Затверджено Державний стандарт початкової освіти, за яким навчатимуться першокласники з 1 вересня 2018 року. Відповідне рішення прийнято на засіданні Кабінету міністрів України 21 лютого цього року.
«Саме в цьому документі закладено ключові елементи – вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти – що визначають зміст освіти в початковій школі. Саме тут закладено, що саме дитина має знати, вміти, розуміти після завершення чотирьох перших класів», – розповіла Лілія Гриневич, пише Фіртка з посиланням на прес-службу Івано-Франківської ОДА.
Вона пояснила, що робота над стандартом тривала два роки. При цьому було використано досвід семи країн – Фінляндії, Сінгапуру, Ірландії, Шотландії, Франції, Канади та Польщі.
«Водночас ми ґрунтуватися на кращих практиках української школи. У стандарті визначено загальні та обов‘язкові результати навчання за 9 галузями: мовно-літературною; математичною, природничою, технологічною, інформатичною, соціальною і здоров’язбережувальною, фізкультурною, громадянською та історичною, мистецькою. Обов‘язкові результати показують, що дитина має вміти, знати, розуміти після кожного з 2 циклів навчання в початковій школі. Тобто після 2-го та 4-го класу. Світовий досвід свідчить, що дитина в ранньому віці розвивається стрибкоподібно, з огляду на це й передбачено окремі вимоги саме після таких циклів навчання. Адже дитина під час навчання на першому циклі початкової школи та другому має різні особливості розвиту, сприйняття інформації тощо."
Щоб показати різницю між загальними та обов‘язковими результатами навчання, Лілія Гриневич продемонструвала закладені в стандарт положення, що мають розвивати академічну доброчесність у дітей.
«Зараз ми нарікаємо на проблеми з академічною доброчесністю у вищій освіті. Однак, якщо ми не закладатимемо основи поваги до інтелектуальної власності в школі, вирішити це питання у вищій освіті не вдасться. Якщо ми пропагуємо в школі сприйняття списування як допомоги, а не крадіжки, ми не можемо очікувати інших результатів. Тому погляньте, в цьому стандарті закладено загальний результат навчання «Дотримується норм правової взаємодії». В обов‘язкових результатах навчання це розвивається у конкретніші вимоги. Так, після 2-го класу дитина має «визначати авторство власних робіт. Виявляти повагу до авторства інших осіб». А після 4-го класу дитина має вміти дотримуватися елементарних правил використання власних і чужих творів», – повідомила Лілія Гриневич.
Вона пояснила, що докладніше реалізація обов‘язкових результатів навчання буде виписана в типовій навчальній програмі.
Наприклад, обов‘язковий результат навчання «Здійснює обчислення зручним для себе способом у навчальних ситуаціях, зокрема під час гри» виражатиметься у наступних очікуваних результатах:
- оперує числами в межах 100, розв’язуючи різні життєві проблеми (шукає номер квартири (будинку), місця в кіно, театрі, у вагоні потяга, автобусі, літаку, номер кабінету в різних установах, номер телефону тощо);
- обчислює суму (додає), різницю (віднімає), добуток (множить), частку (ділить зручним для себе способом у межах 100, зокрема й користуючись предметами або засобами, які їх замінюють);
- знаходить значення математичних виразів;
- обчислює значення виразів зі змінною;
- застосовує різні способи виконання арифметичних дій із числами (додавання, віднімання, множення, ділення) під час розв’язування завдань та конкретних життєвих проблем, описаних у математичних задачах.
Окремо міністр зауважила, що разом із стандартом приймаються 4 базові навчальні плани. Зокрема, в них закладено збільшення обсягу вивчення української мови в школах національних меншин.
«Також дуже важливо розуміти послідовність запровадження державних стандартів. За Державним стандартом початкової освіти першокласники почнуть навчатись з 1 вересня 2018 року. Стандарт базової школи має стартувати з 1 вересня 2022 року, а стандарт старшої школи – з 1 вересня 2027 року», – нагадала міністр.
Вона також підкреслила, що ця реформа освіти якісно відрізняється від попередніх спроб реформування тим, що держава закладає реальні передумови змін.
Також вперше реформа підтримана значним фінансовим ресурсом для старту: передбачено 998,7 млн на забезпечення учнів початкових класів навчальними засобами та мобільними меблями, 163,818 млн – на придбання техніки для початкової школи, 386,5 млн – на підвищення кваліфікації вчителів, 48,349 млн – на навчально-методичну літературу для початкових класів та 272,382 млн грн – на підручники для 1-го класу. Разом це становить 1 млрд 869 млн 812 тис гривень.
«Усі гроші на матеріально-технічне забезпечення підуть на місця. І на цьому етапі дуже важливо, щоб була продуктивна співпраця та партнерство між органами місцевого самоврядування та МОН. Ми зі свого боку дамо рекомендації щодо обладнання – якими характеристикам воно має володіти, які функції виконувати. Адже ми не можемо дозволити, щоб такі значні державні кошти використовувались на закупівлю старого обладнання, яке в деяких виробників стоїть на складі, і вони просто зацікавлені його збути», – підкреслила Лілія Гриневич.
Необхідна передумова змін – підвищення соціального статусу вчителя. Торік Уряд підняв заробітну плату педагогам на 50%. Вперше за дуже великий проміжок часу було піднято заробітну плату вчителям на 2 розряди вгору тарифною сіткою. Цього року також відбулося підвищення зарплати на 25%.
«Однак наразі залишається багато зловживань навколо цієї теми. Деякі органи місцевого самоврядування занижують надбавки, а деякі навіть змушують йти вчителів у примусові відпустки. Зараз ми вивчаємо деталі цієї справи і вживатимемо відповідні заходи», – зазначила Лілія Гриневич.
Вона також нагадала, що прийнятий урядом Держстандарт протягом цього навчального року пілотується в 100 школах України. Це допомогло врахувати окремі зауваження вчителів-практиків.
