Де працюють та скільки отримують українці у різних сферах зайнятості (ІНФОГРАФІКА)

У порівнянні з минулим роком оплата праці у всіх сферах зайнятості помітно зросла, однак у планах спостерігалось і збільшення кількості масових звільнень працівників.

Як зараз виглядає поділ населення за видами економічної діяльності, дивіться на інфографіці «Слово і діло».

У 2020 році 44,6% населення були залучені у сільському господарстві, 17% ‒ у будівництві, 15,9% ‒ у торгівлі та ремонті автотранспорту. Ще 5,5% громадян працювали у промисловості, а 4,1% ‒ у транспортній галузі. 2,5% українців були зайняті у готельно-ресторанному бізнесі, а 10,4% ‒ в інших видах діяльності.

Середній розмір зарплати за 2020 та 2021 рік помітно зріс, лише окремі галузі показують зменшення фінансової винагороди. У цілому зарплата зросла на 15%.

Таким чином працівники фінансової галузі та страхування у 2021 році отримали збільшення зарплати на 20%, з 20 080 до 24 095 грн.

У секторі ІТ цей показник збільшився з 17 941 до 21 941 гривні, що становить майже 22% збільшення з 2019 до 2020 року. Працівники професійної, наукової та технічної діяльності отримали підвищення практично на дві тисячі гривень. Нині їхня середня зарплатня становить 16 602 грн.

Держуправління, оборона та обов’язкове соцстрахування змінило оплату праці з 13 845 до 15 231 грн, в галузі промисловості цей показник зріс до 13 374 грн.

А от транспорт та логістика постраждали під час карантину, тому зарплата працівників скоротилася з 12 362 до 12 210 грн. Суттєвіші зміни в оплаті праці відчули працівники готельно-ресторанної справи, вона скоротилась на 10% та становить 6 647 грн.

Мінімально зросла зарплатня у будівельників ‒ 9 238 грн. Значні зміни в оплату праці внесла пандемія, яка спровокувала рекордне зростання зарплати в працівників медичної галузі та соцдопомоги: з 7 297 до 10 573 грн. Також оплата праці зросла й в освітян та становить нині 10 310 грн, замість 8 тис.

Працівники з галузі торгівлі та ремонту автотранспорту відчули незначне збільшення зарплатні, їм додалось буквально 700 грн, що становить 11 898 гривень.

Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок, попри карантин, отримали збільшення на 25,5% і тепер середня оплата праці тут сягає 10 437 грн. Працівники адміністративного та допоміжного обслуговування отримують 10 304 грн, а сільського, лісового та рибного господарства ‒ 9,5 тис. грн. Дещо змінилась і оплата фахівців у галузі операцій з нерухомістю. З 9 029 вона зросла до 9 683 грн. Інші види послуг отримують в середньому 11 657 грн.

Обсяги запланованого масового звільнення працівників у 2019-2020 роках значно збільшились і лише в окремих галузях ми бачимо зменшення ‒ це адміністративне обслуговування, будівництво та інші види діяльності.

Загалом у 2020 році планували звільнити 301,1 тис. осіб, що на 103 тис. більше ніж у 2019 році.

У сферах держуправління, оборони та обов’язкового соцстрахування мали на меті звільнити у 2020 році 132,5 тис працівників, що на 47,9 тис. більше у порівнянні з 2019 роком. В охороні здоров’я та соцдопомозі такі плани були на позначці 73 тис осіб. Переробна промисловість мала за рік втратити 27,6 тис працівників, а освіта 17 тис У транспортній галузі планували у 2020 році звільнити 12,3 тис. осіб, що на 7,7 тис більше від показника 2019 року.

У сільському, лісовому та рибному господарстві за рік мали скоротити 11,2 тис робітників, а у секторі постачання електроенергії та газу ‒ 7,2 тис. У сфері професійної, наукової та технічної діяльності вирішили у 2020 році звільнити на 700 тис працівників більше, ніж у 2019 році, загалом 4,2 тис. У сфері торгівлі та ремонту автотранспорту планували скоротити кількість працівників на 2,9 тис. Такі самі плани були й у галузі мистецтва, спорту, розваг та відпочинку. Фахівців сектору ІТ звільнили тільки у кількості 600 тис.

У сфері будівництва навпаки зменшили кількість звільнень, у 2020 році це було 1,6 тис робітників, що на тисячу менше у порівнянні з 2019 роком. А от адміністративне обслуговування скоротило плани щодо звільнень аж на 11,5 тис осіб, запланувавши тільки 3,2 тис. В інших видах діяльності запланували скоротити 3,9 тис працівників і ще на 900 тис менше, ніж було роком раніше.


Читайте також:

Середня зарплата в Україні: як змінювалася останні 8 років (ІНФОГРАФІКА)


31.03.2021 1635
Коментарі ()

07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

516
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2082
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4937
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3829
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5006
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3083

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

339

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

437

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1250

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4089
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5920
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6565
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3564
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1738
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1392
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8265
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3062
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

776
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

92
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

245
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1272
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

927