Білінгвізм уві сні і на яву

 

Багатоактова комедія у виконанні В.Литвина підійшла до завершення, він таки підписав мовний закон. Правий був С.Лещенко передбачаючи такий розвиток подій у статті «Обмінний курс Володимира Литвина: російська мова - за 95 мільйонів?» http://www.pravda.com.ua/articles/2012/06/8/6966222/

 

Спочатку В.Литвин, аж «захворів», так йому стало шкода української мови. Литвин навіть «на пару днів викреслив» з свого життя А.Мартинюка, який за його словами, здав його повністю. Фракція Народної партії тоді проявила «принципову позицію», і всупереч своєму лідеру, в повному складі проголосувала «ЗА» http://ua.for-ua.com/politics/2012/07/04/105522.html

 

/data/blog/23838/8d81a504b5700537d9ef4d7806de9062.jpg

 

Потім Литвин на деякий час «сховався від допитливих» і тяжко думав як йому самому стати депутатом і колег по Народній партії прилаштувати… А у пресі всіх переконували, що В.Литвин – герой, бо він «зайняв принципову позицію». «Я не підпишу закон за жодних обставин», - повсюдно цитували В.Литвина. http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?litvin_zapevniv_opozitsiyu_shho_ne_pidpishe_movniy_zakon&objectId=1259097

 

І ось новина, - В.Литвин стосовно мовного закону зробив діаметрально протилежну заяву, він «відкликав свою непримиренну принципову позицію». В.Литвин підпише мовний закон http://www.pravda.com.ua/news/2012/07/31/6969901/ Литвин не проти того, щоб його однопартіці балотувалися за списками Партії регіонів http://www.pravda.com.ua/news/2012/07/31/6969901/

 

 


Отож повернемося до мовного питання. Який білінгвізм є у світі? Який білінгвізм ми маємо? Який білінгвізм хоче запровадити партія Регіонів законопроектом Колєснічєнка-Ківалова?

 

Білінгвізм, від латинського слова bilingua, трактується як здатність до оперування кількома мовами, а білінгв — це людина, яка вільно володіє як мінімум двома мовами. Виділяють дві форми загальнонаціонального білінгвізму:

1. Мовні групи взаємно одна одну виключають.

Це модель федеративних країн. Конфедерації та федерації не мають своїх національних мов. При даному білінгвізмі мови можуть співіснувати одна з одною у роботі центральних органів влади федеративної держави. При цьому є чіткий поділ територій, де офіційно вживається одна з мов, але не вживається інша, - «територія одномовності».

Бельгія – три офіційні мови, - Фландрія (фламандська), Валлонія (французька), столиця Брюссель (фламандська і французька). І ще на території Фландрії у провінції Льєж є німецькомовна громада і її межах використовується німецька. Фламандців налічується 59%, валлонів 40%, німецькомовних 1%. Переїжджаючи з Валлонії у Фландрію ми ніби попадаємо в іншу державу.

Канада – дві офіційні мови, - провінція Квебек (французька мова), провінція Нью-Брансуїк (англійська і французька), решта провінцій (англійська). Французька є рідною мовою приблизно для 21% населення Канади. Лише 17% канадцiв володiють водночас англiйською i французькою, і більшість з них живе у Квебеку.

Швейцарія - чотири державні, але три офіційні мови. Всього у країні є 26 кантонів. З них 19 - німецькомовні, 6 - франкомовні, 1 - італомовний. Ретороманці, з своєю романською мовою, не мають власного кантону і живуть в основному у високогірних районах німецькомовного Граубюндена. У підсумку 64% населення вважають своєю рідною мовою німецьку, 19% - французьку, 8% - італійську і 1% - романшську. Остання є офіційною тільки для спілкування з носіями романшської мови у одному кантоні.

Люксембург –  крихітна країна між Німеччиною, Францією і Бельгією. Державна мова летценбурш (діалект німецької), офіційні французька і німецька мова.

 

Слід зазначити, що у згаданих країнах офіційна багатомовність є вимушеною, вона створює їм серйозні політичні та інші проблеми.

 

2. Мовні групи в тій чи іншій мірі одна одну покривають. Дві мови вживаються, здебільшого на певних територіях і переважно тубільним населенням. На усій території, у всіх сферах суспільного життя, вживається іноземна мова, мова колишніх колонізаторів. (Постколоніальні країни Африки, Азії, Латинської Америки).

 

Це модель постколоніальних країн. Одним з наслідків колоніалізму є поширення своєрідного загальнонаціонального білінгвізму, при якому однією з мов мовної пари є мова колишньої метрополії - англійська, іспанська, російська, португальська, французька і т.д. Де-юре, офіційні мови дві, - місцева та іноземна.

