Дербі і дебіли

 

На галицьке дербі франківчани очікували понад десять років. Нарешті сталося. Матч, як всі знаємо, завершився переможно для ФК «Прикарпаття», хоча й не без допомоги рефері в епізоді з першим забитим голом, що, втім, не віднімає заслуг франківських футболістів, котрі в рідних стінах продемонстрували справді вольовий футбол, на відміну від нещасних гостей, сусідів наших славних, славного міста Лева. 

Про суддів – це окрема тема, єдине, що варто сказати, антикорупційний футбольний суд чи антикорупційна палата – теж Україні потрібні, чуєте, західні партнери ?  В противному разі суддям на газонах доведеться вдягнути темну мантію по коліна  до бутсів і свисток  не в писок, а в дупу –  запхнуть оті пацанчики і їх побратими , що нафеєрили на стадіоні в середу поза конкурсом і основною виставою, як усі ми теж знаємо. Так би вони ще й підтримували тих деяких, яких судять в клітці.

Бійки серед футбольних фанатів явище загальносвітове, навіть такі, здавалось б,  культурні країни, як Великобританія і Нідерланди, мають куди більш безшабашних вболівальників, і нічого з цим не вдієш – спортивні змаганні це субститут (замінник) війн в цивілізованих державах, про це ще добре  знали античні греки, першопрохідці в цій царині.

Тому плюха захисникові  «Карпат» Федецькому – це, вважайте,  замість  розстрілу за «втечу з поля бою» чи «демотиватор, банальну нехіть вмирати на полі», в нашому випадку, слава Богу, футбольному.

Та в цих діях, попри все сказане вище, відгонить сякою-такою небезпекою. Був колись такий політтехнолог, як Дмитро Видрін, який не одного українського політика «озув» і «роззув», він ще досі є, тільки десь не тут вже, чомусь, так от він років п’ять тому планував написати мереживний роман про українську еліту, яка, одного разу зібравшись на якомусь матчі, гине раптово на трибунах (як донецький бандюган Алєк Грек в 1995, як вважається, від рук Ахметова).

Після цього настають смутні часи в країні. Владу в руки беруть футбольні хулігани, і починають заправляти як «патріоти» і «остання надєжда» нас усіх з вами. Між тим ледь не кожна вулиця набуває неофіційного статусу держави: вулиця Бандери воює з вулицею Ярослава Мудрого, Гоголя з Шевченком і тд.

Це все, звісно, фікшн чистої води, до того ж не дуже естетичний і, головне, не дуже здійснебильний, а проте певний резон в собі містити може. Тому хай краще наша політична еліта фуцик втикає по тєліку, щоб не ожили івани  яковичі без указу Господа Бога.

Вважаться, що всі футбольні «ультрас», навіть донецького Шахтаря від 2014-го, є затятими патріотами, більше того – ультранаціоналістами. Такий порядок речей, ясна річ, значно бажаніший, ніж би вони були махровою ватою, однак як не чухай скроні, а дефіцит освіти і світла в кінці тунелю у футбольних фанатів проглядається виразно.

Непотрібні нікому люди, ображені на верхи  і середини соціума, часто озлоблено закомплексовані  фізично не слабкі чоловіки віком від 18 до 34  могли би в цей складний для країни час прислужитися не тільки на задимлених  шашками трибунах, а й на реально вогненних військових фронтах, і називати себе патріотами, не ховаючи обличчя за балаклавами і хусточками від баби Параски з черепками. Але – ні, буцати бальона і пику Федецького цікавіше, до того ж, хто їм гарантує, що після повернення з лінії вогню в мирний світ хтось їм за це віддячить по-людськи ? Це не вони, як правило, пассіонарії і високоідейні люди, націонал-альтруїсти.

У гіперфутбольних пацанчиків, здебільшого, ідеї це чиста вербалочка: «Путін – ла-ла-ла» (ну можна вже щось образливе для ворогів  інакше придумати за  три роки ?), « Україна понад усе», «смерть ворогам» і інші куплети із давно незабутих пісень.

Нерідко на стадіонах можна було ще кілька років тому спостерігати серед ультрасів знамена політичних партій, наприклад  і найчастіше, «Свободи».  Тоді, як стверджували обізнані, люмпенськими настроями заправляв  вже нині колишній свободівець Юрій Михальчишин, між іншим, розумна і доволі порядна людина, філософ за освітою і напевно за життям, просто надто зациклена на ідеології особа.

