Дмитро Дзвінчук про самодостатні громади, очікування від реформи місцевого самоврядування та кого у жовтні обиратимуть прикарпатці

 

 

На Прикарпатті приступили до реформи місцевого самоврядування.

 

Фіртка поспілкувалася із керівником нещодавно створеного Офісу реформ, доктором філософських наук, професором ІФНТУНГ Дмитром Дзвінчуком про специфіку нововедень в області, коли варто очікувати перших реальних результатів, хто об'єднається першим і що ж отримають громади у підсумку.

 

- Чи стане Закон «Про добровільне об’єднання громад поштовхом до децентралізації влади, адже є багато нарікань на відсутність конкретного механізму до запровадження нововведень?

 

Говорити про те, що механізмів немає – не правильно. Механізм є. Є методика формування спроможних територіальних громад, затверджена КМУ 8 квітня. Можна дискутувати щодо того чи вона досконала чи не досконала, але що вона є і що за нею сьогодні йде процес формування територіальних громад – це факт доконаний. Сьогодні в окремих селах йдуть перші реальні спроби об’єднати громади, в інших населених пунктах - процес консультацій, узгоджень. І ми маємо говорити чітко про дві лінії, що реалізовуватимуться. Перша з яких - перспективний план формування територіальних громад – маємо бачити у якому форматі існуватимуть ці громади, адже потрібно готувати державний бюджет 2016 року. Друга – реальне об’єднання, яке триватиме значно довше.

Закон про «Добровільне об’єднання територіальних громад» вже став поштовхом до реформування місцевого самоврядування і адміністративно-територіального устрою у країні, у порівнянні з попередніми спробами реформ. Сьогодні цей процес йде зовсім іншим шляхом. Законодавець визначив і дав час, при цьому час поки що нічим не обмежений, для того, щоб територіальні громади могли вільно, усвідомлено пройти процес об’єднання.

 

- Як виглядатиме це об’єднання, за яким принципом воно відбуватиметься?

Адміністративним центром територіальної громади може бути місто обласного значення, районний центр або колишній районний центр, тобто, центром об’єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади, має сталий економічний розвиток, навколо нього традиційно об’єднуються навколишні населені пункти. Зовнішні контури цієї територіальної громади повинні бути замкнуті. Тобто, об’єднання відбувається за територіальним принципом.

 

- У нас гірська область, населені пункти розкидані. Чи не приведе таке об’єднання до ще більшого відставання окремих сіл?

Відстань від адміністративного центру територіальної громади до найдальшого населеного пункту по дорозі з твердим покриттям повинна складати 20 км. У виняткових випадках – 25 км. Але у нас в окремих передгірських районах ці відстані будуть меншими. У досить густонаселена частина області, особливо у передгір’ї. Скажімо, такі райони, як Тисменицький, Коломийський, Косівський – вони густонаселені. Там буде своя конфігурація територіальних громад. У гірському районі – такому як Верховинський – очевидно, що буде інша, бо там трудно доступна місцевість. Тобто, методика, визначаючи якісь параметри формування територіальної громади, разом з тим, не обов’язково сліпо заставляє зробити територіальну громаду в межах якоїсь певної кількості жителів, чи певної території і віддаленості. Основний принцип – економічна спроможність територіальних громад забезпечити освітні, медичні, соціальні, адміністративні послуги жителям новоутвореного населеного пункту. Цим ми наближаємо послуги до людей: якщо у район потрібно було їхати 40 – 50 км., то зараз центр вирішення переноситься у територіальну громаду, яка буде на відстані 15 – 20 км. Разом з тим, враховуючи теперішні можливості комунікації, не обов’язково їздити за послугами в центри адміністративної одиниці, є електронна пошта, Інтернет зв'язок – запити, заяви, довідки можна отримувати на місці.

 

- Наскільки сьогодні територіальні громади готові до об’єднання?