 

При цьому можуть складатися різні мовні ситуації. А) Незважаючи на офіційний статус двох або більше мов, іноземна мова вживається в якості єдиної офіційної мови, місцеве населення користується своєю національною мовою в побуті; Б) У країні поліетнічний склад населення, багато мов, треба вибрати нейтральну мову; В) Місцева мова через свій слабкий розвиток не здатна обслуговувати всі державні функції; Г) Місцеве населення настільки денаціоналізоване, що навіть у побуті місцевою мовою користується лише незначна частина тубільців.

 

Колоніальна модель діє обмежений час, залежить від національного складу населення, мовної ситуації і т.д. і переважно триває до повної перемоги мови колонізаторів.

 

Фінляндія, постколоніальна модель. Перемагає мова корінного населення. Дві офіційні мови фінська і шведська. Протягом шести століть Суомі (шведською Фінлянд) була колонією Швеції. 1809 року вона відходить від Швеції до Росії, у 1917 році проголошує свою незалежність. Політична та економічна залежність від Швеції привела до панування шведської мови, яку більшість фінів вважають нав'язаною. Одним словом раніше шведи займали всі ключові посади в органах управління, контролювали економіку і фінанси. Фіни були мешканцями сіл, а шведи міст. Столиці Або (Турку) і Гельсінґфорс (Гельсінкі) говорили по-шведськи… Фіни просто були змушені вчити шведську щоб спілкуватися зі своїми співгромадянами шведами, тодішньою «елітою фінської політичної нації», а ті були одномовні. Шведська і фінська мови належать до різних мовних сімей і дуже сильно відрізняються.

 

Нині у всіх школах країни шведська мова, викладається три роки, з 7 по 9 клас. Але тепер шведська мова у Фінляндії здає позиції. Чому? Більшість фінських шведів двомовні, і говорять на шведській і фінській мовах. І якщо на 1920-ті роки ХХ століття в країні було більш як 10% шведів і майже 18–20% шведськомовних (за рахунок фінів), то нині їхня мовна спільнота становить лише 5,4%, а фіни і відповідно фіномовні становлять 93% населення.

 

Ірландія, постколоніальна модель. Перемагає мова колишніх колонізаторів. Дві офіційні мови ірландська і англійська. Éiрe (англійською Айреланд) була колонією Англії протягом восьми століть. Хоча ця країна і виборола незалежність від Британської імперії ще 1921 року, у мовному питанні вона так і залишилася колонією. Попри те, що етнічні ірландці складають нині 87% населення країни, попри зусилля ентузіастів і навіть державний статус ірландської мови, витіснення її англійською зупинити не вдалося. Англійська і ірландська мови належать до різних мовних груп однієї мовної сім’ї і сильно відрізняються.

 

В історії Ірландії були закони, прийняті англійцями проти ірландців і ірландської мови, і Великий Голод (1845-49 рр.), що призвів до смерті 1 млн. і еміграції 1,5 млн. осіб (Загалом кількість населення тоді зменшилася на 30%). Шкіл з ірландською мовою викладання не стало, ірландська залишалася рідною мовою для здеморалізованих селян, та й ті були налаштовані на еміграцію…

У 1921 році ірландці добилися незалежності від Британії, офіційними мовами оголосили англійську і ірландську. Але при допомозі «англомовного населення» націонал-патріоти пересварилися між собою, почали не відроджувати ірландську мову, а опікуватися «комфортом англомовних». Англомовній бізнес-еліті, чиновникам різного масштабу (багато з цих людей не пов’язували своє майбутнє з Ірландією і ця мова їм була ні до чого), що лишилися на посадах після виходу Ірландії з Британської Співдружності у 1949 році, вдалося застопорити впровадження ірландської мови. Вже пройшло 80 років з моменту отримання незалежності, а ситуація з ірландською мовою жалюгідна. Нині з 4 млн. населення країни, тільки близько 400 тис. вільно володіє ірландською, а 60-70 тис. користується нею щоденно. Недолуга державна мовна політика зазнала фіаско. Вона базувалася на помилковому твердженні, що єдиною причиною того, що ірландською мовою більшість населення не користується є незнання мови, і що якщо ірландську оголосять державною і вивчатимуть у школах, то через одне-два покоління ірландців, відродження рідної мови станеться майже автоматично. Політики і нині закликають людей вивчати рідну мову, розмовляти ірландською зі своїми дітьми і відроджувати свою давню культуру. Та самі вони в своїй більшості цього не дотримуються, у них інша мова – англійська – наймогутніша та функціонально найуживаніша мова в світі.

