Гості пропонують незалежність. Американці хочуть спільно з українцями видобувати на Прикарпатті сланцевий газ

 

 

Американці хочуть спільно з українцями видобувати на Прикарпатті сланцевий газ. Обіцяють інвестиції, розвиток, енергонезалежність. Але, як завжди, десь поруч із непоганим шансом проглядається ризик.

 

 

Газовий шанс

 

Минулий тиждень пройшов із дипломатично-газовим присмаком. До Івано-Франківська прибула потужна делегація американських дипломатів і фахівців зі сланцевого газу. Вони приїхали пропагувати свою технологію на конференції «Нетрадиційний природний газ: стратегії для енергетичної безпеки України». Гостей приймали облдержадміністрація та університет нафти і газу. Американці намагалися відповісти на всі запитання та переконати: сланцевий газ — це добре для всіх. Хочеться додати — крім російського «Газпрому».

 

Пересічній більшості ця подія мало про що говорить, але насправді все дуже серйозно і стосується всіх. Чому? Не будемо вдаватись у технічні тонкощі, бо їх надто багато, і купа того є в інтернеті. Думки американських послів читайте в інтерв’ю поруч. А ми спробуємо проаналізувати контекст.

 

Головне — в Україні є сланцевий газ. Із найперспективніших територій: Олеське родовище (частина Львівської та Івано-Франківської областей), Юзівське (Харківська-Донецька), дві ділянки шельфу Чорного моря. Поки в нас про той газ говорять, американці в себе його видобувають, причому в дуже пристойних обсягах. За кілька років промислового видобутку вони отримали багато синців від своїх же екологів, зробили виснов­ки, відпрацювали технологію та готові нею ділитися.

 

 

Причому це не «халява», якої розумні люди завжди побоюються. Вони пропонують разом розробляти родовища та ділити прибуток. Нічого зайвого — тільки бізнес.

 

Тендери на видобування сланцевого газу в Україні вже виграли компанії Chevron (Олеське родовище) та Shell (Юзівське). Міністр екології та природних ресурсів України Едуард Ставицький ще у травні цього року заявив про інвестиції від 50 до 70 млрд. дол. За його словами, Україна зможе щороку видобувати від 15 млрд. кубів газу, а за оптимістичними прогнозами — 50 млрд. Приблизно стільки ж держава споживає зараз.

 

Звісно, є тут і політична складова. Адже маємо шанс не лише позбутися «Газпрому», а й самі опинитися серед газових експортерів. Росіяни будуть дуже проти, їх можна зрозуміти. Американці, звичайно, за, бо, крім бізнесу, Україна — ще й буфер між Європою та Росією. І чим той буфер міцніший, тим для них краще. А для нас?

 

Українців турбує екологія. Бо з одного боку — незалежність, інвестиції та робочі місця, а з іншого — технологія гідророзриву пластів, яка всіх і лякає. Адже для того, щоб газ вивільнився із сланцевих порід, його «торпедують» сумішшю води, піску та хімікатів. Американці запевняють, що при дотриманні всіх стандартів гідророзрив довкіллю не шкодить. Українські науковці майже одноголосно говорять про велику перспективу, але за умови ретельних геологічних, технологічних і соціальних досліджень.

 

Детальніше читайте в презентації «Різні аспекти видобутку сланцевого газу» (ІФНТУНГ, формат pdf).

 

Влада теж за газ, інвестиції, розвиток. А от громадськість, як буває, просто боїться та нікому не вірить.

 

А й справді, уявіть собі рогатинського (галицького, тисменицького) селянина, якого спитали, чи він проти енергонезалежності від росіян. Та ніколи! А якщо для цього треба, щоб поблизу його села з’явився буровий майданчик, іноземці почали свердлити землю та заливати туди щось невідоме? Та отож. Тут достатньо лише комусь із місцевих політиків закричати про небезпеку, тоді не допоможе цілий хор науковців…

 

Проти сланцевого газу в Україні висловлювався, наприклад, Віктор Медведчук. Але він — кум Володимира Путіна, і як йому мовчати? А от у відомої захисниці бізнесу Олександри Кужель є свої аргументи. Вона більше переживає про те, хто з українців співпрацюватиме з корпораціями Chevron і Shell. «Як розподілятиметься прибуток? — запитує Кужель і тут же відповідає. — 70% — американцям, 15% — акціонерному товариству «Надра України», а 15% — невідомій київській компанії. Ці вуха стирчать із Межигір’я…».

