Близько 25% мешканців західних регіонів вважають, що російську мову варто вивчати в школах — опитування

Більшість респондентів (63%) – відповідають, що вдома спілкуються українською мовоюСпілкуються російською мовою – 13%, а ще 19% відповіли, що в рівній мірі спілкуються українською і російською мовами.

Такими є дані опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), пише Фіртка.

У порівнянні зі статистикою за 2020 рік, на Заході змін майже не було – як і у 2020 році, так і в 2025 році 85% стверджують, що спілкуються українською мовою. У Центрі є деякий ріст користування українською мовою – з 62% до 68%. Водночас з 16% до 11% стало менше тих, хто говорить про користування російською. Частка тих, хто говорить у рівній мірі обома мовами, не змінилася – 18%.

На Півдні з 22% до 39% стало більше тих, хто говорить удома українською мовою, на Сході – з 17% до 29%. Водночас у цих регіонах з 42% до 24% на Півдні і з 53% до 32% на Сході зменшилася частка тих, хто говорить російською мовою. Близько третини населення цих регіонів стверджують, що в рівній мірі говорять українською і російською мовами (у 2020 році було близько чверті).

В Україні продовжує збільшуватися частка тих, хто вважає, що російську мову взагалі не варто вивчати в українськомовних школах – у 2023 році їх було 52%, зараз – 58%. Водночас з 42% до 38% стало менше тих, хто вважає, що російську мову варто вивчати в школах.

Втім зазначають, що серед цих 38%, які вважають, що російську мову варто вивчати, лише 9% говорять про вивчення на рівні української мови або принаймні вищому рівні, ніж інші іноземні мови (наприклад, англійська мова). Решта 29% вважають, що вивчати варто на рівні інших іноземних мов або навіть нижчому рівні.

У всіх регіонах України порівняно з 2019 роком стало значно більше тих, хто виступає проти вивчення російської мови. Причому в період між 2023 і 2025 роками наразі не бачать «відкочування». Навпаки, в окремих регіонах продовжується поширення думки про недоцільність вивчення російської мови в школах.

Водночас із Заходу на Схід зростає частка тих, хто все-таки хотів би збереження вивчення російської мови в школах. Так, на Заході України 25% вважають, що російську мову варто вивчати (зниження з 32% у 2023 році), проти цього – 72% (ріст з 65% у 2023 році). У Центрі вже 36% вважають, що російську мову варто вивчати в школах (у 2023 році – 42%), проти цього – 61% (у 2023 році – 53%).

На Півдні ситуація з 2023 року не змінилася і зберігається майже паритетний поділ – 51% вважають, що російську мову варто вивчати (переважно – на рівні інших іноземних мов або нижчому рівні), а 44% вважають, що не варто вивчати взагалі. Нагадаємо, що в 2019 році на Півдні лише 1% вважали, що не варто вивчати.

На Сході України порівняно з 2023 роком стало більше тих, хто проти вивчення російської мови – з 23% до 36%. При цьому вважають, що варто вивчати – 57% (у 2023 році – 61%).

Серед тих, хто вдома спілкується українською мовою, 66% виступають проти вивчення російської мови в школах. При цьому 31% допускають її вивчення. Серед тих, хто в рівній мірі спілкується українською і російською мовами, думки розділилися порівну – 48% проти вивчення російської мови в школах, а 49% – вважають, що можна вивчати.

Серед же респондентів, які вдома спілкуються російською мовою, 66% вважають, що російську мову можна вивчати в школах. При цьому кожен четвертий російськомовний респондент виступає проти вивчення російської мови в школах.

При цьому у всіх випадках серед тих, хто загалом допускає вивчення російської мови в школах, мова переважно йде про вивчення на такому ж рівні, як і інші іноземні мови, або навіть нижчому рівні.

Найбільш поширені пояснення, чому респонденти вважають, що російську мову можна вивчати в школах, те, що російська мова є однією з іноземних мов, а іноземні мови загалом варто знати (для розвитку, для міжнародного спілкування тощо) (38% серед таких респондентів дають це пояснення), а також те, що ця мова поширена в Україні / є обставини, які склалися історично (32%). До топ-3 відповідей також належить думка, що варто знати мову ворога (14%).


Довідково: опитування проводили з 14 лютого по 4 березня 2025 року.

Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах Україн опитали 1029 респондентів. Опитування проводили з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Більшість українців виступають проти російської мови в офіційному спілкуванні — опитування


30.04.2025 Діана Струк 1344
Коментарі ()

27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

6085
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

3279
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2405
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

5259
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

4209 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2805

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

126

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

9052 2

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

993

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

4041
04.05.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

3299
30.04.2026

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

4286
24.04.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

4890
03.05.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8791
29.04.2026

У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.  

1810
24.04.2026

У суботу, 2 травня, у відпустовому Марійському центрі «Цариці вервиці» в селі Погоня відбудеться особлива молитовна зустріч біля чудотворної ікони Богородиці.

2527
20.04.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

7177
01.05.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

2869
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

372
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

850
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

2062
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1915