «доробитись» до посади заступника головного лікаря Лисецької центральної районної лікарні. Проблеми і потреби медичної галузі знаю, як то кажуть на власній шкірі.

 

На сьогоднішній день я визначив для себе кілька пріоритетних питань, вирішення яких планую лобіювати у парламенті. Це, зокрема, побудова сучасних лікарень у місті Тисмениця та поліклініки в селищі Лисець, добудова лікарні у місті Галич, створення умов для надання сучасної медичної допомоги на селі, як-от: розбудова мережі фельдшерсько-акушерських пунктів та лікарських амбулаторій загальної практики, забезпечення їх сучасним медичним обладнанням.

 

Для прикладу, наскільки це реально, скажу: я протягом тривалого часу, починаючи з 2008 року, був головою  Благодійного фонду «Дитячий зір». За участю фонду було реалізовано цілу серію медичних проектів з лікування вад зору у дітей. Для їх реалізації нами було завезено значну кількість найсучаснішого медичного обладнання. В рамках діяльності фонду нами було запущено програму безкоштовного обстеження дітей з малозабезпечених сімей. За минулий рік 380 таких дітей пройшли таке обстеження безкоштовно. Взагалі наш фонд не є благодійним фондом в традиційному сенсі цього слова. Його роботу націлено не на благодійність, а на покращення якості надання медичної допомоги і доступності такої допомоги широким верствам населення. Погодьтеся: нинішній лікар з зарплатнею у 1200 – 1500 гривень не має можливості пройти якісні курси, придбати необхідну літературу, патенти, якісне устаткування. Саме на ці речі: медичні ноу-хау, придбання патентів, обладнання, літератури для лікарів – протягом усіх років своєї діяльності був націлений наш фонд.

 

Пріоритетом у освітній сфері я для себе визначив питання збереження та розвитку сільських шкіл з невеликою кількістю учнів. Сьогодні у нас нараховується сім таких навчальних закладів, які, на мою думку, необхідно зберегти і зробити все, щоб забезпечити надання їх учням якісної освіти. Зрештою, якість надання знань має бути пріоритетом стосовно усіх шкіл округу. Знову ж таки без хорошого парламентського лоббі при розподілі бюджетних коштів нашим районам тут не обійтись.

 

Важливою сферою, на якій варто і необхідно акцентувати увагу, є сфера духовності. Ми надто довго були відділені від світу «залізною завісою». І тому, коли завіса впала, ми разом поруч із найкращі надбаннями західної цивілізації, почали активно всмоктувати в себе величезний потік західного негативу. І оскільки погане чомусь засвоюється швидше і краще, ніж хороше, на сьогоднішній день ми маємо ситуацію, коли люди, а особливо молодь, втратила основні моральні орієнтири.

 

На цьому фоні важливе значення набуває Церква. Тому наше завдання – наскільки це можливо підтримати розбудову храмів і релігійних центрів. Як в цьому можуть допомогти держава і депутати? На сьогоднішній день є карта старовинних храмів на території Прикарпаття. Всі вони є пам’ятками архітектури і більшість з них потребує реконструкції. Допомогти збереженню культурних надбань багатьох поколінь – прямий обов’язок держави. Крім того, важливе значення має розвиток релігійного туризму. У нас є чимало місць, куди масово приходять паломники: Погоня, Крилос тощо. Інвестуючи кошти в покращення матеріально-технічної і рекреаційної бази таких центрів, ми вже невдовзі можемо отримати новий Люрд чи Почаїв.

 

 

Враховуючи сказане Вами вище, напрошується логічне питання, а чому Ви обрали саме Партію регіонів?

 

Погодьтеся: завжди приємно працювати у команді професіоналів – людей слова, які завжди рухаються в одному напрямку, незалежно від тих чи інших політичних віянь. Саме таку команду я знайшов у Партії регіонів.

 

Ми вже побували в опозиції, ми вже були і у владі. В Тисменицькому районі нам до тепер не легко працювати. Принаймні зважаючи на представництво в органах місцевого самоврядування: більшість сільських голів, депутатів сільських, селищних і районної ради не «наші». Додайте до цього морально-психологічний тиск, який протягом років чинився на наших членів через той негатив, який регулярно поширюють про нашу політичну силу окремі засоби масової інформації та окремі органи місцевого самоврядування і зрозумієте: вистояти в таких воістину екстремальних умовах в змозі лише люди, принципові у своїй громадянській позиції, які не зраджують своїм поглядам і готові йти до кінця.

