Датські ЗМІ: Україна пропонує не тільки футбол

 

Журналіст датського видання Jyllands-Posten Метте Розендаль схвально оцінює рекреаційний потенціал України та закликає своїх співвітчизників до того, щоб вони обов’язково крім футбольних матчів завітали до відомих історичних місць нашої держави.
Україна пропонує не тільки футбол, але і інші розваги
Коли м'яч котиться під час Євро-2012 у Польщі та Україні, а датські глядачі сидять прикуті до стільців на стадіонах, не так вже й багато тих, хто думає про наступний день. Але протягом чотирьох днів між кожним з трьох матчів збірної Данії і близько 900 км між двома приймаючими містами Харків і Львів, де відбуваються футбольні поєдинки, від очікування можна отримати багато корисного.
На щастя, Україна є дуже екзотичною країною. Можливо, не в класичному сенсі, але зі своєю особливою історією і дуже різними поглядами. Ви можете побачити залишки Радянського блоку з близької відстані. 
Дельфіни у Харкові
Збірна Данії зіграла перший матч в Харкові, яке є другим за величиною містом в Україні, і вважається освітнім, науковим та економічним центром.
Крім третьої за величиною площі в Європи «площі Свободи» в місті також є парк Шевченка, де знаходиться найбільший і найвідоміший зоопарк в Україні. Він був заснований в кінці 1900-х років і має площу 22 акрів (Копенгагенський зоопарк, для порівняння - 11 акрів),  6810 тварин 385 видів. Парк відкритий з восьми ранку до восьми вечора щодня.
У парку Шевченка, ви також можете відвідати Харківський океанаріум де, наприклад, є дельфіни.
Тут ви можете подивитися театр морських тварин або сфотографуватися з дельфіном. Комплекс відкритий щодня, крім понеділка, щоденно проходить три виступи, а об 21 у вихідні висить оголошення про «Нічне шоу».
Пляжне життя в Києві

В українській столиці Києві, є багато можливостей щоб гарно провести час у перерві між футбольними поєдинками, а завдяки своєму розташуванню на півдорозі між двома містами, в яких грає датська збірна, Київ очевидно є цікавим місцем для відвідування.
Через кілька хвилин ви можете пройти від центру міста до одного з пляжів (так, саме пляжів!) на Дніпрі, відвідати магазини на одній із сучасних вулиць міста або прогулятися історичною частиною. У місті ви також знайдете безліч визначних пам'яток. Серед іншого, Національний художній музей України, який, з його історичною колекцією та сучасним українським мистецтвом, демонструє історію країни та її ідентичність.
Цікавими є також пам’ятки архітектури, які є в списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зокрема, вражаючим є Софійський собор, з його золотими шпилями, який, втім, є лише однією з багатьох красивих церков і соборів в Києві.
Також варто відвідати Києво-Печерську лавру, яка також є у списку ЮНЕСКО. Монастир являє собою ансамбль церкви зі складною системою підземних коридорів і склепів. Тут ви також знайдете велику колекцію доісторичного золота. Якщо у вас є більше часу, і ви цікавитесь історією воєн, можна відвідати Національний музей війни, де Вас зустріне 62-метровий монумент «Батьківщина-матір», яка піднімає свій меч за Україну.
Ядерна аварія в Чорнобилі
Протягом одного дня життя в Чорнобилі зупинилося. 26 квітня 1986 в місті відбулася ядерна аварія. В результаті вибуху на четвертому реакторі АЕС, відбувся викид в повітря смертельно небезпечної кількості радіоактивних ядерних матеріалів.
Сьогодні 30 кілометрів навколо електростанції є зоною безпеки, де заборонено жити через радіаційну небезпеку. Тим не менше, кілька сотень людей проігнорували попередження і продовжують перебувати в зоні відчуження.
У центрі зони знаходиться покинуте місто Прип'ять, в якому до аварії проживало 50 000 осіб. Місто розташоване менш ніж за три кілометри від епіцентру катастрофи. В «місто-привид» Прип'ять організовуються одноденні поїздки. Тим не менш, їх можна замовити лише в Києві, де, наприклад, забронювати квитки Вам можуть допомогти в готелі. Поїздка коштує близько 100 євро і заборонена для дітей.
Перед тим як перейти в закриту зону, ви повинні підписати документ, про те, що ви відвідуєте зону на власний страх і ризик, для того, щоб в майбутньому ви не змогли подати до суду на українську владу, в разі отримання опромінення. Однак, перебувати в зоні безпечно якщо ви знаходитесь там протягом короткого проміжку часу і дотримуєтесь правил техніки безпеки.
80 храмів і 50 фестивалів

Якщо вам вистачить сміливості запланувати додаткову поїздку, перш ніж вирушити до Львова, хорошим вибором є Одеса на Чорному морі. Місто, також називають «Чорноморською Перлиною». Одеса відома середземноморською атмосферою, хоча розташована на березі Чорного моря.
В іншому випадку, місто Львів, де команда Данії відіграє два свої матчі, варте відвідування само по собі. У 2009 році Львів названо культурною столицею України. Місто пропонує зразки сучасного мистецтва, багато культурних заходів і більш як 50 різних фестивалів протягом року. Центр міста, площа Ринок, в оточенні 50 унікальних пам'яток архітектури, протягом 500 років був центром політичної активності, громадських зборів, культурних заходів.
У радіусі 200 метрів від центру ви знайдете не менше десяти церков, а в усьому місті їх понад 80.
В цьому місті можна також відвідати «Аптеку-музей», який відкрився в 1966 році в старій аптеці, яка була побудована у 1735 році.
Або Національний парк ім. Т.Шевченка, який є прикладом народної архітектури та побуту під відкритим небом. В музеї створено реалістичні копії українських сіл, починаючи з середньовіччя. Парк пропонує понад 120 архітектурних пам'ятників, з яких особливо цікавими є прекрасні дерев'яні церкви.
Якщо Ви втомилися дивитися на храми і ходити в музеї, протягом 15-17 червня можна відвідати щорічний фестиваль пива у Львові, де ви почуєте фолк, рок і поп-музику в поєднанні з іграми, танцями та дегустацією пива.
Львів також є містом, де можна знайти найстаріший пивоварний завод в Україні. Львівська пивоварня виробляє пиво з 1715 року, а пиво, як і раніше вариться з використанням 300 річних рецептів.
На заводі також є музей, де серед іншого можна торкнутися історії пива через виставку старовинних пивних пляшок і кухлів з різних країн Європи та книг зі старовинними рецептами. Тут також можна і пива скуштувати. Це, напевно, те, що може стати до вподоби датським уболівальникам.
Інформаційний центр «Україна-2012»


18.06.2012 758 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

422
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

875
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2190 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3264
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2714 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5504

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

594

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

768

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1242
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8603
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11055
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5446
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

486
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

864
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

690
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22759
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5584
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1250
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1229
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1471
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1774