Як жителі Станиславова сто років тому природу охороняли

 

 

 

Сто років тому в нашому краї теж були люди, які допомагали тваринам і прагнули, щоби природою могли милуватися також і їхні нащадки, тобто ми з вами. Їхня діяльність – привід не лише відчути вдячність, а й замислитися.

 

У 1911 році серйозна небезпека нависла над знаменитим Яремчанським водоспадом: був заснований консорціум, до якого входили немісцеві ділові люди, інженери та пан Ланкош, власник прилеглої до водоспаду земельної ділянки.

 

Метою консорціуму було використання енергії водоспаду для виробництва електрики. Проект передбачав корекцію русла Пруту, прокладення турбін та інші роботи. Таким чином, водоспад міг взагалі зникнути як туристична атракція і перетворитися на промисловий об’єкт.

 

Лише силами громадськості й товариств охорони природи з різних міст Галичини вдалося не допустити реалізації цього проекту. Саме завдяки тогочасним захисникам природи ми й зараз можемо милуватися красою цього унікального водоспаду.

 

Любителі природи початку ХХ століття велику увагу приділяли й захисту зелених насаджень. Так, у 1909 році в газеті "Кур’єр станиславівський" з’явилася зворушлива стаття, автор якої закликав мешканців міста не ламати дерева перед Зеленими святами. Вона була написана від імені молодих дерев, яким боляче: "В самому початку нашого життя вже відбираєте в нас це життя. Безжальні руки відривають від нас цілі гілки, щоб занести нас додому, де мусимо померти. Вони, певно, не знають, як нам це болить…"

 

В двадцятих роках, уже за другої Речі Посполитої, тема збереження дерев теж активно обговорювалась. Зокрема наголошувалось на необхідності відновлення шкоди, завданої війною. В 1921 році сейм видав розпорядження при всіх дорогах, де дозволяють природні умови, висаджувати дерева. Разом з тим наголошувалося, що місцевий люд не цінує таких зусиль влади, адже дерева часто ламають і виривають з коренями.

 

Таке сталося при дорозі Станиславів – Галич. "Тут не допоможуть дорожня охорона і державна поліція. Цьому повинно протидіяти все культурне суспільство. Люди повинні вважати своїм обов’язком повідомляти владі про вандалів для їхнього швидшого покарання", – наголошував "Кур’єр станиславівський".

 

24 лютого 1907 року відбулися перші збори новоствореного Станиславівського осередку товариства захисту тварин.

 

В липні того ж року галицьке намісництво остаточно затвердило статут Товариства, в якому були прописані цілі його діяльності: всіма можливими методами полегшувати долю тварин, які страждають, протидіяти мисливським зловживанням, сприяти поліпшенню умов транспортування тварин та їхнього перебування на ярмарках, виготовляти годівнички і штучні гнізда для птахів, проводити просвітницьку роботу, пробуджувати в громадськості милосердне ставлення до тварин та інше.

 

Членський внесок був невеликим – лише десять галерів у місяць. Головою призначили Яна Ґолембьовського, викладача місцевої вчительської семінарії. Кожен член Товариства отримував спеціальне посвідчення, яке було дійсне протягом року і давало йому право втручатися у випадки жорстокого поводження з тваринами "згідно з наявними приписами". Члени Товариства проводили збори двічі на місяць – найчастіше у приміщенні вчительської семінарії (нині вул. Старозамкова, 2 а).

 

Станом на квітень 1910 р. кількість членів Товариства налічувала 260 чоловік, хоч в окремі періоди їх було 300 й навіть близько 600. До Товариства могли вступити лише повнолітні особи, але в 1910 р. з правил зробили виняток. Членом Товариства став маленький хлопчик – Абрахам Єґер, який, за словами його батьків, дуже любив тварин.

 

Ще наприкінці 1907 року Галицьке намісництво розіслало місцевим староствам і магістратам наказ, що мав на меті запобігти знущанню над тваринами. В ті часи часто проводили облави на собак, щоб запобігти поширенню сказу. При цьому тварин нерідко мучили і  вбивали у жорстокий спосіб. В наказі вимагалося позбуватися заражених тварин у максимально безболісний спосіб, тримати виловлену живність на достатньо просторих територіях і не розміщати в одному приміщенні чи клітці звірів різного виду. Намордники для собак вимагалося виготовляти зі шкіри чи каучуку, а не з залізного дроту, який може травмувати тварину. За дотриманням цих правил повинні були слідкувати поліція і влада староства.

 

Великого розголосу набув у місті випадок, що трапився в 1911 р. на мості через Бистрицю. Мешканець села Княгинин схопив пса, що біг через міст, і кинув його вниз. Тварина впала на берег ріки, важко забилася і зламала лапу. Один з членів Товариства захисту тварин забрав собаку до себе на лікування, а мешканці міста ще довго обговорювали цей випадок як "дикунство, вчинене без жодної мети".

 

В березні 1908 р. до Станиславова прибув потяг з Румунії, один вагон у якому був ущент заповнений клітками, де сиділи різноманітні птахи, виловлені й призначені на продаж: чижі, щиглі, коноплянки та інші. Такий масовий вилов птахів викликав обурення у місцевих любителів природи, і вони з подвійною енергією взялися за захист місцевого птаства. Тодішнє законодавство дозволяло поліції і захисникам природи випустити зловлену кимось пташку і конфіскувати клітку та знаряддя для вилову птахів.