Звісно,  не кожен фанат спортивної команди є фанатом комерційно-політичної партії, будь-якої, особливо зараз, та все-таки тенденції етнонаціоналізму серед радикальних прихильників футбольних команд дуже суголосно звучать з гаслами вищезгаданої політичної сили.

І якщо колишній спортивний журналіст пан Мірошниченко, нині активний позапарламентський свободівець,  говорить складнопідрядно, літературно про те, що темношкірий бути українцем в принципі не може, то футбольні фани нерідко напряму викрикують усім відомі расистські вислови на адресу інколи навіть своїх темненьких легіонерів з чорно-білим круглим.

Моя скромна персона не зацікавлена переконувати ще одного знаного свободівця, і набагато успішнішого за попередніх,  пана Марцинківа  в тому, що гей може бути патріотом (тема геїв зовсім не моя), оскільки патріотизм – це поняття, що лежить в площині поза сексуальністю людини, якщо у неї, звісно, не капає з дітородних органів при одній згадці «земля», тоді з цим  звертатися потрібно до сексопатологів, а не до журналістів. Набагато еротичніше звучить «земля під забудову», та це питання такого інтиму, який не вмістиш ні в два слова, ні в два речення, хіба що в дві секунди, як варіант, на п’яну голову – хвилини...

Я просто намагаюся, як вмію,  донести, що етнонаціоналізм – на футбольному майданчику чи на політичній арені – це тупик. Громадянський націоналізм – це та альтернатива зашкарублому, грубому націоналізмові, яка продиктована не лише самим часом, а й живим розумом, з яким не рахуватися це все одно, що погоджуватися на відокремлення частини Галичини не просто від решти України, а від іншої частини Галичини. Бо якщо ми пошкребемо добре серед гуцулів, то кого відкриємо, трохи русів, трохи тюрків і ще когось зі своєю специфічною говіркою ?

Ще більший тупик  тупе насильство, чи то застосовне до фанатів іншої команди, чи то до представників влади, включно з її виконавчою структурою – поліцією, чи керуючою – елітою. Банально, та вихід тільки в масових мирних протестах, та на виборах, де хоч якісь правові правила снують, існують.

Коли суспільство стане більш ситим і культурним, то й футбол з його рольовиками на полі і на трибунах зміниться на кращу сторону, тоді клуби не залежатимуть від грубих грошей димінських, суркісів, ахметових і їхніх дилетантських примх, що базуються на наших з вами недоотриманих і вкрадених грошах, а будуть функціонувати в ринковому середовищі не на меценатських, а на бізнес-засадах, як і телеканали, і за чіткими , прозорими правилами. А футбольні вболівальники це будуть не лише ті, хто щотижня ходить масово на футбол.

А зараз можна хіба що стримано радіти за успіхи нашого «Прикарпаття», побажати їм вийти нарешті у топ-лігу і стримано сумувати за ранішньою грою львівських «Карпат», найпаче часів Мирона Маркевича та й хоч би бодай україномовного хорвата Ігоря Йовичевича ( етнонаціоналістичні фани не протестували аніскільки  проти звільнення доволі непоганого коуча).

А також можна й треба нестримно радіти, що міський голова Івано-Франківська на зло лібералів і інших воріженьків не купив усіх футбольних вболівальників «Прикарпаття», бо це вам не завод, хоч потенційно стратегічна фабрика… От як би ще пан Марцинків і товариство модернізувало стадіон «Рух», поки він не згнив до кінця,  тоді їй-богу  - стану не просто вболівальником пана Марцинківа, а фанатом. І в морду дам за образливі вигукування на адресу мера, бігме дам… Модернізація вболівальників – то не мерська справа, не панська. Сємушкі, темно-сірий прикід, літра-дві за пазухою, гримаси, як у віктора фйодоровича нєвнастраєнії -  і путьом путьовкою в Європу. Сємкі «Свобода» ? Було б багато радих, аби в нашій агро-країні соняшник не лише вивозився транзитною сировиною, а й перероблявся в щось би їстівне, створюючи робочі місця.

P.S. Чергові місцеві вибори не така вже й далека справа в часі. Свого часу  група «Приват» не через лише свою провину прокололася на інвестиціях в стадіон «Рух», можливо, це зіграло ту додаткову негативну роль, через яку пан Шевченко не зумів перефутболити пана Марцинківа на полі «Мерство». Пану Марцинківу і всій франківській «Свободі» потрібно хутко рухатися, якщо, окрилене успіхами футбольного Прикарпаття,  електоральне Прикарпаття не отримає випуск енергії на покращеному стадіоні чи взагалі не отримає команду у вищій лізі через нинішній стан стадіону, як це вже не раз було в історії футболу, то це йому і їм  можуть пригадати відсутністю славної нашої галки в бюлетенях чи, не хотілося б,  фанатською дудкою в обличчя .