 

Білінгвізм в СРСР, у Російській Федерації, Білорусі, Криму, Донбасі. Для радянського етногенезу, (створення радянського народу), який будувався на основі російської мови і культури, був характерний особливий білінгвізм. Це швидше була диглосія - одночасне існування у суспільстві на різних територіях двох мов застосовуваних у різних функціональних сферах, - мови панівної і мови пригнобленої, мови «передового» міста і «забитого» села. І то чим ближчою до російської була мова, чим більш «братній» народ, тим його мову більше забороняли і принижували. Росіяни, де б вони не знаходилися були одномовними, володіли тільки російською мовою, а більшість неросійських народів, володіло двома, - рідною та російською. Причому представники неросійських народів, що проживали в міській місцевості володіли тільки російською або російською і трохи своєю рідною, а в сільській місцевості навпаки, своєю і трохи російською. У всіх ситуаціях російська мова витісняла мови корінних народів, починала домінувати, поступово стаючи єдиною і рідною мовою для представників неросійських етносів. На сьогодні, після розвалу Радянського Союзу, дана ситуація зберігається не тільки в суб'єктах Російської Федераціі, але і в деяких країнах СНД (Білорусь, Україна, Казахстан, Киргизстан).

 

У Білорусі абсолютна більшість населення 83,7% становлять етнічні білоруси, проте тільки 60% з них назвали білоруську мову рідною. Більше 70% етнічних білорусів  не тільки в суспільному житті, але й на побутовому рівні використовує тільки російську мову. Йде інтенсивний процес руйнування білоруської мови з середини. Незабаром навіть ті, хто вперто зберігає вірніть білоруській мові, будуть володіти не нею, а змішанням білоруської та російської мов під назвою «трясянка». Мовна ситуація в Білорусі та державна мовна політика прямо і побічно сприяють подальшому витісненню з вжитку і звуження сфери застосування білоруської мови, і повної заміни її російською.

 

У Криму етнічні росіяни - більшість (58,3%) населення. Згідно п.2 ст.10 Конституції Криму російська мова вживається в Криму тому, що це «мова більшості». Меншість повинна пристосовуватися під більшість… Тому фактично на півострові функціонує лише російська. Але якийсь дивний, цей «принцип домінування більшості», діє він якось вибірково, і тільки на користь російськомовних. Бо, за законом Колєснічєнка–Ківалова, у інших областях України російська мова буде вживатися з діаметрально протилежних мотивів, як мова 10% російськомовної меншості. Більшість буде пристосовуватися під меншість. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/350-14

 

У Донецькій і Луганській областях відповідно етнічні українці складають – 56,9% і - 58,0% від усього населення. Логічно, що тут мала б переважати українська мова, бо українці становлять більшість, причому приблизно таку ж як етнічні росіяни в Криму. Гадаю мало кому відомо, що на півночі цих областей компактно розташовуються райони в яких етнічні українці становлять абсолютну більшість, а саме в Луганській області в Новопсковському, Марківському, Білокуранському, Сватовському, Біловідському, Старобільському, Кременецькому районах українці становлять більше 80% відсотків. У Донецькій області більше 80% населення етнічні українці становлять в Олександрівському, Красноармійському, Словянському, Добропільському, Краснолиманському районах. Якщо б процеси у мовно-культурній сфері відбувалися природно, то ці райони мали б бути оазисами українського життя у цьому, як було зазначено, в цілому російськомовному регіоні. У цих районах мали б функціонувати україномовні школи, видаватися україномовні газети, звучати україномовне радіо, українською мали б писатися цінники на товари в магазинах та вулична реклама і т.д. Але чому цього всього немає? Чому ці райони в абсолютній більшості населені етнічними українцями стали російськомовними, чому не чути їх україномовний голос? – Україномовні люди там є, але вони «в підпіллі», вони немовби опинилися і живуть за кордоном, вони пристосовуються до тих умов, які десятками років створює влада.


Реальне життя нам демонструє зовсім іншу картину, - українська в цих областях майже не вживається. Україномовні кажуть: «Так, нас багато, але «нас нібито немає», немає умов для навчання і роботи україномовної людини, немає україномовного середовища, ми вимушені пристосовуватися під російськомовних…»

 

Отож, тепер вам не важко зрозуміти який білінгвізм в Україні ми маємо і до якої мовної моделі нас штовхають Колєснічєнко з Ківаловим.

 

Стефанко С.Л.

