Як в Мюнхені формувалася коаліція в міськраді, або Про німецьку політичну культуру як приклад для України

Головні представники міських відділень партій та їх фракцій в міській раді, на фоні нової ратуші Мюнхена на площі Марієнплатц


11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у будівлі міської ради міста Мюнхена відбулося урочисте підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України. 

Вперше в історії посаду мера Мюнхена займає не представник однієї з двох так званих «народних партій» — лівоцентристськи налаштованих соціал-демократів (СДПН) чи правоцентристських християнських соціалів (ХСС – партнери національної владної коаліції ХДС-ХСС).

35-річний Домінік Краузе від «Зелених», нагадаємо, 22 березня переміг на той час іще чинного мера від СДПН Дітера Райтера у другому турі виборів.

Після скандалів стосовно не вказаних у власній декларації доходів від входження до наглядової ради футбольного клубу та прямісінько перед виборами необережних висловлювань з трибуни міської ради, рівень довіри до колишнього вже мера, – ветерана комунальної політики, Дітера Райтера стрімко покотився вниз, що і привело до першої з 1978 року поразки кандидата в мери від соціал-демократів та найнижчого результату в першому турі за всю історію (35,6% голосів).

Помилкою Райтера, окрім основних скандалів довкола власної персони, стала й загальна виборча кампанія.

В той час, як Краузе активно й ефективно консолідував довкола себе навіть консервативних виборців (що йому, вочевидь, вдалося, адже без підтримки з боку левової частки виборців ХСС йому не вдалося б зібрати більшість в другому турі), енергійно вів власні соцмережі, розглядав дуже знайомі сучасному виборцю теми «застою» та противаги до нього у вигляді «сміливості до змін» та «нового початку», Райтер вів скоріше закоренілу й неживу кампанію з куди меншою кількістю відкритих дебатів, радше через власні фотографії на паперових плакатах з видавленою усмішкою.

Навіть колишній мер, попередник та однопартієць Райтера Крістіан Уде, що є в місті шанованим «політичним ветераном» та активним учасником публічного дискурсу, непрямо підтримав Краузе, активно проводячи із ним дискусійні вечори та подіумні зустрічі під час кампанії.

Багато говорилося в ході виборів про насущні проблеми для мюнхенців в епоху глобальних невпевненостей:

  • продовження ліній метрополітену,
  • будівництво додаткових велодоріжок,
  • будівництво нових трамвайних ліній на півночі міста,
  • боротьбу з неефективним управлінням у «паперовій формі»,
  • зручність та інклюзивність,
  • озеленення і будівництво (останнє було, певно, предметом найбільших сутичок та агітації, адже Мюнхен досі залишається одним з найдорожчих міст Європи для оренди житла, при тому, що багато партійних програм пропонували значне скорочення чи й заборону нового будівництва).

Краузе зміг, на відміну від інших кандидатів, відкрито говорити про нові можливості, як через власну платформу, так і через призму своєї партії, яку також привів до перемоги і на виборах до міської ради та великої частини окружних рад міста.

Також небаченим жестом є і дії Краузе після успіху на виборах. Спершу планувалася коаліція серед лівоцентристських проєвропейських партій — «Зеленими», СДПН та «молодіжною» всеєвропейською партією «Вольт».

Та останні не зголосилися на коаліцію через незадоволення результатами попередніх перемовин. Взагалі, культура переговорів, прозорих договорів за їх результатами, діалогу не лише суто політичного, а й програмного — досить далека для України, навіть, і тим паче, на комунальному рівні. Як і культура багатьох чітких у своїй ідеологічній спрямованості і точкових, багатогранних змістом політичних програм.

Переговори в Україні відбуваються скоріше про розподілення місць у департаментах та інших установах, а конкретні питання розвитку міста вирішуються кулуарно, по ходу діла й «на швидку руку».

Тому з перспективи наших політичних реалій подібне викликає лише питання — як може партія відмовитися від гарантованої частки у владі і контролю хоч за чимось, після багатьох років опозиції?

Лише за умови чесності перед власними виборцями, що й зробили представники «Вольт», заявивши в середині квітня, що не було досягнуто консенсусу в розподілі департаментів та формулюванні ключового для політики наступних шести років коаліційного договору (що описує «керуючу лінію» для партій-підписантів на час виконання обовʼязків).

Практично одразу після невдачі в межах лівого блоку, почалися спекуляції щодо нових можливостей до коаліції — від «кенійської коаліції» між трьома найбільшими партіями — Зеленими, ХДС та СДПН до іще більш «червоної» коаліції з ліворадикальною партією «Ліві».

Та вже за чотири дні після невдачі з «Вольт» зʼявилися перші новини про «зондувальні» переговори про можливість створення коаліції між Зеленими, СДПН та праволіберальними Вільними демократами.

Сам Домінік Краузе заявив, що ці перші переговори пройшли оптимістично й конструктивно.

