Влада перейшла рубікон

 

 

Завідудувач кафедрою біохімії та біотехнологій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, науковець, який входить в ТОП-100 найбільш цитованих український науковців в світі, професор Володимир Лущак кілька днів провів на Євромайдані в Києві. Про свої враження від Майдану в статті:

 

 

"Влада перейшла рубікон"

 

В ніч з 29 на 30 листопада 2013 року, з п’ятниці на суботу, чинна українська влада перейшла рубікон. Вона поставила себе поза законом (чи над законом), влаштувавши криваве звіряче побоїще студентів у Києві, на Майдані Незалежності. Вони кийками і ногами Беркуту побили студентів, які мирно демонстрували свою незгоду з непідписанням у Вільнюсі угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Наші діти демонстрували свій цивілізаційний вибір – ми з Європою. Навіть географічно жодна освідчена людина не має сумніву стосовно нашої Європейської належності.

 

Зовсім природно, що ця подія викликала всенародне обурення у всій Україні та за її межами, і небайдужі громадяни поодинці чи організовано виїхали до Києва, щоб взяти участь у проголошених опозицією акціях протесту проти кривавої бійні. На сьогодні (7 грудня 2013 року) вважаються зниклими понад десяток студентів. Деяких з  них знайшли у лікарнях і вони там знаходяться під «охороною» міліції. Правоохоронні органи перетворились на каральні. Звичайно далеко не всі їхні представники, особливо рядові, є злочинцями. Проте, верхівка, яка віддала злочинний наказ на побиття студентів, що проводили мирну акцію, є поза законом і має бути покарана у відповідності до чинного законодавства і осуджена за нехтування загальнолюдськими цінностями.

 

Мені вдалось на диво легко купити квитка на поїзд до Києва ввечері 30 листопада і я опинився в одному купе з письменником Юрієм Андруховичем. Зв'язку з кількома людьми, з якими хотів зустрітися по приїзді до Києва наступного ранку, встановити не вдалось. Тому я прийшов у парк Т. Шевченка, де біля пам'ятника Кобзареві формувалась колона для проходження мирною ходою на Хрещатик і Майдан Незалежності. Оскільки покриття мобільного телефонного зв'язку не було, то я просто почав шукати знайомих. Їх знайти не вдалось і я пристав до групи Івано-Франківського осередку партії Удар Віталія Кличка. Хлопці прийняли мене до свого гурту. Поруч стояла машина зі звукопідсилюючою апаратурою від партії Удар. Через якийсь час почалась повільна хода. З вул.Володимирської повернули праворуч на бульвар Шевченка. Тут біля Володимирського Собору стояла перша група міліціонерів, яких ми побачили. Колона постійно скандувала «Слава Україні», «Україна це Європа», «Банду геть», «Міліція з народом» тощо.

 

На розі вулиць Шевченка і Хрещатик чималий загін міліції охороняв пам’ятник  «вождеві всіх часів і народів» Леніну. Дивно, але комуністичних охоронців у той час там не було. Хода повернула ліворуч на Хрещатик і повільно попрямувала до Майдану Незалежності, де ми стали при вході на Майдан. Скільки око сягало – було море народу. Потім повідомили (органи МВС), що Євромайдан  зібрав понад півтора мільйона учасників. З часом я залишив групу ударівців і пішов шукати знайомих, бо мобільний телефон допомогти не міг – хоча було покриття, мабуть, мережа була перевантажена. З машини з підсилювальною технікою виступали різні оратори: Ю. Луценко, П. Порошенко, В. Кличко, О. Тягнибок, А. Яценюк, А. Іллєнко, М. Катеринчук, А. Гриценко, А. Кириленко, Д. Павличко, І. Фаріон співаки С. Вакарчук, Руслана та І. Карпа, та інші. Оголосили, що йде формування штабу національного спротиву у Будинку профспілок.

 

Я кілька разів намагався запропонувати свої послуги, зокрема розмовляв з народним депутатом А. Парубієм, але всі говорили «згодом», «пізніше». Мені стало зрозуміло, що організація Євромайдану пробуксовує. Склалось враження, що акції спротиву організовані не дуже добре. З трибуни постійно наголошували, що наша акція мирна і закликали остерігатися провокаторів. Після обіду прозвучала інформація про спробу атакувати охорону будівлі адміністрації президента по вул. Банковій і назвали це чистою провокацією, але з поганими наслідками – були поранені і знову наголосили на мирному характері акції і підвищеній увазі до потенційних провокацій.