 

Ну, з американцями, певно, простіше, вони люди цивілізовані. Їм необов’язково вірити на слово, достатньо «залізно» домовитися ще до початку, усе ретельно дослідити, а потім не втрачати контроль. А з так званими нашими?

 

Та президентів, буває, переобирають. Підприємства міняють власників. У будь-якому разі шанс є. І тут можна перепитати ще раз — хто проти енергетичної незалежності?

 

 

Гості пропонують незалежність


Незважаючи на щільний графік перебування американської делегації на Прикарпатті, «Репортеру» вдалося отримати ексклюзивне інтерв’ю одразу в двох її керівників. Про аспекти нової для України технології та особливості проекту — в розмові із Надзвичайним і Повноважним послом США в Україні Джоном Теффтом і заступником виконавчого директора Міжнародної Енергетичної Агенції (МЕА), послом Річардом Джонсом.

— Панове, чим відрізняється сланцевий газ від звичайного?

Річард Джонс:

— Сам по собі він — ідентичний, тобто хімічно це той самий метан. Відрізняється лише технологія його видобування. Звичайний газ видобувається в основ­ному із вертикально пробурених свердловин. А нетрадиційний міститься всередині скельних порід, тому технологія передбачає спершу вертикальне буріння, а потім, коли ви досягаєте породи, то починаєте бурити в ній горизонтально. Після цього туди під високим тиском закачують воду з певними хімічними речовинами — щоб «розірвати» породу. Іноді це буває важко, тоді на початку ще використовують вибухівку, а потім воду. Після цього газ звільняється та збирається у вертикальні свердловини.

 

— Чому саме технологія викликає таку неоднозначну реакцію?

Річард Джонс:

— Занепокоєння у певної частини громадськості викликають хімікати, які закачують під землю разом з водою. Та й сама вода також — там, де її кількість обмежена, її використання ще й для видобутку газу непокоїть захисників довкілля.

Втім, технологія вдосконалюється. І зараз уже води використовується значно менше. І хімікати нині вже набагато «лагідніші», ніж ті, що використовувалися на початку. Ще згадують про ризик їх потрапляння в підземні води. Але тут треба зауважити, що поклади газу в скельних породах знаходяться на сотні метрів нижче за звичайні водоносні горизонти.

Ще один важливий аспект. Вода із свердловин потім також виходить на поверхню. І коли ця технологія лише починалася, використану воду тримали в ізольованих резервуарах, вистелених пластиком. Інколи гідроізоляція була неякісною, давала тріщини, тож вода починала просочуватися у ґрунти разом із хімікатами. Тепер такої проблеми вже нема.

 

— Я так розумію, що наразі є підтримка з боку фахівців і певний спротив з боку політиків. Що переважає?

Джон Теффт:

— Я би не спрощував саме до такого розподілу. Серед українських політиків, принаймні серед політичного керівництва країни, існує якраз дуже позитивне ставлення до цієї технології — як до можливості досягти енергетичної незалежності України. І, ґрунтуючись на тих розмовах, які в нас були в Івано-Франківську (а я вперше мав можливість поговорити з вашим головою ОДА паном Вишиванюком), можу стверджувати, що вони підтримують цю ідею, цей проект. Водночас місцеві політики прагнуть бути відповідальними перед людьми, тому хочуть отримати відповіді на всі питання, які виникають.

Саме з цією метою ми зібрали експертів у Івано-Франківську. Приїхали фахівці зі штатів Колорадо, Техасу, Пенсильванії. Вони намагаються пояснити все — щоби весь процес був якомога відкритішим і прозорим для всіх.

 

— Яким чином сьогодні видобування сланцевого газу може бути безпечним для довкілля?

Річард Джонс:

— Сьогодні у виступі на конференції я говорив про те, що ми називаємо золотими правилами для золотої газової епохи. Ми вважаємо, що весь світ отримує від цієї технології надзвичайні вигоди. Але визнаємо, що є й певні суперечності. Тому ми розробили «золоті правила», які мають забезпечити те, що ми називаємо суспільною ліцензією, дозволом. Тобто громадськість у тих країнах, на тих територіях, де є можливість добувати сланцевий газ, має бути переконана, що це можливо робити у безпечний спосіб. Сьогодні представники штатів Колорадо й Пенсильванія якраз дуже добре описали, як вони домоглися того, щоб, запровадивши правильну процедуру, правильні норми та стандарти, забезпечити екологічно лагідний, безпечний спосіб видобування газу. І ми в МЕА намагаємося брати ці найкращі приклади та поширювати їх у світі. Необхідно, щоб у тих країнах, які ще розмірковують над можливістю використання цієї технології, правила безпеки існували заздалегідь, ще до початку робіт.

