Антихтон проти Адекватності, або ж як Європа пристала не туди. Частина 1 — про Принцип

 

Прелюдія

 

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки». Коли ті одиниці індивідів, що ще можуть відповідати дефініції даного терміну, що вони знайшли оптоволокно посеред океану, страждають від усвідомлення напряму керуючої руки, та самі звершити прориву не здатні, адже складні часи настали, а їх творці живі. Коли світ функціонує з допомогою кріпака, який стає не паперово зареєстрованим до пана, а власну думку і картину світу перетворює на паспорт своїх і є кріпаком чужих.

Як живцем готуєш (вариш) тварину, спершу створи враження термального джерела, потім фінської сауни, а лише потім піддай жару: інакше ж вирветься, бо при розумі буде. Треба дати їй вгрузнути в усвідомленні власної правоти, що скаже їй про її виключно хороше й безпечне становище, по вуха залізе в насолоді від власної сформованої істини, де вона втрачає розум добровільно, творить свою власну гру. Аналогія хоч і непрактична, та все ж описує одвічний принцип пропаганди, звідки б вона не приходила.

Істина, яка потрібна у кабінетах на останньому поверсі, серед золота, мармуру, позолоченого дерева та книг Лебона, починає йти в дію тоді, коли альтернатив немає, а точніше вони нівельовані істиною мейнстріму, себто новою духовною формацією, що минувшого перспективного різноманіття світу не знала і з потрібної перспективи проросла. Протилежності та контроверсії споглядаються виключно із парадигми директиви, як маргінали та блудні сини. На стіл саму ж директиву приносить прислужник, шут і маг, що перетворює конверт із надписом “для уповноважених” у думку. І бродить думка серед аргументів з розряду парадигмального погляду сформованих споживачів, і знаходить свій час, своє місце, і свою міру, яку швидко втрачає, адже так і задумано. Міра втрачена – абсолют піднято. Абсолют піднято – краю досягнуто. Так і мислить мейнстрім, краями. І постає оптоволокно.

 

Аргумент

 

Греки точно щось знали, коли говорили про Антихтон та Центральне Вогнище. Вогнище, що несе світло, що дарує життя Землі та її противазі, що та в свою чергу несе для нас Апокаліпсис та деструкцію. Тоді ще наука була емпіричною, концепційною, єдиною системою знань, розуміння і здогадок на основі розуміння реальності. Тож коли ми говоримо про космологічні пояснення та теорії щодо паттернів чи конструкцій влаштування й функіонування світу, ми паралельно торкаємося і уявлення античних філософів про природу людини, суспільства та довколишнього світу. Все це накладалося у те, що здавалося логічним, ідеальним, виваженим. Тож яка Земля без Антихтону? Куди ж життю без смерті, а злу без добра?

Європа багато у чому, якщо не у всьому, за властивістю природи людини, проявляла себе у обидвох таборах єства. Та настав якось час, що змінив усе: велика трагедія й нещастя, що задали темп у вірний напрямок, який, з тієї ж причини природи людини, швидко (в історичній перспективі) збився і став рівно протилежним. Біда прийшла як зовні, так і зсередини. Ворожі культурні кола, народи глиняних хатин та племінних понять, що бажають уподібнити усіх собі, вкупі із людьми, що толерують їх і через призму людяності засліплюють собі ж очі щодо всіх небезпек, повʼязаних з толеруванням ідей та ідеологій, що розкладають.

Де був форум, директива творить землянку. Де були люди, директива випалює все до голої землі. А з минувшого творить Антихтон. Це — головна підміна понять в усьому процесі, із якої виходять усі інші зміни та тенденції. Антихтон зве себе Землею, а Землю клеймить Антихтоном, адже ж вона протиставляє вигаданій любителями Армагеддону правді свою, часто жорстоку, та все з логічну і зрозумілу, з їх зору, неправду. Не те, що участь в ній, а навіть співпраця чи контакт, — уже клеймо на тобі. Система прикривається позиціями, часами, помилками: свої ж упускає. Якщо і скаже правду, то в кінці одним реченням. Щоби запам’яталось, прижилось, але не залишило осад, не увійшло у думку і не збило мислиннєвий концентрат, що створений іншими пʼятдесятьма сторінками сольного маніфесту сольно єдино вірної думки.