В Німеччині люблять називати коаліції на честь предметів, що мають у своєму складі такі ж самі кольори, що і кольори партій-учасниць. Так, в Мюнхені вперше в історії Німеччини сталася нова комбінація, названа «манговою» коаліцією — з «Зеленими» (традиційний партійний колір — зелений), Рожевим списком (рожевий), СДПН (червоний), ВДП (жовтий) та Вільними виборцями (оранжевий) 

Манго також став її символом. Цей вислів фактично й практично підтвердився вже за тиждень, коли розпочалися конкретні коаліційні переговори.

На відміну від так званих «зондувальних» переговорів, що скеровуються скоріше на тематичну єдність у головних пунктах та саму можливість побудови коаліції, саме коаліційні переговори зазнають невдачу рідко, адже мають за ціль конкретний договір і фактично наявність переговорів вже є підтвердженням того, що коаліція все таки буде.

За два тижні, 8 травня, був готовий договір між сторонами переговорів.

Домовленості, окрім іншого, неочікувано навіть для місцевих політичних залаштунків, стосувалися передачі переможцями виборів – «зеленими», комунального департаменту під керівництво Християнсько-Соціального Союзу, попри те, що ця партія не ввійшла в коаліцію, тобто перебуватиме в опозиції.

Подібний крок, ініційований особисто новообраним мером Краузе, вочевидь для консолідації максимально можливої кількості фракцій в міськраді, а також, цілком можливо, і як подяка консервативним виборцям за підтримку в другому турі попри ідеологічні протиріччя.

Того ж дня ввечері, вперше серед усіх партій-учасників, делегатами Вільної демократичної партії (серед яких був і автор цієї статті) вісімдесятьма голосами «за», проти девʼяти «проти», була з боку цієї праволіберальної партії затверджена коаліційна угода.  

Голосувати, як заведено в інших партіях, мали право усі присутні члени партії. В разі неприйняття партійними зборами коаліційного договору також не було б прийнято, хоча й керівництво партії зголосилося на нього.

Головні партійні збори мюнхенських Вільних демократів 8 травня, за годину до прийняття коаліційного договору

Це теж є частиною демократичного та орієнтованого на партію та жителів, а не на можновладців, процесу, і важливого уроку для повоєнної України.

Кожному учаснику голосування видали одне «безкоштовне» манго, а також набір стікерпаків з тематикою коаліції, тоді іще потенційної, очевидно схиляючи учасників міських партійних зборів вільних демократів до вибору «за» 

Вільні демократи з 1990 року не мали можливості входження до міського керівництва і «хронічно» перебували в опозиції.

На партійних зборах головним аргументом за союз із «Зеленими» та СДПН був простим — перший мандат на владу з часу обʼєднання Східної та Західної Німеччини як можливість побороти загальнонімецьку партійну тенденцію до втрати електорату та представників у земельних парламентах та у 2025 році й в Бундестазі.

Також, як заявили мюнхенські партійні керівники, була змога отримати небачено великі як для настільки «маленького» партнера по коаліції поступки.

Віднині вільні демократи, до прикладу, матимуть повний контроль над Цифровим департаментом, що керує усіма потоками інформації столиці Баварії.

Також вдалося досягти багатьох програматичних поступок. До прикладу, попри бюджетну кризу, завдяки Парії Вільних Демократів (ВДП) на півночі Мюнхена зʼявляться нові трамвайні лінії, яких місцеві жителі довгий час очікують.

Саму ж бюджетну кризу планується побороти через зменшення видатків — лібералам вдалося домогтися скорочень на 250 мільйонів євро вже у проекті бюджету на наступний, 2027 рік, а на роки починаючи з 2028 — на 550 мільйонів євро щорічно.

Наступного дня, у суботу, 9 травня, договір було ратифіковано й «великими» коаліційними партнерами — «Зеленими» та СДПН.

11 ж травня, паралельно з першим засіданням новообраної міської ради, було урочисто підписано у будівлі Нової ратуші на площі Марієнплатц і сам 35-сторінковий договір — партії офіційно поклали на себе зобовʼязання «нового початку» для Мюнхена та стали повноправними представниками влади на місцях.

Підписання коаліційного договору представниками партій-учасниць. В першому ряду посередині — новообраний мер Домінік Краузе

 

Також самі коаліціонери, як повідомляється, матимуть право на власний розсуд і за умови попереднього повідомлення партнерам, не підтримувати ті чи інші ініціативи, не втрачаючи при цьому політичних чи програмних преференцій.

Себто вирішує більшість — а не коаліція, що теж є новим та дуже демократичним підходом.

Таким чином, з прикладу німецької не лише комунальної, а й загалом політичної культури, що тут сформована десятиліттями прозорого, публічного та конструктивного програмного підходу та орієнтованого на конкретику плану дій кожної з багатьох різноманітних партій, відкривається і для України важливе розуміння — політика в дійсно репрезентативній демократії має в першу чергу знаходити впровадження не довкола крісел, а довкола повноцінних планів і перспектив.

Для повоєнної України і її інтеграції в європейську родину подібний підхід буде особливо ключовим.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

 


Коментарі ()

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

674
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2900
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1713
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2942
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2110
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2128

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

406

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

790

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

899

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2182
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5826
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29546
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11450 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1196
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1437
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23676
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1904
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43804 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

385
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1139
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1456
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2440