Lex Orandi - Lex Credendi*

 

 

«Віра потребує обряду. І це означає – маєш те, що віриш.

Не “у що віриш”, а “що віриш”.

Віра – не акт сприйняття, не акт простого відношення, але акт творення.

Істину не пізнають, Істину створюють.»

(Дм. Корчинський)

 

 

 

Ми вже так звикли звертатися до Бога на «Ти» та називати його «Отцем», що відчуваємо потреби не тільки жити за Його Істиною, а й пізнати її.

 

Наша сучасна «релігійність» переконана, що «релігія» - це завжди щось добре, позитивне. Корисне. Звичайно, добре вірити в Бога, якого ми собі вигадали за «образом та подобою» власної маленької дрібнобуржуазної доброти, необтяжливої моралі, побутових захоплень та дешевих сентенцій.

 

Натомість, ми повністю забули, що Істина пізнається через функцію.

 

Божественну Істину неможливо осягнути як систему понять, що викладається у вигляді схоластичної дисципліни, ані звести до авторитетних висловлювань ієрархів Церкви, поскільки Істина є адекватним відтворенням об’єктивної реальності, вірним відображенням дійсного стану речей.

 

В Православ’ї богослов’я завжди розумілося як духовний досвід або долучення, а не як суто концептуальне пізнання.

 

Під поняттям «богослов’я» завжди розумівся не предмет, що викладається академічною методологією, а система Істин, яку можна пізнати з молитви, як особистої, так і богослужбової, в храмі.

 

Сам термін «teologiya», для православних, більше має значення споглядання Бога, аніж розумове судження щодо Нього. Це вказує не на вченність чи ерудицію віруючої людини, а на можливість таїнственного, споглядального усвідомлення Божественної Істини.

 

Евагрій Понтійський якось висловився: «Якщо ти богослов – ти істинно молишся, якщо ти істинно молишся – ти богослов».

 

Не забуваймо, що пізнання Бога може бути отримане кожною хрещеною людиною, не за якісь заслуги, а даром.

 

Православне благовістя має не тільки зберігатися незмінним, а й розумітися тим, кому Бог його послав, воно також має дати відповідь на ті питання, що постають перед ним на сьогодні. Божественна Істина постійно зустрічається з новими життєвими ситуаціями та випробовуваннями, й тому повинна висловлюватися по-новому.

 

Характерним прикладом для нас є досвід святих отців-каппадокійців – Василія Велкого, Григорія Богослова та Григорія Ниського, які є одними зі стовпів нашої Церкви.

 

Свого часу (IV ст.) вони не тільки змогли захистити Віру, піддати анафемі єретиків, а й створили ту богословську термінологію, яка є в Символі віри та якою ми користуємося понині.

 

Їхнє богослов’я характеризується, в першу чергу, тим, що воно змогло відповісти на виклик свого часу, зберігаючи при цьому вірність відпочатковій апостольській вірі.

 

Їхній приклад зобов’язує нас наслідувати їх у їхній праці – присвятити себе справі Віри, а не просто триматися якоїсь і кимось задекларованої істини. Просто повторювати те, що «святые отцы глаголали» - означає зраджувати їхньому духові та тому задуму, який вони втілили в своєму богослов’ї.

 

Нам треба визначити проблеми сьогодення й дати на них відповідь згідно з вимогами Єдиної Істини Христового Євангелія, а не піддаватись песимізму й залишатися в мізантропічній відокремленості та сектантському заспокоєнні власної праведности.

 

Нам  потрібне богослов’я, яке би при всій своїй незмінності чистоти Віри було водночас і сучасним. Слід пам’ятати, що Господь наш Ісус Христос, святі апостоли та святі отці розвивали своє богослов’я саме в діалозі із зовнішніми – іудеями, язичниками та єретиками.

 

В цьому житті всі питання давно вже розставленні. Головне, хто і які відповіді на них дасть.

 

Я б хотів, аби це були ми.

 

Треба, нарешті, багато своїх коливань та рефлексій замінити чітким розумінням речей. Для цього, в першу чергу, ми повинні зрозуміти значення релігійних факторів у соціально-політичній поведінці. І така постановка питання є справедливою.

 

 

*Наша віра в нашій молитві.


30.07.2011 Сергій Чаплигін 3548 0
Коментарі (0)

11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

724
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4350
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1535
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

10752
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3222
28.11.2025
Діана Струк

Як комунальний транспорт Івано-Франківська адаптує маршрути, долає нестачу водіїв, реагує на скарги пасажирів, забезпечує доступність та планує розвиток до 2030 року, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором комунального підприємства «Електроавтотрансу» Віталієм Голутяком.  

3466

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

3601

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

853

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1108

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

870
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6264 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

31856 1
04.12.2025

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

11456
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1131
04.12.2025

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

7589 1
29.11.2025

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

7372
11.12.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

38654 1
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

682
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4564
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1096
01.12.2025

Вперше в історії Центральний банк Росії почав прямий розпродаж стратегічних запасів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку. Про це стверджує Служба зовнішньої розвідки України.

1455