29 листопада в Івано-Франківську обиратимуть нового секретаря міськради

«Сьогодні практично немає випадкових людей, які вступають у медицину»: інтерв'ю з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним

31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

2442

Тендерна змова на мільйони: як в Івано-Франківській області «грають» бюджетні закупівлі

27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.

2963

«На фронті все просто: хто ворог, хто свій. У тилу — значно складніше», — нацгвардієць Руслан Павлов про війну та життя після неї

23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4292

«Вижила під обстрілами та стала волонтеркою»: історія донеччанки, яка знайшла дім в Івано-Франківську

18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.

2464

Незаконні рубки на Івано-Франківщині: хто стоїть за знищенням лісів

13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.

3703 1

«Театр сьогодні — лікарня для душі»: акторка Надія Левченко про сцену, кіно та мистецтво під час війни

09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.

1878

Коментарі (12)

Коментар

Ваше ім'я

Ваш email

Введіть код з картинки

Іван 2012.11.15, 14:32

ДО КАЇНА ! Перед тим як шукати скалку в чужому оці вийми колоду зі свого. 19/10/2012р. Агенція Львівських новин ZIK Активні студенти НУ «Львівська політехніка» звернулись до міського голови Львова Андрія Садового з проханням змінити назву вулиці ім. Джохара Дудаєва. «Нашому місту не робить честі той факт, що одна з центральних вулиць названа на честь терориста, чия діяльність принесла тисячі смертей мирних громадян», – наголошується у зверненні. Свою позицію студенти підкріпили думкою львів’ян, провівши соціологічне опитування. «Результати нашого опитування свідчать, що ставлення львів’ян до постаті Дж. Дудаєва далеке від позитивного. На запитання, хто такий Дудаєв, за декілька годин ми звикли чути «терорист», – йдеться у зверненні. Також опитування показало, що львів’яни висловилися за те, щоб вулиця носила ім’я Михайла Лермонтова (саме так вона називалася раніше, – ЗІК). «Просимо вас звернути увагу на ці результати і підняти перед Львівською міськрадою питання про повернення вулиці ім. Дж. Дудаєва її попередньої назви. Або – надання вулиці іншої назви, яка відповідатиме історичному контексту Львова, яка буде гордістю міста Лева, а не його соромом», – звертаються студенти до мера Львова.

Грубий 2012.11.15, 12:28

Дудаєв - постать суперечлива. Це не наш герой. В нас своїх вистачає.

Каїн 2012.11.15, 11:42

Звертаюсь до КОЛЕТИВУ. Перш ніж писати про вулицю, яка носить ганебну москальську назву Дудаєва, слід хоча б трішки було вивчити історію і хто такий Джохар Дудаєв. Видно розумом дописувач не дуже виділяється і тому пише всяку ахінею.Бовдуре вивчичи історію, а то після ще раз такого дописування чеченські хлопці для яких Джохар Дудаєв є національним героєм, відірвуть тобі не то що руки, а й ноги повисмикують та й голову відкрутять.

депутат 2012.11.15, 11:45

Пропоную секретарем міської ради обрати Василя Євгеновича Бойчука. Він вже був секретарем в попередньому скликанні, знає роботу, закулісні ігри і його непотрібно вчити і витрачати час.

Іван 2012.11.15, 11:22

До Петра. Якщо б ти друже кожен день ходив чи їздив по цій вулиці тобі не лише психіатр, а й травматолог був потрібен а також власне СТО для ремонту авто.

Петро 2012.11.15, 10:24

Вулиця Дудаєва в кожному коментарі. Тому, хто її постійно згадує вже давно час звернутися до психолога. Той йому підкаже ще кілька схожих вулиць і людині мало б стати легше... З днем народження!

Авель 2012.11.15, 09:25

Пропоную обрати депутата Халаменду. Мер напевно втішиться.

