Дністер – велике місце сили: Михайло Ковтун про «Свято неба», туризм та екологію

У неділю, 13 жовтня у Дністровському каньйоні відбудеться вже традиційне «Свято неба».

Унікальне свято парапланеризму та дельтапланеризму цьогоріч пройде у форматі «Eco-Active Life Style».

«Фіртка» поспілкувалася з ідейним натхненником та головним організатором дійства, директором Дністровського регіонального ландшафтного парку Михайлом Ковтуном про фестиваль, парк та чим дивуватимуть туристів цієї осені.

https://scontent.fifo2-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/37781066_861986127329558_880959919111536640_o.jpg?_nc_cat=103&_nc_oc=AQliaIOnn7rrvgqW_Ng8v5zkRITFgPGXCreDxxXHWgLWQ_lbbaj7RWdyojI3lZRGXcw&_nc_ht=scontent.fifo2-1.fna&oh=eff7d37b8e58dc744207db77e83b1a30&oe=5DFCE472


Розкажіть, будь ласка, про фестиваль «Свято Неба»


«Свято неба» проводиться вже третій рік поспіль, але це буде вже п’ятий фестиваль. Ми вирішили зробити таку традицію – окрім весняних польотів додати ще і осінні. І таким чином ми ще трохи продовжуємо туристичний сезон.

https://scontent.fifo2-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/69854393_2566048396788914_1099134125920485376_n.jpg?_nc_cat=106&_nc_oc=AQnE2pWgOp3tR6UwnUaLQB2OuKLwvAlDE0B2clH9KWJ3XoQ9_qTfaYFWaC1C0mjvAcc&_nc_ht=scontent.fifo2-1.fna&oh=03d4d381b87118e6650e113d1c30dc0b&oe=5DFF5133

Так, дельтапланеристи і парапланеристи літають цілорічно, але люди про це не знають і думають, що вони літають тільки влітку тоді, коли гарна погода. Весною 2017 року ми вирішили зробити «відкриття сезону» – свято, коли можна було поспостерігати, як літають професійні пілоти та політати з інструктором - подивитися на каньйон, як живий гугл-мапс. Для гостей це було цікаво і пізнавально. Наступного року вирішили провести ще й восени. І, вже так склалося традиційно, що «Свято Неба» чекають тепер двічі на рік.

https://scontent.fifo2-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/44170522_2052423284818097_8265538997783101440_n.jpg?_nc_cat=105&_nc_oc=AQnJetGqVmAWOeD-WYJgkZNdxpIRQ4K_FoveAZ_crKA2XvhbJKERyCc3ZUN3yfphk1E&_nc_ht=scontent.fifo2-1.fna&oh=881b68a4741bd289afc1271a866b9b7c&oe=5E06AB83

Також ми популяризуємо туристичний потенціал Покуття, вироби наших народних умільців, цікаві місця та об’єкти. Ми розробили окремі екскурсійні туристичні маршрути, щоб люди, які приїжджають, подивилися не тільки на польоти, але й змогли побачити щось інше у каньйоні.


Як виникла ідея проведення?


Я не люблю щось копіювати, стараюся створювати дещо нове, щоб зацікавити людей. Перед тим, як провести Свято неба, я два роки спостерігав за парапланеристами, і мене це захоплювало. Мені було цікаво увесь день сидіти і їх фотографувати.

Ці враження не передати словами. Потім я познайомився з цими людьми ближче і вирішив, що такі види спорту варто популяризувати, а разом з цим і саму локацію Дністровський каньйон. У нас багато унікальних місць, де можна навчатися літати, де можна професійно проводити змагання, адже востаннє тут міжнародні змагання з парапланеризму проводилися ще у 2003 році.

І якось так через нерозуміння влади ,через неможливість організувати доїзд і так далі це перенеслося в інші регіони України. Тому тепер ми вирішили ці традиції відроджувати і повертати у нашу область.

https://scontent.fifo2-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/60355045_2370527896340966_2876292005598593024_o.jpg?_nc_cat=111&_nc_oc=AQmO0CIqBIyoEBgW85W3HNcX2tjA5oE35YTS2vsBMsvqi9aHhVurl7zVS0vkAJYMT9Y&_nc_ht=scontent.fifo2-1.fna&oh=3a9bcabdeacd229860b6b8be360fed5e&oe=5E12087E

Локація є універсальною як для професіоналів, так і для початківців. Тому ми хочемо людей ближче познайомити з  цими видами спорту.

До речі, цього року у рамках фестивалю проводитимемо етап кубка України з точності приземлення на парапланах.


Чи є у нас на Прикарпатті професійні пілоти?