депутат Івано-Франківської міської ради,

 ВО «Свобода»


31.07.2012 Сергій Стефанко 2051 2
Коментарі (2)

prostor 2012.08.01, 09:15
Если бы у Литвина не торчал паяльник в заднице (угроза уголовного преследования по делу Гонгадзе), ничего бы он не подписал. Вот что значит иметь уязвимых политиков. Они всегда готовы поиметь кого угодно, лишь бы их никто не поимел.
Вася 2012.08.04, 14:31
Литвин вніс свій законопроект №11052 від 31.07.2012 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=44122 "Про порядок застосування мов в Україні". Нічим не кращий, ніж дав колєсніченко, тільки планку для нацменшин підняв з 10 до 15 процентів.
23.04.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура вважає, що ділянки закладу незаконно передали підприємцям нібито для практичних занять учнів, але насправді їх використовували для вирощування врожаю на продаж. Фіртка провела журналістське розслідування щодо цих випадків, зокрема розглянула судові документи. З цими ексклюзивними матеріалами ознайомимо читачів.

578
21.04.2025
Лука Головенський

Де саме в Мюнхені були вбиті агентом КДБ Степан Бандера та Лев Ребет, де знаходилися офіси ОУН, Антибільшовицького Блоку Народів, газетні редакції та проживали Ярослав та Ярослава Стецьки, — про все це у нашому сьогоднішньому дослідженні.

1516
16.04.2025
Тетяна Ткаченко

Про свій шлях у війську, байдужість тилу, сучасні методи мобілізації, терміни служби та історії з війни, які залишили глибокий слід у пам’яті, капітан медичної служби, командир кейсевак-групи 1 батальйону 93-ї бригади Олександр Соколюк розповів  журналістці Фіртки.

3086
12.04.2025
Вікторія Матіїв

Про шлях до Христа, як розрізняти Божу волю від власних бажань, сумніви щодо віри, значення Пасхи та як зберігати духовний спокій під час війни, журналістка Фіртки поспілкувалася зі священником Василем Савчином, який служить в парафії святих Кирила і Методія, Лемківської церкви в Івано-Франківську.

2107 3
09.04.2025
Діана Струк

Про  долю малокомплектних шкіл на Івано-Франківщині, освітню реформу, інклюзивне навчання, виклики та перспективи в освіті, Фіртка поспілкувалася з директором Департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОВА Віктором Кімаковичем.

4210
07.04.2025
Олег Головенський

З аналізу декларацій народних депутатів з Івано-Франківщини сьогодні Фіртка розпочинає цикл матеріалів про декларації депутатів, політиків, службовців, силовиків та суддів Прикарпаття.  

5970

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

433

Хто уникає позиції перед лицем зла — вже займає позицію. І не на боці добра.

431

Нам фактично  все відомо про смерть Ісуса Христа. А як закінчилось життя його найближчих учнів відомо дуже мало. Хоча кожен з них суттєво доклався до проповіді християнської віри та її поширення.  

413

В цікаві часи живемо. Яке покоління могло ще б спостерігати «Армагедон онлайн» (або ж сингулярний перехід) — хто його знає що вийде? Щодня новини, яких колись вистачало б на десятиліття…

528
23.04.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

10046
18.04.2025

Порівняно з 2024 роком, більшість товарів подорожчали.

862
16.04.2025

Від початку року ціни зросли на 3,4%. Для порівняння, по Україні в цілому інфляція у березні становила 1,5%, а з початку року — 3,5% (без урахування тимчасово окупованих територій та зон бойових дій).  

827
22.04.2025

Видання The Week UK з посиланням на колишнього секретаря померлого папи Франциска включило 45-річного кардинала-українця Миколу Бичка з Австралії в перелік кандидатів на посаду нового Папи Римського.

560
19.04.2025

Які продукти обов’язково мають бути у великодньому кошику, а що освячувати не варто, журналістка Фіртки розпитала у священника Василя Савчина.

2423
17.04.2025

Сьогодні, 17 квітня, християни відзначають Чистий четвер — особливий день у Страсному тижні, який символізує очищення тіла й душі напередодні Великодня.  

859
13.04.2025

Квітна неділя — останній день перед Страсним тижнем. Щороку навесні християни святкують особливий день — Вербну неділю.  

1188
23.04.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

34150 1
24.04.2025

У Лондоні тривають знижені до робочого рівня переговори між Великою Британією, США, Україною, Францією та Німеччиною щодо мирного плану припинення російсько-української війни.  

292
21.04.2025

Наступного тижня команда американського президента Дональда Трампа вирушить до Лондона для перемовин щодо перемир’я в Україні.  

412
18.04.2025

Президент Володимир Зеленський застерігає, що держава-агресор готується до завдання нових ударів по українській енергетичній інфраструктурі.  

751 2
16.04.2025

Президент США Дональд Трамп відмовився передати Україні системи Patriot, навіть попри пропозицію придбати зброю за 50 мільярдів доларів.    

936