 

Біля 16-ї години мені зателефонував товариш – Владислав Кириченко – і ми зустрілися біля входу в будинок профспілок, який став штабом національного спротиву. Він розповів мені про деталі інциденту біля президентської будівлі і стали зрозумілими роль Д. Корчинського з «братчиками»  і «тітушок» у провокації бійні, яка відбулась там. Періодично підходили співаки С. Положинський і С. Фоменко, які були активними учасниками подій.

 

Згодом стало зрозуміло, що організація маніфестацій далека від досконалої, тому ми вирішили самі знайти собі роботу. Підійшли до пункту охорони Майдану біля будинку профспілок. Там вже були зведені барикади і ворота для контролю всіх, хто входить і заїжджає на Майдан. Тут переважно були молоді романтично налаштовані люди. До них ми і приєдналися як прості охоронці. Молодь обговорювала різні тактики, які варто використовувати, якщо будуть силові дії з боку влади. День змінився вечором і ми незчулись як прийшла північ. На цьому посту були сформовані три лінії захисту Майдану. Всі очікували нападу Беркуту чи інших «правоохоронців».

 

Особливо напруга зросла від 3-ї до 6-ї години. Почало світати і ми трохи розслабились. Вночі було відносно тепло, або гріла внутрішня енергія, тому невеликий холод практично не дошкуляв. Ніч пройшла відносно спокійно і кілька людей у нетверезому стані, яких ми не впустили на Майдан, не могли зіпсувати загального підйому українського духу. Окрім народних депутатів, засобів масової інформації та інших активістів, почали з’являтись люди, які привозили і приносили продукти харчування, гарячі напої, теплий одяг, згодом привезли бочки для багать і дрова.

 

Стало зрозуміло, що акція набуває затяжного характеру. Добровольці, переважно молоді люди років біля 20, почали розносити гарячі чай і каву, а також канапки. Наш пункт пропуску працював відносно злагоджено, вдалось організувати його ефективну роботу протягом кількох днів і ночей. Вночі з неділі на понеділок на Майдані було відносно небагато людей, але надалі людей значно побільшало. Ми знали, що активно з’їжджаються люди з регіонів, особливо із Західної України, хоча, що дуже приємно зазначити, було досить представників зі всієї України: Криму, Донбасу, Харкова, Одеси тощо. Особливо варто відзначити киян, які були не тільки активними на Майдані, але допомагали хто чим міг.

 

Наступні дні і ночі були спокійними, хоча напруга сильно підвищувалась вночі від 3-ї до 6-ї ранку. На пункті пропуску на майдан  роботи істотно побільшало, бо людський потік значно зріс, як і кількість машин.

 

Деякі узагальнення і думки:

 

1. Загальна організація Євромайдану значно поступалася тій, яка була в часи помаранчевих подій 2004 року.

 

2. Рушієм та ініціатором Євромайдану виступили студенти, які хочуть жити в цивілізованій європейській України. Славну молодь маємо!

 

3. За класиками марксизму-ленінізму в країні практично назріла революційна ситуація – «низи не хочуть, а верхи не можуть». Не виявилось лишень рішучих очільників, проте, може це й на краще, бо могло б пролитись море крові.

 

4. Яким би не був подальший розвиток подій, ми засвідчили свій європейський вибір та інші сценарії нам не потрібні.

 

5. Загальний мирний і позитивний характер Євромайдану передався всьому суспільству і такий народ, мій народ, заслуговує на подальше життя у європейській сім’ї народів. Ми повертаємось з Євразії у Європу.

 

6. Навіть на Майдані, де були люди з різних куточків України, була певна кількість учасників подій, які очікували, що хтось зобов’язаний для них щось робити. Ці події  показали слабкі сторони нашого суспільства (навіть його активної частини), невисокі свідомість і здатність до самоорганізації.

