Браму Потоцьких обіцяють закінчити до зими

 

Реставрація брами палацу Потоцьких відбувається складно. Обіцяли, що встигнуть до 14 жовтня. Як бачимо, не вийшло.

За цей час ще й виникло багато питань. Про нову цеглу, про маркування старої, про розчини. Крім того, під брамою ніби розкопали цілу стіну. А як воно насправді?

Цегляний мікс

Франківці дзвонять у редакцію та просто криком кричать — чому мурують новою цеглою?! Натомість, гендиректор ТОВ «Будівельна компанія Трансбуд» Володимир Марценюк заспокоює, мовляв, усе за проектом: частина цегли справді заводська, частина — автентична. «З нової цегли мурується тільки ліва частина огородження, — каже Марценюк. — Крім цього, ми завезли автентичну цеглу: частину з Бурштина, там кляштор розбирають, а частину — зі Львова. Така цегла коштує в 3-4 рази більше, ніж звичайна».

 

Браму обіцяють закінчити до зими

 

Його слова підтвердив голов­ний архітектор міста Володимир Гайдар. Каже, що й відповідне маркування цегли підрядник проводив, як і передбачалося проектом.

Автентична цегла піде на відновлення самої брами. Праву частину огорожі підрядник взагалі майже не чіпав. Єдине, що зробили, — відреставрували кілька стовпчиків. А саме зараз відбувається їх обмуровування.

Маскарони (оті кам’яні лицарі), які прикрашали браму, теж, за словами Марценюка, довели до ладу. «Науково-дослідний інститут дав нам висновок, — каже підрядник, — і ми їх розчистили. Насправді є спеціальна процедура. Спершу треба закріпити складними поліефірами, а далі дати постояти три місяці. Ми вже це зробили. Думаємо, що ці фігури колись були помальовані олійною фарбою бронзового кольору. Правда, відновлювати їх у первинний стан ми не будемо. Бо науковці рекомендували тільки розчистити».

Як говорить Марценюк, відновлювати маскарони не будуть. Мовляв, якщо у деяких місцях кілька сантиметрів фігури відпало, то так і залишать, інакше камінь може почати розсипатися.

Мур чи фундамент?

«Оскільки несучість кладки втрачена, то її зняли аж до фундаменту, — розповідає Володимир Гайдар. — Під час розкопок з’ясували, що на глибині на 5 м є мур, глибокий і масивний. Сьогодні важко точно сказати, проте за товщиною та конструкцією воно нагадує кладку стін у Фортечному провулку. Тому є гіпотеза, що це частина оборонного муру. Звідки гіпотеза? Бо його вісь не співпадає з віссю брами, відповідно виникла необхідність копати далі».

Як каже Гайдар, вже є програма розкопок. Після того, як її затвердять у відповідних інстанціях, мали би почати копати. Правда, якщо на це ще будуть кошти…

«Для нас дуже важливо узгодити дії між реставраторами й тими, які роблять розкопки, — говорить головний міський архітектор. — Аби ніхто нікому не заважав. Після затвердження програми можна буде робити все водночас, але так, щоб не зупинити реставрацію й не закопати те, що знайшли».

Поки Володимир Гайдар сподівається, що знахідка є частиною оборонного муру, Володимир Марценюк переконує — це лише фундамент. «Поки що ніяких підземних ходів я не бачив, — каже він. — Ми зробили розкопки фундаменту на предмет встановлення несучої здатності. Наші дослідження підтвердили: це оригінальний фундамент і там можна відтворити браму».

Підрядник додає, що скептично ставиться до гіпотези про залишки оборонних мурів. Однак, зауважує, що в археології він не фахівець. Відтак чекатиме досліджень.

Реставрація не знає термінів

Оскільки з кожним днем ми наближаємося до зими, то виникає питання: чи буде продовжуватися робота? У Гайдара та Марценюка і тут різні відповіді. Перший переконаний, що треба працювати, другий — чекати весни.

«Поки що мова йшла про те, щоб облаштувати тепловик, — говорить Гайдар, — а про зупинку робіт не говорили. Тому ми ставимо завдання зробити тепловик, аби дощ і вітер не потрапляли на фігури і можна було нормально працювати надалі».

«Взимку робота буде припинена, — стверджує Марценюк. — Ми до зими відтворимо браму, як книжка пише. А всі роботи по облагородженню, тинькуванню й малюванню залишимо на весну».

Володимир Марценюк жодних термінів не називає. Мовляв, у реставрації важко називати терміни, бо можуть виникнути речі, які або прискорять, або навпаки зупинять роботу. «Через розкопування фундаменту завглибшки 5 м з липня по вересень ми змушені були призупинити реставрацію, — продовжує підрядник. — Так має бути: якщо ми щось знайшли, то мусимо показати археологам».

Отже, наразі — археологія. А за результатами розкопок, підсумовує Гайдар, буде ідентифіковано, що ж це є. Якщо підтвердять, що то оборонний мур, то буде розроблено проект або музеєфікації, або консервації.

Про комплекс ніби забули

Слід також нагадати, що брама — це лише частина комплексу. І якщо з’ясується, що це не фундамент, а таки оборонний мур, то цінність палацу Потоцьких зросте. Відтак депутат облради Сергій Адамович, відомий у місті захисник культурної спадщини, вважає, що про сам комплекс забувати не можна. «Те, що робиться зараз, глобально нічого не вирішує, — говорить Адамович, — бо ремонтують тільки браму й паркан. Будинки й досі у власності структур Олега Бахматюка, і всі роботи залежать від його доброї волі».

Депутат вважає, що через суд можна було б відібрати у власника комплекс. Причина — неналежне поводження з історичною пам’яткою. Правда, хтось мав би цим зайнятися. Але хто? Якщо голова ОДА Михайло Вишиванюк неодноразово говорив, що Бахматюк готовий віддати пам’ятку місту. А міський голова Віктор Анушкевичус відповідав, що не може забрати комплекс, оскільки не може зустрітися з його власником…

«Крім того, є проблема з відділом охорони культурної спадщини, — говорить Сергій Адамович. — За весь цей час керівник обласного відділу Андрій Давидюк спромігся на один-єдиний акт порушень і дрібненько їх оштрафував. Як правило, він киває на те, що у місті є власний відділ і йому нема чого втручатися. Правда, коли йому вигідно, то він втручається».

Депутат підсумовує, що чиновники доволі часто бояться чіпати Олега Бахматюка, аби, часом, не образити. Мовляв, якщо він образиться, то взагалі припинить будь-які роботи. «Це неправильно, — підсумовує Адамович. — Це те саме, що говорити злодію швидше забирай сумочку, і головне — не зґвалтуй».

 

Репортер


20.11.2012 2656 1
Коментарі (1)

бляма... 2012.11.21, 10:47
то не брама,то бляма,яку доліплять і здадуть 30грудня,а з 31 на 01 вона впаде-то буде привітання з Новим Роком,потім буде друга брама ...
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

2920
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

2990
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4301
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

2468
13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3713 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1885

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

453

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

880

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3690

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

2035
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6192
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3338
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3801
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1059
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

7945
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

2874
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10451
30.03.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

1011
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

475
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1303
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

812
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1153