 


24.09.2017 Яв Назар 2711 1
23.04.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура вважає, що ділянки закладу незаконно передали підприємцям нібито для практичних занять учнів, але насправді їх використовували для вирощування врожаю на продаж. Фіртка провела журналістське розслідування щодо цих випадків, зокрема розглянула судові документи. З цими ексклюзивними матеріалами ознайомимо читачів.

544
21.04.2025
Лука Головенський

Де саме в Мюнхені були вбиті агентом КДБ Степан Бандера та Лев Ребет, де знаходилися офіси ОУН, Антибільшовицького Блоку Народів, газетні редакції та проживали Ярослав та Ярослава Стецьки, — про все це у нашому сьогоднішньому дослідженні.

1472
16.04.2025
Тетяна Ткаченко

Про свій шлях у війську, байдужість тилу, сучасні методи мобілізації, терміни служби та історії з війни, які залишили глибокий слід у пам’яті, капітан медичної служби, командир кейсевак-групи 1 батальйону 93-ї бригади Олександр Соколюк розповів  журналістці Фіртки.

3046
12.04.2025
Вікторія Матіїв

Про шлях до Христа, як розрізняти Божу волю від власних бажань, сумніви щодо віри, значення Пасхи та як зберігати духовний спокій під час війни, журналістка Фіртки поспілкувалася зі священником Василем Савчином, який служить в парафії святих Кирила і Методія, Лемківської церкви в Івано-Франківську.

2081 3
09.04.2025
Діана Струк

Про  долю малокомплектних шкіл на Івано-Франківщині, освітню реформу, інклюзивне навчання, виклики та перспективи в освіті, Фіртка поспілкувалася з директором Департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОВА Віктором Кімаковичем.

4159
07.04.2025
Олег Головенський

З аналізу декларацій народних депутатів з Івано-Франківщини сьогодні Фіртка розпочинає цикл матеріалів про декларації депутатів, політиків, службовців, силовиків та суддів Прикарпаття.  

5932

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

386

Хто уникає позиції перед лицем зла — вже займає позицію. І не на боці добра.

406

Нам фактично  все відомо про смерть Ісуса Христа. А як закінчилось життя його найближчих учнів відомо дуже мало. Хоча кожен з них суттєво доклався до проповіді християнської віри та її поширення.  

398

В цікаві часи живемо. Яке покоління могло ще б спостерігати «Армагедон онлайн» (або ж сингулярний перехід) — хто його знає що вийде? Щодня новини, яких колись вистачало б на десятиліття…

523
18.04.2025

Порівняно з 2024 роком, більшість товарів подорожчали.

839
16.04.2025

Від початку року ціни зросли на 3,4%. Для порівняння, по Україні в цілому інфляція у березні становила 1,5%, а з початку року — 3,5% (без урахування тимчасово окупованих територій та зон бойових дій).  

801
11.04.2025

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

1087
22.04.2025

Видання The Week UK з посиланням на колишнього секретаря померлого папи Франциска включило 45-річного кардинала-українця Миколу Бичка з Австралії в перелік кандидатів на посаду нового Папи Римського.

530
19.04.2025

Які продукти обов’язково мають бути у великодньому кошику, а що освячувати не варто, журналістка Фіртки розпитала у священника Василя Савчина.

2400
17.04.2025

Сьогодні, 17 квітня, християни відзначають Чистий четвер — особливий день у Страсному тижні, який символізує очищення тіла й душі напередодні Великодня.  

841
13.04.2025

Квітна неділя — останній день перед Страсним тижнем. Щороку навесні християни святкують особливий день — Вербну неділю.  

1164
23.04.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

34122 1
21.04.2025

Наступного тижня команда американського президента Дональда Трампа вирушить до Лондона для перемовин щодо перемир’я в Україні.  

389
18.04.2025

Президент Володимир Зеленський застерігає, що держава-агресор готується до завдання нових ударів по українській енергетичній інфраструктурі.  

727 2
16.04.2025

Президент США Дональд Трамп відмовився передати Україні системи Patriot, навіть попри пропозицію придбати зброю за 50 мільярдів доларів.    

918
13.04.2025

Президент США Дональд Трамп продовжив дію санкцій, які Байден запровадив проти РФ з 2021 року.

690