Ми і займаємося тим, що пояснюємо, яким чином формуватиметься територіальна громада, які переваги вона отримує від утворення, яка міра відповідальності, повноваження ляжуть на територіальну громаду і який фінансовий ресурс отримає громада. Спільно з робочою групою ОДА готуємо перспективний план формування спроможних територіальних громад. Здійснюємо експертний супровід, допоможемо сформувати паспорти такої спроможної територіальної громади, де враховується кількість населення, яку територію займе громада, яка в неї інфраструктура – скільки шкіл, ФАПів, будинків культури, тобто яка потреба і чи ці можливості задовольняють потреби жителів. Прораховуємо, чи дадуть нові надходження можливість громаді забезпечувати свій розвиток

 

- Виглядає все дуже ідеально, але наскільки самі люди, керівництво на місцях до такого готові? Адже ми не виключаємо багато факторів, які можуть стати на заваді такому сценарію. Навіть та ж сама корупція, яку роками долають і ніяк не можуть подолати…

Ми можемо сказати, що сьогодні у багатьох випадках є брак відчуття відповідальності тих людей, які гіпотетично могли б очолити нові територіальні громади. На них ляжуть усі повноваження – ті, які мало до цього місцеве самоврядування, і ті, які тепер делегує держава. Держава сьогодні передає всі повноваження територіальним громадам і під це відповідний фінансовий ресурс. Сьогодні на місцях не буде виконавчої влади, яка їх делегувала від РДА голові сільської ради. Тепер – це виключно повноваження місцевого самоврядування. Тобто, в дію вводиться принцип субсидіарності – надання повноважень і всіх послуг на найнижчий рівень місцевого самоврядування. Тобто, держава відмовляється від зарегульованості, від тотального контролю. Держава дає можливості і потрібно взяти на себе відповідальність.

 

- У нас в області тільки декілька населених пунктів є недотаційними, решта вважаються депресивними. Чи не призведе ця реформа до ще більшого їхнього занепаду?

Бюджет у нас централізований і якби на місці віддали більше повноважень і можливостей, то кількість таких громад була б меншою. Уже перші результати децентралізації дали той результат, що міста обласного значення отримують більший ресурс, бо вони вже живуть за цими нормативами відрахувань, які територіальні громади тільки отримають.

Якщо у 2014 році в Україні було 96,3 місцевих бюджетів були дотаційними, то за рахунок ось цих вливань, які пройшли в результаті фінансової децентралізації, цей відсоток у 2015 році зменшився до 74,6. Звичайно, що будуть винятки, де держава буде змушена підтримувати фінансово деякі територіальні громади. Але, переважаюча більшість з ним, будуть фінансово спроможними забезпечити усі першочергові насущні потреби – це і дороги, і житлово-комунальне господарство і транспортне сполучення, і санітарний контроль і екологічна безпека, і муніципальна поліція. Усе це буде тепер у компетенції місцевих органів влади.

 

- То нам тепер, фактично, потрібно просто хороших менеджерів на місцях…

Так. Це завдання, яке ми також робитимемо, зважаючи на те, що у нас величезний досвід підготовки державних управлінців, у тому числі посадових осіб місцевого самоврядування. І ми будемо готувати такі кадри. Ми подали у Міністерство освіти на ліцензування професійну програму з підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування. Лідерів місцевих громад, місцевих політиків треба готувати на європейських принципах доброго врядування.

 

- У нас багато населених пунктів, межі яких не визначені. Що буде при реформі із тими землями, які не належать тепер до сільських рад, хто ними розпоряджатиметься?

Є державні землі і вони залишаться державною власністю. Але вони тепер сплачуватимуть податки територіальній громаді. Скажімо, землі держлісгоспів, землі військових частин, військових полігонів вони платитимуть земельний податок тій територіальній громаді, в межах якої вони знаходяться. Безперечно, щоб реалізувати це об’єднання територіальних громад, законодавець повинен поміняти десь більше сотні законів. Це величезний обсяг роботи. І, в першу чергу, ми чекаємо змін до Конституції України, адже саме вона визначає територіальний устрій України.

 

- За скільки часу ми можемо вийти на якісь перші результати реформи?

Думаю, що принаймні Перспективний план формування територіальних громад буде підготовлено у травні. Окремі територіальні громади задекларують об’єднання вже до вересня, бо у жовтні вибори.

 

- До речі про вибори, з огляду на реформу, як проходитимуть вибори у жовтні, кого обиратимемо?

