Браму Потоцьких обіцяють закінчити до зими

 

Реставрація брами палацу Потоцьких відбувається складно. Обіцяли, що встигнуть до 14 жовтня. Як бачимо, не вийшло.

За цей час ще й виникло багато питань. Про нову цеглу, про маркування старої, про розчини. Крім того, під брамою ніби розкопали цілу стіну. А як воно насправді?

Цегляний мікс

Франківці дзвонять у редакцію та просто криком кричать — чому мурують новою цеглою?! Натомість, гендиректор ТОВ «Будівельна компанія Трансбуд» Володимир Марценюк заспокоює, мовляв, усе за проектом: частина цегли справді заводська, частина — автентична. «З нової цегли мурується тільки ліва частина огородження, — каже Марценюк. — Крім цього, ми завезли автентичну цеглу: частину з Бурштина, там кляштор розбирають, а частину — зі Львова. Така цегла коштує в 3-4 рази більше, ніж звичайна».

 

Браму обіцяють закінчити до зими

 

Його слова підтвердив голов­ний архітектор міста Володимир Гайдар. Каже, що й відповідне маркування цегли підрядник проводив, як і передбачалося проектом.

Автентична цегла піде на відновлення самої брами. Праву частину огорожі підрядник взагалі майже не чіпав. Єдине, що зробили, — відреставрували кілька стовпчиків. А саме зараз відбувається їх обмуровування.

Маскарони (оті кам’яні лицарі), які прикрашали браму, теж, за словами Марценюка, довели до ладу. «Науково-дослідний інститут дав нам висновок, — каже підрядник, — і ми їх розчистили. Насправді є спеціальна процедура. Спершу треба закріпити складними поліефірами, а далі дати постояти три місяці. Ми вже це зробили. Думаємо, що ці фігури колись були помальовані олійною фарбою бронзового кольору. Правда, відновлювати їх у первинний стан ми не будемо. Бо науковці рекомендували тільки розчистити».

Як говорить Марценюк, відновлювати маскарони не будуть. Мовляв, якщо у деяких місцях кілька сантиметрів фігури відпало, то так і залишать, інакше камінь може почати розсипатися.

Мур чи фундамент?

«Оскільки несучість кладки втрачена, то її зняли аж до фундаменту, — розповідає Володимир Гайдар. — Під час розкопок з’ясували, що на глибині на 5 м є мур, глибокий і масивний. Сьогодні важко точно сказати, проте за товщиною та конструкцією воно нагадує кладку стін у Фортечному провулку. Тому є гіпотеза, що це частина оборонного муру. Звідки гіпотеза? Бо його вісь не співпадає з віссю брами, відповідно виникла необхідність копати далі».

Як каже Гайдар, вже є програма розкопок. Після того, як її затвердять у відповідних інстанціях, мали би почати копати. Правда, якщо на це ще будуть кошти…

«Для нас дуже важливо узгодити дії між реставраторами й тими, які роблять розкопки, — говорить головний міський архітектор. — Аби ніхто нікому не заважав. Після затвердження програми можна буде робити все водночас, але так, щоб не зупинити реставрацію й не закопати те, що знайшли».

Поки Володимир Гайдар сподівається, що знахідка є частиною оборонного муру, Володимир Марценюк переконує — це лише фундамент. «Поки що ніяких підземних ходів я не бачив, — каже він. — Ми зробили розкопки фундаменту на предмет встановлення несучої здатності. Наші дослідження підтвердили: це оригінальний фундамент і там можна відтворити браму».

Підрядник додає, що скептично ставиться до гіпотези про залишки оборонних мурів. Однак, зауважує, що в археології він не фахівець. Відтак чекатиме досліджень.

Реставрація не знає термінів

Оскільки з кожним днем ми наближаємося до зими, то виникає питання: чи буде продовжуватися робота? У Гайдара та Марценюка і тут різні відповіді. Перший переконаний, що треба працювати, другий — чекати весни.

«Поки що мова йшла про те, щоб облаштувати тепловик, — говорить Гайдар, — а про зупинку робіт не говорили. Тому ми ставимо завдання зробити тепловик, аби дощ і вітер не потрапляли на фігури і можна було нормально працювати надалі».

«Взимку робота буде припинена, — стверджує Марценюк. — Ми до зими відтворимо браму, як книжка пише. А всі роботи по облагородженню, тинькуванню й малюванню залишимо на весну».

Володимир Марценюк жодних термінів не називає. Мовляв, у реставрації важко називати терміни, бо можуть виникнути речі, які або прискорять, або навпаки зупинять роботу. «Через розкопування фундаменту завглибшки 5 м з липня по вересень ми змушені були призупинити реставрацію, — продовжує підрядник. — Так має бути: якщо ми щось знайшли, то мусимо показати археологам».

Отже, наразі — археологія. А за результатами розкопок, підсумовує Гайдар, буде ідентифіковано, що ж це є. Якщо підтвердять, що то оборонний мур, то буде розроблено проект або музеєфікації, або консервації.

Про комплекс ніби забули

Слід також нагадати, що брама — це лише частина комплексу. І якщо з’ясується, що це не фундамент, а таки оборонний мур, то цінність палацу Потоцьких зросте. Відтак депутат облради Сергій Адамович, відомий у місті захисник культурної спадщини, вважає, що про сам комплекс забувати не можна. «Те, що робиться зараз, глобально нічого не вирішує, — говорить Адамович, — бо ремонтують тільки браму й паркан. Будинки й досі у власності структур Олега Бахматюка, і всі роботи залежать від його доброї волі».

Депутат вважає, що через суд можна було б відібрати у власника комплекс. Причина — неналежне поводження з історичною пам’яткою. Правда, хтось мав би цим зайнятися. Але хто? Якщо голова ОДА Михайло Вишиванюк неодноразово говорив, що Бахматюк готовий віддати пам’ятку місту. А міський голова Віктор Анушкевичус відповідав, що не може забрати комплекс, оскільки не може зустрітися з його власником…

«Крім того, є проблема з відділом охорони культурної спадщини, — говорить Сергій Адамович. — За весь цей час керівник обласного відділу Андрій Давидюк спромігся на один-єдиний акт порушень і дрібненько їх оштрафував. Як правило, він киває на те, що у місті є власний відділ і йому нема чого втручатися. Правда, коли йому вигідно, то він втручається».

Депутат підсумовує, що чиновники доволі часто бояться чіпати Олега Бахматюка, аби, часом, не образити. Мовляв, якщо він образиться, то взагалі припинить будь-які роботи. «Це неправильно, — підсумовує Адамович. — Це те саме, що говорити злодію швидше забирай сумочку, і головне — не зґвалтуй».

 

Репортер


20.11.2012 2748 1
Коментарі (1)

бляма... 2012.11.21, 10:47
то не брама,то бляма,яку доліплять і здадуть 30грудня,а з 31 на 01 вона впаде-то буде привітання з Новим Роком,потім буде друга брама ...
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

281
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

755
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2084 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3157
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2627 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5396

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

509

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

674

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1149
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8496
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10964
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5349
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

749
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

602
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22665
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

961
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5493
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1141
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1123
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1388
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1682