 

Результати є очевидними. Коли я починав свою діяльність у складі Партії регіонів, партія мала в Тисменицькому районі лише 0,5 % підтримки мешканців. Сьогодні ця цифра становить вже 5,2 %, що засвідчили останні місцеві вибори, і вона постійно збільшується. В 2010 році вперше з часів проголошення Незалежності України наша партія отримала представництво у районній раді. Сьогодні ми там маємо фракцію у складі чотирьох депутатів і депутатську групу у складі шести народних обранців. Троє з наших депутатів сьогодні представлені у президії райради.

 

Сьогодні Тисменицька районна організація Партії регіонів налічує 1150 членів. В усіх без виключення населених пунктах району є наші осередки.

 

При цьому наші члени самі формують імідж нашої політсили, своєю порядністю і благими справами ламають усталений стереотип про «погану» Партію регіонів. Результат цього я вже озвучив вище.

 

Особисто я є прихильником центристських політичних переконань і мої погляди на розвиток держави збігаються з поглядом моїх однопартійців. Саме тому я з ними і, отримавши їх довіру у вигляді висунення мене кандидатом в депутати, йду від їх імені у парламент. 

 

 

Сьогодні у 84-му окрузі загалом зареєстровано 16 кандидатів у народні депутати. Тобто конкурентів у Вас чимало. І довести в таких умовах виборцю, чому саме за Вас він має віддати свій голос, важко. Тому чи можете Ви сказати просто зараз: чим саме Ви відрізняєтесь від своїх конкурентів на виборах. А крім того, кого Ви розглядаєте в якості своєї електоральної бази?

 

Від своїх конкурентів, насамперед тих, хто вже був у владі і є сьогодні депутатом, я відрізняюсь тим, що маю власне – принципово нове бачення розвитку країни. Я вже казав, що особисто писав інвестиційні проекти, займався інноваціями – маю досвід саме практичної, а не теоретичної роботи.

 

Що ж до свого електорального поля, то я його розглядаю в двох аспектах. По-перше, це працівники бюджетної сфери і насамперед мої колеги-лікарі. Бо ж якось так сталося, що серед усіх кандидатів, які йдуть до Верховної Ради по виборчому округу № 84, я є єдиний, який знає проблеми лікаря, проблеми медсестри і навіть молодшої медсестри.

 

По-друге, це ті люди, які сьогодні довіряють владі, які відчули ту стабільність, яка є сьогодні в державі, завдяки важкій і копіткій роботі Уряду і Президента. Це ті, хто відчули ефект від збільшення розміру пенсій та соціальних виплат. Уряд зробив багато, але то ще не дуже відчутно, тому що ми починали не у «плюсах», а в «мінусах». Спочатку необхідно було стабілізувати ситуацію – залити, так би мовити, міцний фундамент, а вже на ньому будувати будівлю нової країни.

 


Розмовляв: Сергій БІЛИЙ

 



12.09.2012 2637 0
Коментарі (0)

25.12.2025
Анастасія Батюк

Директор фірми привласнив бюджетні мільйони на ремонті спортивної бази «Заросляк», і це не єдиний випадок посягання на кошти платників податків в області.

12182
23.12.2025
Вікторія Матіїв

«Його знали як життєрадісного, позитивного «живчика». Що б не траплялося, він казав: «Все буде добре». Він любив життя і дуже хотів жити», — пригадує Олена Прокопишин свого чоловіка, полеглого військовослужбовця Миколу Прокопишина.

22332
22.12.2025
Тетяна Ткаченко

Прикарпатка Юлія Каллай до повномасштабного вторгнення працювала в Україні та за кордоном, але війна змінила її життя. Дівчина обрала службу на фронті як операторка БпЛА, ризикуючи власним життям заради захисту країни.  

4459
17.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

1925
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1875
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

5669

Одного американського мільярдера запитали колись, що б він передав та рекомендував своїм двом донькам. Його відповідь була доволі банальною, але з небанальним кінцем – окрім освіти, зв’язків і здоров’я він зазначив і вивчення китайської мови.

321

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

707

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19760

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1644
27.12.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

5999
22.12.2025

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

5609 1
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

2231
26.12.2025

У Космачі 25 грудня парафіян храму Святих апостолів Петра і Павла не пустили на різдвяне богослужіння. 

3320 1
24.12.2025

Водночас лише 18 релігійних установ з майже восьми тисяч відкрито декларують свою приналежність.

2541
21.12.2025

Рішення не переходити на новоюліанський календар ухвалили 18 грудня за круглим столом.

2276
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

2061
22.12.2025

Садиба Рея — пам’ятник архітектури національного значення, яка колись була центром аристократичного життя Галичини.

1709
24.12.2025

Президент Володимир Зеленський уперше представив версію документа на 20 пунктів між США, Європою, Україною та РФ та назвав його «базовим документом про закінчення війни».

1001
21.12.2025

Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.  

1149
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

1429
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1721