 

Кінець, що підсумовує, теоретизує, та підводить до того, що надихнуло на цей блог (в поточному блозі — про процеси, в наступній частині — про конкретні приклади)

 

В народі існує термін «шизореальність». Це світ, що створений як язва, на якій наростає парадигма у вигляді додаткового, але логічного запалення, що в свою чергу призводить до повноцінної інфекції та навіть розкладання плоті. Той, хто захищає цю парадигму, оперує паттернами і всіма можливими функціоналами саме цієї «шизореальності». Так як людина отримувала в «прикормку» саме цю картину світу з інформаційного потоку, який її оточує, вона здатна лише уєдинити власну парадигму у межах шизореальності, відкинувши інші. В конфліктах така людина використовує саме закони та аргументи своєї парадигми, інші несвідомо відкидає, або ж і свідомо, коли надто насідають. Співрозмовника вона затягує у пучину власного досвіду з шизореальністю, і перемагає: адже індивід бачив усі парадигми лише збоку, і цього йому було достатньо, щоби «зрозуміти» їх суть. А шизореальність сама по собі конструйована так, щоби підтримати і захистити її прихильника, а також: залучити нових прихильників за допомогою поверхневої логіки, що, хоч і не повʼязана з власне логікою, але підтримується мораллю, яка знаходить куди більший відклик у людини. Отож, в ній є і раціональність, і різні види підґрунть, які навіть можуть переконати індивіда відмовитися від адекватності. Все по Марку Твену. І ось як працює нинішній світ, де переміг істинний марксизм у людських умах, де «слабкий» дорівнює «маючий рацію», де проявлення сили і розуму є недоцільним, неправильним.

Але чи думають шизореалісти про те, що світ є неправильним, і діяти в ньому неправильно є дуже часто єдиною можливістю відстояти правильне? Ні. Для них важливе тут і зараз, вони не вміють мислити завтрашнім днем, не вміють і не можуть будувати тенденції і бачити наслідки, коли причини уже на виду. Рожеві окуляри змінилися рожевими очима. І це невиліковно. Лише осліпивши людину з такими очима, можна у перспективі довести її до вірного шляху. Але це вже проти природи самого індивіда, адже він захищає правду, свободу і цінності людини. Отож, він дасть себе притиснути.

Тож ким варто бути: засліпленим кріпаком, що живе у власній шизореальності? Чи все ж індивідом, який тільки те і може, що мовчати, мріяти і мислити лише для самого себе, якого чавить маса і маргіналізує система? Чи все ж творцем неправильних думок у редакційній кімнаті Агенції Новин «Фіртка» чи й європейської газети, що творить найгірший гріх серед усіх знаних в історії світу? Де ж світла сторона?

Шизореальність продукують кути і стіни, краї і крайності: у націоналістів і «занадто-патріотів» це пригноблення народу іншими, злими народами, міфічною змовою чи то євреїв, чи то масонів у змові з ілюмінатами, іноді навіть рептилоїдів, чи й усіх разом, у комуністів і соціалістів —  брудних пролетарів, неосвічених селян, що не бажають працювати безробітних, кричущих про свою значущість та перевагу над більшістю представників усіх можливих меншин, а також мігрантів із протилежних, вороже налаштованих культурних кіл, з боку злих освічених, чистих, мислячих і забезпечених капіталістів.

І як тут не повірити, що кожен прагне смерті чи хоча б самознищення, саморозкладання, коли Європа ділиться на ультралівий та ультраправий табір, які обидва, в одній формі, але в різних ідеях, пропонують саме це? Що цікаво, колись за комуністів голосували якраз таки пролетарі і селяни, а за нацистів світські містяни. Зараз усе рівно навпаки, щоправда видів комунізму побільшало, на будь який смак: зелений, рожевий, з червоною розою, з серпом і молотом, із Капіталом і, звісно ж, із зброєю та бомбами. А от праві всіх земель і народів почали приставати до ліберальних кіл, часто навіть лівих, пропонуючи свободу через несвободу. Чи логічно це? Не надто. Але що ж логічно у цьому світі?

 

Лука Головенський,

Учень Гімназії імені принцеси Гізели Баварської,

м. Мюнхен


27.01.2026
Олександр Мізін

Електронні сигарети, або вейпи, набули значної популярності в Україні, особливо серед молоді. Багато споживачів сприймають їх як менш шкідливу альтернативу традиційним сигаретам, однак наукові дослідження свідчать про суттєві ризики для здоров’я.

1192
21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

7776
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

9942
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1908
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

3994
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

13861 1

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

1312

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

1158

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

4150 3

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

1334
25.01.2026

Протеїнові коктейлі не є найкращим джерелом білка: дієтологиня назвала 17 продуктів, які містять не менше білка, а інколи й більше.    

3671
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

8135
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1981
26.01.2026

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

13398
23.01.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

4828
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

8368
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2719
24.01.2026

Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

6621
27.01.2026

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться за два з половиною місяці — 12 квітня поточного року.

862
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

982
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1481
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

1529