Черкаси (фото)

 

Мати-Батьківщина

 

Обласним центром Черкаси стали у 1954 році (саме тоді створили Черкаську область). Тоді Черкаси були найбільшим містом регіону (населення - близько 80 тисяч), тому й отримали відповідний статус. Нині у місті мешкає трохи більше 300 тисяч осіб.

Мати-Батьківщина Мати-Батьківщина

Черкаська Мати-Батьківщина яка тримає у руках електричний факел

Походження міста та його назва - таємниця, загадка, яку історики ще не змогли розгадати. "Черкаси" - екзонім (етнонім або топонім, що не вживається місцевим населенням), яким часто називали українців за межами України, зокрема у Московії. Як тлумачити це слово - достеменно невідомо, як невідомо, чому ним назвали українців, але точно відомо, що воно має тюркське походження.

"Баскак Ахмат (намісник у завойованих монголами землях) завів дві слободи, куди стікались негідники і грабіжники. Чернігівський князь Олег поскаржився на це хану Телебузі. Той дав Олегу загін монголів і наказав розорити Ахметові слободи. Наказ було виконано, а мешканці слобод - Черкаси втекли до баскака у Канів, й побудували недалеко місто Черкаськ". Це легенда про походження міста і якщо вона має під собою реальну основу, то заснування Черкас слід датувати приблизно 1284 роком.

будинок Щербини

будинок Щербини

будинок Щербини будинок Щербини

Будинок Щербини

Будинок Щербини у 2013 р. (фото Катерини Потерухи)

У ХIV столітті Черкаси перетворилися на південний форпост литовсько-руської держави, а у ХVІ - на осередок формування нової потужної сили - козацтва. Цьому сприяло розташування міста на кордоні із Диким Полем і активне його заселення біженцями та уходниками.

У польський період Черкаси були центром староства та козацького полку. Місто брало активну участь в усіх козацьких заворушеннях та війнах. А у 1793 році, після приєднання Правобережжя до Російської імперії, Черкаси стали центром повіту спочатку у Вознесенському намісництві, а потім у Київській губернії.

Готель "Слов'янський"

Колишній готель "Слов'янський"

Те саме у 2013 р. (фото Катерини Потерухи)

Комерційний банк

Колишній комерційний банк

Ось як писав про Черкаси ХІХ століття Лаврентій Похилевич: "Город расположен частью на невисоких горах тянущихся над Дніпром, с которых открываются живописне виды на реку, частью же на облогом берегу Дніпра; улицы неправильны, застроены местами неуклюжими еврейскими жилищами, местами чистенькими домиками чиновников, местами сель скими малороссийскими хатами с соломенными крышами. Самое видное здание в городе - присутственные места. От старинного замка не осталось и следов".

Музей "Кобзаря"

Музей "Кобзаря"

Колишній будинок Цибульський. Зараз музей "Кобзаря"

На початку ХІХ століття основна частина Черкас була розташована на Подолі - ділянці, що часто підтоплювалася водами Дніпра. У 1815 році було здійснено перепланування міста, відповідно до якого головні райони перемістились на дніпровські тераси, а Поділ поступово втратив своє значення (у другій половині ХХ століття цей район знесли і майже затопили Кременчуцьким водосховище). У місті почався значний розвиток промисловості і торгівлі.

Районна рада

Обласна рада

Філармонія

Обласна філармонія

У Черкасах в ХІХ столітті збудували немало гарних кам'яних будинків, але в радянський період в Черкасах зруйнували всі культові споруди й значну частину приватних та громадських будівель. Залишилось небагато. Більшість архітектурних пам'яток Черкас розташовано на вулиці Хрещатик та прилеглих вулицях.

Назва Хрещатик з'явилася у 1993 році, в радянський період ця вулиця була Урицького, а в дореволюційні часи - Дубасівською.

Однією із головних архітектурних пам'яток Черкас є колишній будинок промисловця, грабаря-підрядника Щербини. Звели цей палац у 1892 році. Спочатку він стояв на території садиби, в якій були кілька флігелів, стайні, сад та фонтан. На початку ХХ століття Щербина здав будинок в оренду земській управі. В радянські часи тут був Палац піонерів. З 1970-го року в будинку діє Палац одружень. Столиця може лише позаздрити такому РАГСу в провінції.

Жіноча гімназія

Колишня жіноча гімназія

Рибний ряд

Колишній Рибний ряд

 

Дуже цікавою видається модернова будівля колишнього комерційного банку (Хрещатик, 251), що була зведена у 1914 році. Автором проекту вважають геніального архітектора Владислава Городецького. Нині в цій будівлі літературно-меморіальний музей поета Василя Симоненка.

Неможливо не звернути увагу на увінчану численними шпилями псевдоготичну будівлю колишнього готелю "Слов'янський". Збудував готель черкаський підприємець Скорина у 90-х роках ХІХ століття. Нині у цьому будинку відділення "Укрсоцбанку".

Будинок 19 століття

Будинок 19 століття

На розі вулиць Хрещатик та Байди-Вишневецького стоїть будинок, де розміщено Музей "Кобзаря". У 1852 році тут мешкали черкаські підприємці брати Цибульські. До них приїздив Тарас Шевченко і зупинявся в цьому будинку. Тоді він був напівдерев'яним, але у 1890 році його докорінно перебудували.

Городецький, крім комерційного банку, звів у Черкасах ще декілька будівель. Зокрема це чоловіча (Замковий узвіз, 28, нині тут музичне училище) та жіноча гімназії (Смілянська, 33). Ще архітектор проектував павільйони ринку, від яких нині залишилась лише одна споруда - колишній "Рибний ряд" (Хрещатик, 190, у дворі).

Краєзнавчий музей

Обласний краєзнавчий музей

 

Обласний краєзнавчий музей у 2013 р. (фото Катерини Потерухи)

Михайлівський собор

Михайлівський собор Михайлівський собор

В радянські часи над дніпровською заплавою насипали Пагорб Слави, який увінчали фігурою "Мати-Батьківщина". Поряд із цим меморіальним комплексом розташований обласний краєзнавчий музей.

Дехто із черкащан каже, що в Черкасах друга (після Києва) кількість автомобілів на душу населення. Можливо, це і дійсно так, тому що вони повністю беруть у полон черкаські вулиці. Це дуже псує загальне враження від міста. Мерехтіння автівок, смог і шум нівелюють красу Черкас. Навіть помпезна новобудова - найбільший в Україні православний собор не може кардинально змінити це враження, особливо в несонячний будній день. Хоча велетенська споруда Михайлівського собору (висота 72 метри, довжина - 58, ширина - 53) просто вражає. Її збудовано на кошти Української Православної Церкви Московського патріархату. У центрі міста на площі Слави стоїть ще один новозбудований собор - Троїцький. Цей храм зведено за кошти Київського патріархату, він невеликий, але досить цікавий у архітектурному відношенні.

Фото та текст Романа Маленкова (чорновий текст для путівника Черкащиною видавництва "Грані-Т")

Троїцький собор

Троїцький собор

Троїцький собор

Буддійський собор (фото Катерини Потерухи)

 

УН


23.09.2013 2258 0
Коментарі (0)

07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

484
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

1907 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

2986
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2471 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5217
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

3017

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

332

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

506

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

993
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8282
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10806
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5198
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

509
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

427
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22497
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

823
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5316
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

919
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

963
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1242
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1512