Професійних пілотів у нас в області і у сусідніх областях є дуже багато. Вони збираються у локаціях, де є сприятливі умови. І не завжди глядачі мають змогу туди прийти, чи приїхати. Це було першим ризиком для проведення фестивалю. Адже, якщо не буде вітру, або він буде не з тієї сторони, то хлопці літати не будуть. Тому, для проведення Свята Неба ми завжди готуємо дві локації – Ісаків та Одаїв.


Тобто, фестиваль проводиться на двох локаціях?


Село Ісаків  об’єднує південні напрямки вітру, а Одаїв - всі північні напрямки вітру. Тому в залежності від того, звідки віятиме вітер, там і проводитиметься фестиваль. Географічно села близько –  5 км одне від одного. І це досить цікаво, бо свято мобільне.


Чим цієї осені дивуватимете гостей «Свята неба»?


Загальна концепція – це популяризація таких видів спорту, як парапланеризм та дельтапланеризм, а також популяризація туристичного потенціалу Дністровського Покуття у цілому.

Але кожне «Свято неба» чимось відрізняється від попереднього.

Цього разу за тематику взяли «Eco-Active Life Style». Хочемо привернути увагу місцевого населення та громадськості загалом до збереження унікальної флори і фауни Дністра, Дністровського каньйону та інших природних об’єктів, які є в Україні, і які варто заповідати.

https://scontent.fifo2-1.fna.fbcdn.net/v/t31.0-8/22712527_2069914079694005_247539842404551292_o.jpg?_nc_cat=102&_nc_oc=AQl-6QVibphBF1ACtnCveE2MTi2u-X3VC37nzbklczu-GW3yW2QfQnUbz7KILwv5ZYs&_nc_ht=scontent.fifo2-1.fna&oh=7a630fa150eb595d35f498c6748ddbde&oe=5E3C182B

Обговорюватимемо питання збереження Дністровського каньйону від будівництва гідроелектростанцій, знищення гірських річок Карпат та полонини Боржава. А також тих проблем, з якими ми боремося кожного дня, – стихійних сміттєзвалищ, сортування відходів, розглянемо навіть питання вивозу сміття у населених пунктах.

Треба чітко розуміти, що не можливо розвивати такий цікавий об’єкт, як Дністровський каньйон, коли тут так багато сміття. Не можемо сюди привести туристів. Мусимо спочатку вирішити ці проблеми, а тоді популяризувати. Намагаємося працювати гармонійно.


То що, власне, відбуватиметься на фестивалі?


Буде декілька локацій. Основна – це звичайно польоти. Також 13 жовтня буде декілька таких тематичних «гутірок», на яких говоритимемо про збереження Дністра, сортування сміття та інші екологічні проблеми й ризики.

Також, вирішили цього разу поекспериментувати – організовуємо майстер-клас "Пейзажне та подієве фото" для того, щоб у недосвідчених гостей були неймовірні знімки нашого заходу. Відтак, просимо відгукнутися фотографів, хто б взяв на себе проведення такого навчального майстер-класу.

Також буде творча майстерня з виготовлення різноманітних виробів з пластикових пляшок.


Навесні на фестивалі вхід був платним - кришечки від пластикових пляшок…


Так, у нас вхід на "Свято Неба" буде по пластикових кришечках, а також обов’язковим має бути елемент одягу зеленого кольору. Це трішки активізує населення берегти природу, не викидати у навколишнє середовище пластик, а приносити його нам. Минулого разу ми зібрали кришечки і передали їх на подальшу переробку.

У нас зараз є ідея, щоб зробити собі такий центр переробки пластику – купити подрібнювач для ПЕТ-пляшок, а у майбутньому зробити цілу лінію – закупити 3D-принтер, щоб можна було друкувати елементи, які б стали доповненням до лавочок, чи альтанок і так далі.

Мені подобається така фраза: «Ми живемо на землі наших дітей і від нас залежить, чи вони будуть здоровими». Тому маємо намагатися робити максимально все для того, щоб зменшити кількість відходів у навколишнє середовище.


Що цікавого можна побачити у Дністровському регіональному ландшафтному парку?


Дністровський регіональний ландшафтний парк об’єднує територію двох районів – Тлумацького і Городенківського. З нашими друзями й партнерами, ми намагаємося проводити більше цікавих та унікальних заходів. Маємо досить насичену подіями осінь. Зараз впродовж 14 та 15 вересня у селі Лука Городенківського району на «Білому бізоні» відбуватимуться мультизмагання Dnister Challenge Race, які об’єднують веслування, плавання, біг і перегони на велосипедах.

Також 28-29 вересня у рамках відзначення Днів спостереження за птахами ми робитимемо закриття сезону сплавів по Дністру.

На початку жовтня у Хмелеві проводитиметься спортивне орієнтування на велосипедах. Але варто зауважити, що Дністер цікавий у кожну пору року.


Як влада підтримує ваші ініціативи?