 

Члени Товариства проводили зустрічі з учнями та вчителями, під час яких розповідали про користь тварин і необхідність милосердного поводження з ними. Це давало свої результати. В 1908 році у жіночій школі імені королеви Ядвиґи (нині школа № 7 на вул. Грушевського,16)  з’явилася цікава ініціатива. В кожному класі було призначено по дві учениці, в чиї обов’язки входило збирати залишки хліба, булок та іншої їжі для птахів, щоб всипати її потім до годівниць, встановлених у шкільному садку. 

 

Станиславівські захисники природи і тварин докладали немало зусиль для їх збереження. Однак ентузіастів було, як і тепер, не так багато, а серед членів Товариства захисту тварин далеко не всі брали активну участь у його роботі.

 

В будь-якому випадку жителі сучасного Івано-Франківська можуть пишатися тим, що захист тварин і природи в нашому місті має давні традиції.

 

Олена БУЧИК, ЗК


26.02.2016 1132 0
Коментарі (0)

28.04.2025
Катерина Гришко

Шахрайка отримала три роки позбавлення волі за те, що виманювала гроші в родичів зниклих воїнів ЗСУ, обіцяючи інформацію про їх місцеперебування. Фіртка вивчила матеріали слідства та судовий розгляд і ділиться з читачами ексклюзивними деталями.

52
23.04.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура вважає, що ділянки закладу незаконно передали підприємцям нібито для практичних занять учнів, але насправді їх використовували для вирощування врожаю на продаж. Фіртка провела журналістське розслідування щодо цих випадків, зокрема розглянула судові документи. З цими ексклюзивними матеріалами ознайомимо читачів.

776
21.04.2025
Лука Головенський

Де саме в Мюнхені були вбиті агентом КДБ Степан Бандера та Лев Ребет, де знаходилися офіси ОУН, Антибільшовицького Блоку Народів, газетні редакції та проживали Ярослав та Ярослава Стецьки, — про все це у нашому сьогоднішньому дослідженні.

1749
16.04.2025
Тетяна Ткаченко

Про свій шлях у війську, байдужість тилу, сучасні методи мобілізації, терміни служби та історії з війни, які залишили глибокий слід у пам’яті, капітан медичної служби, командир кейсевак-групи 1 батальйону 93-ї бригади Олександр Соколюк розповів  журналістці Фіртки.

3325
12.04.2025
Вікторія Матіїв

Про шлях до Христа, як розрізняти Божу волю від власних бажань, сумніви щодо віри, значення Пасхи та як зберігати духовний спокій під час війни, журналістка Фіртки поспілкувалася зі священником Василем Савчином, який служить в парафії святих Кирила і Методія, Лемківської церкви в Івано-Франківську.

2256 4
09.04.2025
Діана Струк

Про  долю малокомплектних шкіл на Івано-Франківщині, освітню реформу, інклюзивне навчання, виклики та перспективи в освіті, Фіртка поспілкувалася з директором Департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОВА Віктором Кімаковичем.

4454

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

611

Хто уникає позиції перед лицем зла — вже займає позицію. І не на боці добра.

548

Нам фактично  все відомо про смерть Ісуса Христа. А як закінчилось життя його найближчих учнів відомо дуже мало. Хоча кожен з них суттєво доклався до проповіді християнської віри та її поширення.  

535

В цікаві часи живемо. Яке покоління могло ще б спостерігати «Армагедон онлайн» (або ж сингулярний перехід) — хто його знає що вийде? Щодня новини, яких колись вистачало б на десятиліття…

574
23.04.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

10171
18.04.2025

Порівняно з 2024 роком, більшість товарів подорожчали.

1006
27.04.2025

Провідна неділя — перша неділя після святкування Великодня.  

4432
22.04.2025

Видання The Week UK з посиланням на колишнього секретаря померлого папи Франциска включило 45-річного кардинала-українця Миколу Бичка з Австралії в перелік кандидатів на посаду нового Папи Римського.

798
19.04.2025

Які продукти обов’язково мають бути у великодньому кошику, а що освячувати не варто, журналістка Фіртки розпитала у священника Василя Савчина.

2601
17.04.2025

Сьогодні, 17 квітня, християни відзначають Чистий четвер — особливий день у Страсному тижні, який символізує очищення тіла й душі напередодні Великодня.  

1015
23.04.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

34265 1
24.04.2025

У Лондоні тривають знижені до робочого рівня переговори між Великою Британією, США, Україною, Францією та Німеччиною щодо мирного плану припинення російсько-української війни.  

458
21.04.2025

Наступного тижня команда американського президента Дональда Трампа вирушить до Лондона для перемовин щодо перемир’я в Україні.  

527
18.04.2025

Президент Володимир Зеленський застерігає, що держава-агресор готується до завдання нових ударів по українській енергетичній інфраструктурі.  

868 2
16.04.2025

Президент США Дональд Трамп відмовився передати Україні системи Patriot, навіть попри пропозицію придбати зброю за 50 мільярдів доларів.    

1086