Колектив-1 2012.11.15, 15:55

Повчання дла Каїна. Дудаєв Джохар Мусаєвич, 15.02.1944 р.н., чеченський військовий і політичний діяч, лідер чеченського сепаратистського (а може й визвольного – це вже хто як розуміє) руху 1990-х років, перший Президент самопроголошеної Чеченської республіки Ічкерія. Генерал-майор авіації, нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора. У 1990 році розпочав громадсько-політичну діяльність у Чеченській республіці. Після спроби державного перевороту в СРСР у 1991 році прихильники Дудаєва розігнали тодішню Верховну раду Чечено-Інгушської республіки, побили й викинули у вікно голову Грозненської міськради В. Куценко (останній загинув), понад 40 депутатів отримали травми. У жовтні того ж року Дудаєв проголошує Чеченську Республіку Ічкерія, яка до-речі була офіційно визнана лише Ісламським Еміратом Афганістану. Своїм указом Дудаєв увів право громадян на придбання і зберігання вогнепальної зброї. У результаті нападів на військові частини, дислоковані на території Чеченської республіки було захоплено багато зброї, набоїв, спорядження. Був ініціатором створення «Союзу військових сил Закавказзя». Активно намагався вести зовнішньополітичну діяльність не тільки з Арабськими країнами а й з Європою і США. Однак після економічної кризи в Республіці Ічкерія у 1993 році – розпустив Уряд, парламент і ввів пряме президентське правління та комендантську годину. У червні 1993 року розстріляв мітинг опозиції, де загинуло за різними джерелами близько 50 осіб. У подальшому в Чеченській республіці починаються збройні сутички між прихильниками та противники Дудаєва (опозицією). У 1995 році за вказівкою Дудаєва були створені спеціальні табори утримання цивільних і військовополонених осіб. Джохар Дудаєв загинув 21.04.1996 року від влучення ракети з російського штурмовика під час розмови по супутниковому телефону з депутатом держдуми Росії. На увічнення пам’яті про Дудаєва у Литві, Естонії, Польщі та Туреччині встановлено меморіальні дошки, або названо вулиці чи площі. Є такі приклади і в Україні, зокрема у Львові та Івано-Франківську. ОДНАК ПЕРЕД ТИМ ЯК ПРИЙМАТИ ТАКІ РІШЕННЯ ТРЕБА ВРАХОВУВАТИ ДУМКУ ГРОМАДИ І БЕЗПОСЕРЕДНЬО МЕШКАНЦІВ ЦИХ ВУЛИЦЬ НАПРИКЛАД ПРОВІВШИ ВІДКРИТЕ ОБГОВОРЕННЯ ЧИ ОПИТУВАННЯ ,А НЕ ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ В УГОДУ ТИМЧАСОВЙ ПОЛІТИЧНІЙ КОНЬЮКТУРІ.

Марія 2012.11.15, 15:57

До «Каїна» твої думки гідні імені твого, яким назвав себе, Каїн перший убивця і братовбивця на Землі через злу заздрість до брата свого.

Маріан 2012.11.15, 17:08

Для Марії. За такі слова, ти достойна бути дівкою до самої пенсії.

Каїн для колективу 1 2012.11.16, 08:26

Джоха́р Муса́йович Дуда́єв (чеч. Dudi Musa kant Dƶoxar, рос. Джохар Дудаев; *15 лютого 1944, Ялхорі — †21 квітня 1996, Гехі- чу) — чеченський військовий, державний і політичний діяч, лідер чеченського самостійницького руху 1990-х років, перший президент Чеченської Республіки Ічкерія. В минулому — генерал-майор авіації.Джохар Дудаєв народився 15 лютого 1944 року в селі Ялхорі (нині Ачхой-Мартанівський район, Чеченська республіка). Був сьомою дитиною з десяти. Через вісім днів після його народження сім'ю Дудаєвих було депортовано в Павлодарську область Казахської РСР. 1957 року разом із сім'єю повернувся на батьківщину і мешкав у Грозному. 1959 року закінчив середню школу № 45. Згодом навчався в 10-му класі вечірньої школи № 55, працював електриком в СМУ-5. 1960 року вступив на фізико-математичний факультет Північно- Осетинського педагогічного інституту. Прослухавши річний курс лекцій із профільної підготовки, вступив до Тамбовського вищого військового училища пілотів на спеціальність пілот-інженер, де навчався протягом 1962—1966 років (впродовж цих років він називав себе осетином, аби уникнути натиску, чиненого проти чеченців). Під час військової служби з 1962 року він служив як на командних, так і на адміністративних посадах. З 1966 року служив в 52-му інструкторському важкому бомбардувальному полку (летовище Шайковка Калузької області), почав з помічника командира повітряного корабля. 1968 року вступив до комуністичної партії.Для тебе Дудаєв сепаратист, а для мене національний герой, який боровся за визнання своєї держави і виходу з під совєцького іга. Його кроки були першими. Після подій в Чечні була і Прибалтика, були події підписання угод про розвал союзу Україною, Росією ,Білорусією. Так що мене вчити непотрібно.

Каїн колективу 1 -доповненн 2012.11.16, 09:29

Чому Ви не піднімали дане питання, стосовно всенародного обговорення та висловлення свого "одобрямсь" щодо перейменування вулиці у травні 1996 року коли перейменували вул. Фучика на вул. Джохара Дудаєва. Де ж ви були тоді разом з дописувачем КОЛЕТИВОМ? Разом з тим тема статті яку подала Фіртка це проведення сесії і вибори секретаря міської ради і жодного відношення дані питання не мають до вул Джохара Дудаєва не мають. Дане питання підняв дописувач, безграмотний КОЛЕТИВ,коментар якого цензори Фіртки витерли,назвавши імя і прізвище Джохара Дудаєва ганебним москальским