Прокуратура Івано-Франківщини втрачає шанс стягнути кошти за добудову лікувального корпусу.
У Західному апеляційному господарському суді зараз "розморожується" справа, де прокуратура вимагає повернути в державний бюджет понад 66 мільйонів гривень, сплачених за договором на добудову лікувального корпусу Прикарпатського центру репродукції людини.
Історія сягає ще 2018 року, коли про цю будівлю писали всі медіа — тоді на відкриття завітав навіть тодішній президент Петро Порошенко. Проте у медіа не потрапляла інформація, що на тендер, за версією правоохоронних органів, могли просунути "свою" фірму, та взагалі історія з усім цим будівництвом може виявитися сумнівною.
.jpg)
.jpg)
Прокуратура вважає, що конкурс виграла фірма завдяки змові з іншим учасником (це встановив Антимонопольний комітет України), тому договір має бути визнаний недійсним, а гроші – стягнуті. Інакше кажучи, конкурс був фіктивним – театр, де ролі розіграли між собою підконтрольні учасники.
Це не поодинокий випадок. Поруч іде схожа справа про капітальний ремонт Народного дому "Княгинин" на вул. Галицькій, 40 в Івано-Франківську – там прокуратура домагалася повернення близько 3,7 млн грн від ТОВ "Торговий дім "Профіт Сервіс" за аналогічною схемою.
Але чи є в Україні відповідальність за такі тендерні театри, де "потрібні" компанії без проблем отримують десятки бюджетних мільйонів? І що робити, коли державна закупівля вже виконана, а гроші витрачені?
Імітація конкуренції: як це працює
Існує поширена практика, коли кілька фірм імітують справжній конкурс на тендері, але заздалегідь домовляються між собою: хто саме переможе, а хто просто "пограє" учасника. Іноді до цього схеми підключаються посадовці замовника – вони "закривають очі" на очевидні порушення: однакові помилки в документах, подача з однієї IP-адреси, однакові номери телефонів чи електронної пошти в банківських кабінетах, мінімальна різниця в ціні (кілька тисяч гривень при мільйонах), невідповідність умовам тендерної документації тощо. Унаслідок конкурсу виглядає конкурентним, але насправді результат відомий заздалегідь.
Івано-Франківська область – не виняток. Такі ситуації фіксувалися і фіксуються й в інших регіонах.
Сотні справ і питання: що робити з грошима?
Коли АМКУ (або аудитори чи прокуратура) виявляє таку змову, постає питання: фірма-переможець уже отримала гроші, виконала роботи (або поставила товар), і часто претензій до якості немає. Але тендер був спотворений. Яку відповідальність нести?
Прокуратура в багатьох регіонах зайняла жорстку позицію: гроші треба повернути в дохід держави – повністю або значну частину – через визнання договору недійсним за ч. 3 ст. 228 ЦК (конфіскаційні наслідки). Таких позовів в Україні станом на 2026 рік накопичилося сотні.
Це призвело до хаосу в судах: одні задовольняли позови, інші залишали без розгляду, треті зупиняли розгляд. Виникла потреба в єдиній позиції Верховного Суду.
Івано-Франківська справа: що було і що буде
У справі № 909/1198/23 Івано-Франківська обласна прокуратура вимагає повернути в державний бюджет понад 66 мільйонів гривень, які у 2017 році сплатили за добудову лікувального корпусу Прикарпатського центру репродукції людини на вул. Чорновола, 51Г.
За версією прокурора, тендер виграло ТОВ "БК Структура" нечесно – завдяки антиконкурентній змові з іншим учасником торгів, ТОВ "Будівельна компанія "Княжий Галич".
.jpg)
Прокуратура посилається на рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 31 серпня 2023 року.
Подробиць у судових документах немає, але зазвичай у подібних історіях фірми, які розігрують конкуренцію, прогорають на такому: подають пропозиції з однієї IP-адреси, з одного майданчика, з однаковими помилками в документах, синхронно в один день, з мінімальною різницею в ціні (менше ніж 0,5 %), не знижуючи її на аукціоні. Це класичні ознаки змови, яка спотворює конкуренцію і призводить до завищення вартості робіт або гарантованого виграшу "своєї" фірми.
Прокуратура наполягає: договір за тендером має бути визнаний недійсним як такий, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу), а вся сплачена сума – 66 412 066 грн 10 коп. – стягнута в дохід держави. Дійсно, так прописано в указаній статті: якщо правочин суперечить інтересам держави, суспільства чи моральним засадам, суд може визнати його недійсним. У такому разі, якщо обидві сторони діяли зі злим умислом – все отримане за угодою забирають в дохід держави. Якщо злим умислом була лише одна сторона – те, що отримала "погана" сторона, повертається іншій, а те, що отримала чи мала отримати "хороша" сторона, все одно стягується в дохід держави.
І хоча роботи виконані, претензій до якості начебто немає, але, на думку прокурора, сам факт спотворення тендеру робить гроші "незаконно отриманими".