 

— Якщо все складеться добре, тобто українські політики, науковці, громадськість нададуть той суспільний дозвіл на видобування сланцевого газу в Україні, яким чином це все відбуватиметься? Наприклад, чий буде газ?

Джон Теффт:

— На сьогодні компанія Chevron перебуває у завершальній стадії переговорів із міністерством екології та природних ресурсів України з приводу угоди про розподіл продукції. Вчора міністр екології України на прес-конференції оголосив, що він очікує підписання такої угоди у першій декаді грудня.

А ми, у свою чергу, приїхали сюди, щоб усе обговорити з губернатором і його командою, з вашими фахівцями та громадськістю, аби пояснити, що робиться зараз і як буде надалі.

Коли ж, власне, розпочнеться буріння, я наразі сказати не можу. Це може розпочатися тільки після того, як буде укладено контракт про розподіл продукції.

 

— Бурити будуть американці чи у співпраці з нашими фахівцями? Бо в нас теж багато добрих спеціалістів…

Річард Джонс:

— Цим займатиметься американська компанія Chevron. Саме їх треба питати, в якому співвідношенні будуть задіяні фахівці — яких вони привезуть і яких найматимуть тут. Я сьогодні познайомив представника компанії Chevron з ректором вашого університету нафти і газу паном Крижанівським. Вони будуть це обговорювати. Знаю, що в університеті є прекрасні спеціалісти. Але наймати людей буде компанія Chevron.

 

— Знов-таки, якщо все складеться добре, то на газовому ринку з’явиться конкурент Газ­прому. Як думаєте, буде спротив від росіян?

Джон Теффт:

— А з цим питанням, мабуть, треба звертатися до самого Газ­прому. Ми вважаємо, що Україна має право та можливість збільшити свою енергонезалежність. А конкуренція — це завжди добре.

Якщо ви спромоглися прочитати все до кінця та хочете ще більше технічної інформації, заходьте на власний сайт наукової конференції.

 

 Андрій Філіппський,

Репортер

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Посол США в Україні Джон Теффт та голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк відкрили науковий "газовий" симпозіум в Івано-Франківську

Михайло Вишиванюк: Для України може стати корисним досвід Америки у видобуванні сланцевого газу

 


Коментарі (5)

Н 2012.11.28, 09:17
Усе, ніби, непогано, от тільки дійсно цікаво, а чий же буде той видобутий газ? Якщо прибуток розподілився 30 на 70 на користь американців, то не дуже хочеться ще і те, що добудуть, віддавати, адже про яку тоді енергетичну незалежність може бути мова?
америкос 2012.11.28, 16:00
якщо ви дубодони повірили америкосам,то будете там.де Ющенко.З тими американськими гадами нема собі щось планувати,бо то є,суки продажні.вони вже допомогли Україні і ну їх на х..........й.Ми бачимо.як вони маніпулюють народами приклад Україна.Грузія,а як бортанули Ірак і таких прикладів дохріна.Гнати їх поганою мітлою...
путін 2012.11.28, 17:40
Точно, нах америкосів! Я вам брат, сват і атец радной)))))))
majkl 2012.11.29, 19:35
Знаєте мені вже противні не тільки "мудодзвони" які населяють Україну а і сама "ненька" яка вибачте без Америки і всра...я неможе, які всі дебіли, так хочеться щоб настав вже той час коли певна частина прозріє і порішить всіх цих проамерицьких та про європиздецкіх прихильників.
газда 2012.11.29, 22:45
Нешановний "majkl", якби я трохи менше знав про фауну, яка населяє інтернет, я б, можливо, через ваш допис забідкався меншовартістю, що, начебто, вражає українців, але... Але ж я розумію, що ви - підленький, смердючий бригадний троль десь із забутого Богом Таганрога, який за пару рублєй моніторить українські сайти і розводить тут дешевий срач. Здохніть, гаспадін амеба.
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

3026
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

2997
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4304
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

2476
13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3717 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1889

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

459

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

882

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3694

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

2041
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6195
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3341
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3804
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1063
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

7950
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

2877
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10453
30.03.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

1014
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

484
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1305
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

814
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1155