 

7. Попереду нас чекає багато роботи, особливо з молоддю. Адже багато хто зі студентів у час Євромайдану не був присутній на заняттях, але не був і на Майдані. Значна частина з них спостерігала за подіями з дому, спілкувалася в «Контактах». Вони не вірять у загальнолюдські цінності, вважають, що хтось для них повинен збудувати людське суспільство. Проте, це не стосується лишень молоді. Коли на майдані я попросив досить дорослих людей, які сиділи навкруг багаття, допомогти розвантажити машину з дровами, вони відповіли, що у них вже є дрова. А дрова для них привезли кияни і розвантажували люди з охорони майдану. Вони лишень користувались і не хотіли попрацювати для інших.

 

Хто, як не ми збудує цивілізовану демократичну Україну? Зараз або ніколи!

 

Слава Україні! Героям Слава!

Володимир Лущак для "Фіртки"

 

Світлина: Троє Івано-Франківців (в центрі) охороняють головний вхід на майдан. 2.11.2013р.

Володимир Лущак - п'ятий справа


08.12.2013 1739 5
Коментарі (5)

slava 2013.12.08, 12:02
Вітаю викладача-однодумця. Склалося таке враження, що наші студенти вже "переросли" своїх викладачів. В той час, коли студенти формували колони - більшість наших викладачів дивилася на них з вікон університету. Який приклад ми показуємо молоді? А працювати з молоддю треба багато, бо третина студентів на майдан - решта додому.
НИК 2013.12.08, 18:45
ВСЬО ПРОСТО: ВИКЛАДЧІ БІЛЬШЕ ЗАЛЕЖНІ НІЖ СТУДЕНТИ. ТОМУ ВИЖИВАЮТ ПРЕПОДИ З ПОЛОМАНИМИ ХРЕБТАМИ АБО ТУПІ, АЛЕ БЛАТНІ. ТАКИХ ЯК АВТОР -ОДИНИЦІ. І ЗАВДЯКИ ЇМ НАУКА ЩЕ МАЄ ЯКІСЬ РЕЗ-ТИ. ЧИСТИТИ БЛАТНИХ ТУТ ТРЕБА НЕ МЕНЧЕ ЯК ВЛАДУ.
Oleh 2013.12.09, 10:17
Більшість українців тільки афішують своє невдоволення і все сподівається що хтось за них і для них все вирішить. Проте є люди які не тільки словами але і ділом доказують свій патріотизм!!! Професоре, респект!!!!!!
scopus 2013.12.10, 08:42
Днями професор Володимир Лущак увійшов у ТОП-50 найцитованіших вчених України відповідно до міжнародної бази даних Scopus. http://www.jsi.net.ua/scopus/ratings_sci/ Вітаємо!
Михайло 2013.12.10, 20:20
Дякую колего за щирість , відвертість, за громадянську позицію. Як відомо революцію задумують романтики, здійснюють фанатики, а її плодами користуються негідники. Пригадую, як у 1986 році до Чорнобиля приїздили посадовці з однією метою, отримати папірець про перебування в зоні. Так само і зараз дехто поїхав на майдан, щоб потім рвати сорочку на грудях у боротьбі за кусок владної ковбаси. А більшість просто, без пафосу приходять і мовчки роблять свою справу. Це справжні і за ними майбутнє.Люди розуміють, що краще один день прожити стоячи, ніж усе життя на колінах. Моє покоління зомбоване, закомплексоване ніяк не скине полуду з очей, дуже любить шептатись, оглядатись, вдавати мудреців, що сидять на кухні і творять "велику політику". Іноді можуть проявитися як той Сірко "Гав" і в будку. Ці люди зуміли покалічити своєю життєвою філософією чимало молоді. Не буває темряви без світла, а добра без зла. Іноді бачу у церкві, як дехто жертвує кошти, називаючи при цьому прізвище, імя, по-батькові, а позавчора був свідком, як підійшов чоловік до організаторів мітингу в моєму невеликому місті, поклав 2000гр і сказав:"Дякую вам хлопці за те, що ви робите" Говорити і бути громадянином, це різні речі.
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2334
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1135
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1432 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2312
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3782
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2730

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

799

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2525

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

942

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1390
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2486
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2552
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3140
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19929
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1464
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21456
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9264 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

809
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

739
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1471
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1247
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1622