Чим цьогоріч фестиваль Porto Franko вражав відвідувачів

 

 

Відкриття Porto Franko, фото: Anastasia Mantach/Porto Franko Fest

 

В середині червня Івано-Франківськ знову перетворився на порт на берегах міфічного Карпатського моря — там відбувся фестиваль сучасного мистецтва Porto Franko.
 

Він поєднав виступи театрів з України, Польщі та Литви, поетичні перформанси, концерти й кінопрограму документальних фільмів. Фестиваль наповнив мистецтвом несподівані простори міста. Наприклад, для відкриття Porto Franko будівля міського драмтеатру перетворилась на сцену-корабель, а музику Джона Кейджа виконували на залізничному вокзалі.

 

Власне, музика об’єднувала різні події та різних учасників фестивалю. Як звучав порт Франківськ — у матеріалі Громадське Культура.

 

Porto Franko звучить, як поезофонія

Окремою програмою фестивалю була поезофонія — поєднання поезії та музики. Юрій Андрухович з гуртом Karbido представили там проект «Літографії» про історії та легенди старого Станиславова.

 

   Юрій Андрухович, письменник, поет

 

«Це такий музично-поетичний концерт із семи композицій на сім моїх віршів. А кожен з них стосується якогось міського міфу, легенди, того, що зовсім поруч відбувалося у минулих століттях. Я навіть не знаю, до якого музичного стилю це належить. Коли ми готували «ATLAS ESTREMO», то назвали це панк-джазом. Я думаю, що це щось у тому ж напрямку, тільки стало більше фрі-джазу».

 

Юрій Андрухович з Karbido на поезофонії, фото: Anastasia Mantach/Porto Franko Fest

 

Тарасові Прохаську акомпанував виконавець на корі, представник древньої сенегальської музичної династії Кеба Ціссохо.

Тарас Прохасько, письменник

 

«Кеба — музикант, а музика є універсальною мовою. Але й кожна мова є частиною світової музики. Ми почулися з ним на такому рівні, що він відчув мелодику української мови, а я спробував відчути їхні традиційні сенегальські ритми. Крім того, ми подивилися один на одного, доторкнулися, і кожен з нас при виконанні свого фрагменту думав про те, щоб дати місце іншому».

 

Поезофонія з Тарасом Прохаськом і Кеби Ціссохо, фото: Artem Galkin/Porto Franko Fest

 

З Юрієм Іздриком у ніч поезофонії поринули контрабасист Аліреза Тогіяні та акордеоніст Даміан Келлер.

 

«Моя історія на цій поезофонії відрізнялася тим, що мені дісталися мінімалісти. Побачивши, що у моїх віршах літер набагато більше, ніж у їхніх партитурах нот, я вирішив, що читати свої вірші повністю немає сенсу. Доцільніше брати фрагменти, де буде відчуватися, що це доречно. А все інше — повна деконструкція. Це вибір іноді одного слова, іноді строфи, іноді рядка — що коротше, то краще. Бажано вірусного характеру, щоб могло бути рефреном, щоб могло в цю петлю, «loop», увійти, повторюватися безкінечне число разів».

Poesophonia. Ніч. Palimpset, Konezerte-Konzepte, фото: Artem Galkin/Porto Franko Fest

 

Porto Franko звучить, як єдиний у світі бамбуковий орган

Нідерландець Ганс ван Коолвіжк представив свої музичні скульптури у будівлі барокового костелу. Серед них єдиний у світі бамбуковий орган — Bambuso Sonoro.

Ганс ван Коолвіжк за Bambuso Sonoro, фото: Ju Ostroushko/Porto Franko Fest

 

Ганс ван Коолвіжк, артист і винахідник музичних інструментів

 

«Цей інструмент привів мене до різних матеріалів, до різних людей. Я зробив цей інструмент, бо не хотів ставати віртуозом на флейті. Молодь робить це так добре, 12-річні діти в Індії вміють грати краще, ніж я коли-небудь навчився б. А коли я почав вчитися, мені вже було 34.

 

Я не хотів грати самостійно, тому мені треба було знайти спосіб, у який повітря потрапляло б у флейту. Спершу я використовував велосипедний насос. Але це було нудно і це нікуди не годилося. Потім хтось подав мені ідею, дивну річ, я пояснив це все у своїй книзі: мені порадили використати водяний насос з Африки, де вони використовують воду, що падає, щоб підняти її вище. Тому я відтворив конструкцію такою, як побачив її на малюнку. Там задіяні два клапани, мені не було видно того, що всередині. Того я просто сподівався, що це спрацює.

Bambuso Sonoro, фото: Ju Ostroushko/Porto Franko Fest

 

Це не інструмент, на якому можна грати швидко, і це не інструмент для мелодій. Він для звуку і повільних змін у звуці. Якби в мене була така змога, я б хотів грати цілу годину, використовуючи лише декілька тонів. Дуже повільно, щоб можна було сповна зануритись і звук».

 

Porto Franko звучить, як музичний док

Кінопрограму Porto Franko склали музичні документальні фільми. Серед них були стрічки про Іґґі Попа, Кетлін Ханну та берлінську сцену 80-х.

Надія Парфан, кураторка кінопрограми Porto Franko Music Docs

 

«Ми з командою фестивалю «86» дуже любимо концептуальну витриманість. Для мене Porto Franko — це музична подія, і Роман Григорів (засновник фестивалю — ред.) — це музикант, диригент, музичний куратор. Тому хотілося працювати з музикою і так виникла ідея музичної документалістики. Бо ми маємо музику на сцені й на концерті, в поп-культурі, але ми не завжди знаємо, що за цим стоїть, яка біографія, як люди до цього приходять, що вони переживають. Тож просто було цікаво розказати усі ці історії, створити додатковий об’єм для розуміння музики і музичної культури».  

 

Porto Franko звучить, як «Гамлет»  

НеоОПЕРА-жах «Гамлет», фото: Ju Ostroushko/Porto Franko Fest

 

На фестивалі показали НеоОПЕРУ-жах «Гамлет». У ній поєдналися переклад Юрія Андруховича, режисура Ростислава Держипільського і музика Романа Григоріва та Іллі Разумейка. Виконували виставу в підвалі івано-франківського драмтеатру.

   Ростислав Держипільський, театральний режисер

 

«Я вже це казав неодноразово, що в мене як режисера не було особливих амбіцій щодо «Гамлета». Дуже часто так буває, що матеріал сам приходить, сам тебе прикликає. Так і «Гамлет» на певному етапі сказав: «Давай, постав мене, постав». Продиктувало й місце. Коли ми з композитором Ромком Григорівим зайшли в підвал (драмтеатру — ред.), він сказав, що напише щось для виконання там. Але найбільше мене в цій історії вела сучасність, те, що болить сьогодні українцям».

 

за матеріалами ukraineartnews

фото: Anastasia Mantach/Porto Franko Fest


01.07.2017 2224 0
Коментарі (0)

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2306
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1118
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1422 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2305
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3767
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2723

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

766

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2515

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

933

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1382
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2477
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2545
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3133
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19920
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1454
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21450
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9256 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

799
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

721
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1454
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1236
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1614