Господарський суд Івано-Франківської області 8 квітня 2024 року пішов іншим шляхом: позов залишили без розгляду. Суддя пояснила: прокуратура не вказала належного органу, в інтересах якого діє. МОЗ і Західний офіс Держаудитслужби (разом з його Управлінням в області) не мають повноважень оскаржувати тендер саме за ознаками порушення конкуренції – це компетенція АМКУ.
Держаудитслужба ще у 2018 році проводила ревізію і не знайшла підстав для судового оскарження договору. АМКУ прокуратура чомусь не вказала як уповноважений орган. Тому суд дійшов висновку: немає належного позивача – немає і розгляду по суті.
.jpg)
Прокуратура подала апеляцію, її прийняли. Але Західний апеляційний господарський суд 16 січня 2025 року зупинив розгляд – до того моменту, поки Об’єднана палата Верховного Суду не ухвалить рішення в аналогічній справі № 922/3456/23. 2 лютого 2026 року, після постанови ВС від 19 грудня 2025 року, апеляційний суд поновив провадження і призначив розгляд на 5 березня.
Паралельно в Івано-Франківську йде схожа справа № 909/613/24. Там прокуратура вимагає повернути близько 3,7 млн грн, сплачених за капітальний ремонт Народного дому "Княгинин" на вул. Галицькій, 40. Підстава та сама – антиконкурентна змова на тендері. Цю справу теж зупиняли до рішення ВС, а 2 січня 2026 року поновили і призначили розгляд по суті на 2 березня 2026 року.
Обидві справи були "заморожені" саме через очікування позиції Верховного Суду. Тепер, коли вона з’явилася, апеляційні суди мусять її враховувати.
Поворотний момент: позиція Верховного Суду, чи треба повертати кошти тим, хто виграв тендер нечесно
Аналогічна справа щодо імітації конкуренції під час тендерного конкурсу з метою просунути "свою" фірму в переможці нещодавно розглянули у вищій судовій інстанції. Справа стосувалося міста Харкова, прокуратура вимагала визнати недійсним договір на закупівлю декоративних світильників (2,37 млн грн) і стягнути всю суму в дохід держави. Підстава – антиконкурентна змова між переможцем і другим учасником (рішення АМКУ не оскаржувалося). У попередніх інстанціях прокуратура перемагала.
Об’єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду 19 грудня 2025 року ухвалила принципове рішення:
- Ч. 3 ст. 228 ЦК – це конфіскаційна санкція (каральна, публічно-правова), а не звичайна цивільна реституція. Це не просто "повернення грошей", як у звичайному цивільному спорі, а покарання від держави: забрати все в бюджет без компенсації, щоб покарати за порушення суспільних інтересів, але це занадто.
- Держава не може просто забрати майно – це втручання у право власності, тому має бути виправданим і не надмірним.
- Завжди потрібна пропорційність: втручання в право власності має бути виправданим, а тягар – не надмірним. Покарання має відповідати тяжкості порушення: якщо шкоди мало, а гроші забрати все – це несправедливо і незаконно.
- Сам факт змови на тендері (за рішенням АМКУ) не є автоматичною підставою для конфіскації всієї суми. Одного рішення АМКУ про змову мало – треба ще довести серйозну шкоду державі та умисел.
- Норму, на яку посилається прокурор, можна застосовувати лише у виняткових випадках: кримінальний вирок + значна шкода державі + співмірне незаконне збагачення Конфіскація можлива тільки при кримінальному злочині, реальних великих збитках і коли фірма незаконно збагатилася саме на таку суму.
- У звичайних випадках достатньо штрафу АМКУ та 3-річної дискваліфікації в тендерах, а також можливого стягнення збитків.
Суд задовольнив касаційні скарги відповідачів і відмовив у позові прокурора повністю.
Перспективи повернення грошей
Після постанови ВС від 19.12.2025 перспективи у боротьбі за 66 мільйонів та в подібних справах, яку веде прокуратура Івано-Франківської області, примарні. Верховний Суд чітко сказав: звичайна змова на тендері без кримінального вироку та доведеної значної шкоди бюджету – не підстава для конфіскації всієї суми. В Івано-Франківській справі (як і в аналогічних) роботи виконані, претензій до якості немає, шкода бюджету не доведена.
Скоріш за все, апеляційний суд або залишить ухвалу першої інстанції в силі (позов без розгляду), або відмовить по суті, посилаючись на правову позицію ВС.
Проблема залишилася
Схема "імітація конкурсу → виграш → отримання грошей → виявлення змови через роки" виявилася юридично захищеною. Фірма-переможець фактично не несе майнової відповідальності за спотворення торгів, якщо немає кримінальної справи чи доведених збитків. Поїзд справді "уїхав": коли виявляють порушення – гроші вже витрачені, роботи виконані, а механізм повернення коштів фактично відсутній.
Без змін у законодавстві (посилення відповідальності, скорочення строків оскарження, чіткі правила конфіскації) такі "театральні" тендери залишаться низькоризиковими для недобросовісних учасників і посадовців, які "закривають очі". У випадку змов з чиновниками схема стає ще простішою: виграти можна майже гарантовано, а коли помітять – буде пізно.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