Тут питання: вибирати голову і депутатів територіальної громади, чи обирати голову і депутатів сільських, селищних і міських рад? Сподіваємось, що центральні органи влади і законодавець робитимуть усе, щоб вибори провести на новій основі. Але поки що закону про вибори нового немає.

 

- В ЗУ «Про добровільне об’єднання громад» йдеться, що вибори відбуватимуться вже в укрупнених територіальних громадах…

Процес формування територіальних громад довготривалий, вони можуть міняти конфігурацію. Тому законодавець визначив, що на основі згоди всіх територіальних одиниць, які входять в територіальну громаду, рішення приймає обласна рада. Тобто, обласна рада даватиме згоду на проведення місцевих виборів вже на новій основі в територіальній громаді, що сформувалася після виборів у жовтні цього року. Але ці питання потребують узгодженості в законодавстві про вибори.

 

- Станом на сьогодні на Прикарпатті вже є громади які виявили бажання до об’єднання?

Так, маємо інформацію про об’єднання в Галицькому, Долинському, Снятинському , Надвірнянському районах. Але поки ми не отримали офіційне підтвердження, оформлене принаймні протоколом намірів, поки вони не пройшли етапи формування, не маю права говорити. Перший узгоджений і підписаний сільськими головами про утворення Лисецької громади уже поступив до нас.

 

- Дуже багато питань серед користувачів соцмереж виникло до складу громадської експертної ради, яку створили про Офісі реформ. Людей, які увійшли до складу ради називають радше консерваторами, аніж реформаторами. Якось прокоментуйте це рішення.

Той досвід, який є у цих людей, треба використати. Скажімо той же Ярослав Арабчук, дуже добре знає фінансову основу місцевого самоврядування, і знає практично кожен населений пункт області.

Ці люди не просто залишилися у старій системі, вони постійно оновлюють свої знання. Вони науковці, професіонали, у них є бажання працювати. Щодо анонсованої громадської ради, то тільки Юрій Романюк, надзвичайно активний депутат обласної ради і громадський діяч, дав згоду працювати, але жоден і не відмовився. Реформатор ти, чи консерватор не визначається віком. У нас двері відкриті. Ми всіх небайдужих і бажаючих запрошуємо до спільної праці, безперечно, хотілося б бачити молодих, активних людей. Головний підхід до роботи такий – якщо ви кажете, що не так, то пропонуйте як.

 

- І на завершення. То чого ж очікуєте від реформи?

Реформа дасть колосальний поштовх до розвитку. Ми ще досі чомусь чекаємо, що прийде новий президент, ми оберемо таких депутатів, що все змінять, а на нас пол’ється з неба манна небесна. Цього не буде, допоки не змінимося самі, допоки кожен не вибудує в собі активну самостійну людину. Має жити в кожному прагнення до самовдосконалення, певний самоконтроль у собі. Коли ми будемо такими, то зміниться Україна. Ми завжди очікуємо на месію. А треба творити і пам’ятати: якщо не ми, то хто.

 

Розмовляла Марія Лутчин


15.05.2015 1772 1
Коментарі (1)

Andry Tarnavskiy 2015.05.18, 08:41
А людей як завжди і не спитали. Хочуть вони цього чи ні. Виходить пани в Києві і в обласних центрах краще знають що треба селянам. Закон назвали про добровільне обєднання, а тим хто не захоче погрожують відсутністю фінансування в наступному році. Чим не політичний терор. А назва "повіти" взагалі пахне нафталіном. Тільки гроші потратять на заміну табличок і печаток. Тут би поступити по європейському. Провести референдум.
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

707
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4341
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1525
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

10744
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3215
28.11.2025
Діана Струк

Як комунальний транспорт Івано-Франківська адаптує маршрути, долає нестачу водіїв, реагує на скарги пасажирів, забезпечує доступність та планує розвиток до 2030 року, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором комунального підприємства «Електроавтотрансу» Віталієм Голутяком.  

3448

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

2341

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

846

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1091

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

856
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6258 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

31850 1
04.12.2025

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

11450
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1125
04.12.2025

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

7583 1
29.11.2025

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

7360
11.12.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

38645 1
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

675
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4549
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1084
01.12.2025

Вперше в історії Центральний банк Росії почав прямий розпродаж стратегічних запасів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку. Про це стверджує Служба зовнішньої розвідки України.

1449