Я представляю обласне комунальне підприємство. Обласна рада підтримує наші ініціативи. Керівництво області бачить перспективу у розвитку Дністровського каньйону. Зараз є вже окрема програма по Карпатах і ми напрацьовуємо той варіант, щоб декілька областей об’єдналися саме у напрямку розвитку Дністра. Ми розробляємо стратегію розвитку, брендування, щоб популяризувати наш каньйон не тільки серед місцевих туристів, але й за кордоном.

Дністер на кожній ділянці особливий по-своєму. Тут немає конкуренції, ми співпрацюємо з Тернопільською та Чернівецькою областями. Тому коли я оголошую якісь екологічні акції, то населення інших областей їх підтримує також.


Ви противник спорудження гідроелектростанції на Дністрі. Як зараз з цим ситуація?


Зараз усе у підвішеному стані. Ми не знаємо, що буде далі. Міністерство екології повністю реорганізовується. До нього долучається Міністерство палива і енергетики. Міністром є енергетик.

Поки що ми спостерігаємо. Але ми, як природоохоронна установа, намагаємося людям показати, що цього не варто робити, адже коли ми забудуємо Дністер, то знищимо всю екосистему, не буде нормальної питної води. Будуть величезні водосховища з дамбами, де не буде можливим розвиток активних та екологічних видів туризму.

Ризиків набагато більше, ніж позитивних речей від будівництва.


Завжди на таких заходах виникає питання інфраструктури – умов перебування учасників та гостей. Як у вас з цим?


Ми вчимо людей жити гармонійно поруч з об’єктом природозаповідного фонду. Ми пропагуємо екологічний відпочинок. Турист приїжджає у певне місце, щоб назбирати грибів, ягід, поспостерігати за цвітінням квітів, відчути запахи трав, атмосферу, побачити тварин. Він хоче тиші, спокою. Тому зараз ми проектуємо мережу екологічних стежок та маршрутів.

Для більшості населення відпочинок – це альтанка, шашлик, риболовля. Але це так не працює.

Туризм, перш за все – це сфера економіки, яка має наповнювати місцеві бюджети. У людей поки що немає розуміння механізму того, як такі місця можуть приносити прибуток. Тому ми готові вчити місцеве населення, показувати приклади і разом розвивати регіон.

https://scontent.fifo2-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/44131169_2052423864818039_5230442517740126208_n.jpg?_nc_cat=107&_nc_oc=AQmE35eK7DPzdsHuROpUSBfMf1BJtYOiz-vkF4zqPTWFW3aVPsXWihUaJ_xBS1QUk60&_nc_ht=scontent.fifo2-1.fna&oh=5ae7430b47aa0339c483ed93d9666ea9&oe=5DF3E0F5

Стараємося привертати увагу громадськості і органів влади до тих місць, які варто розвивати першочергово.

Хочемо розвивати пішохідні, велосипедні, кінні, лижні маршрути, створювати інфраструктуру закладів розміщення. Навіть, якщо говорити про конкретне «Свято Неба» чи польоти надлегкої авіації – є пілоти, які приїжджають на день, а є які приїжджають на декілька днів, щоб налітати потрібну кількість годин для кваліфікації. Також є люди, які бажають навчитися чи, просто, політати з інструктором над Дністром.  Відповідно, для них потрібно продумувати розміщення, харчування та ін.


Чи є реальні інвестори, котрі готові вкладати гроші у такий напрямок як екотуризм?


На території парку є декілька місць, які можна було б запропонувати інвестору. Але ми спрямовуємо людей вкладати кошти у припаркові зони – у ті населені пункти, які межують з парком.

На території парку ми можемо розвивати різні екологічні маршрути. Адже, коли ми там побудуємо великий готельний комплекс, то Парк втратить свою рекреаційну цінність.

І це має бути приклад гармонійного співіснування бізнесу і об’єкту природно-заповідного фонду.

В першу чергу ми почали орієнтуватися на місцевого інвестора – людей, які заробили гроші за кордоном, мають певний капітал і замість того, щоб скупляти нерухомість у місті, хочуть вкладати кошти у розвиток на місці.

Ми пропонуємо таким людям варіанти власної справи, яка б була цікава, можемо допомогти налагодити контакти і т. п. Але дуже хочеться, щоб люди самі виявляли ініціативу.

Та ж ферма «Покутський равлик» є прикладом такої кооперації – люди відкрили бізнес, ми спроектували для них екологічний маршрут «Стежка Равлика».  І туристам вже цікавіше відвідати таку локацію. Ось так помалу село Копачинці почало відроджуватися завдяки такій справі.

https://scontent.fifo2-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/44356089_2052422931484799_5108488978659540992_n.jpg?_nc_cat=110&_nc_oc=AQmtl8VvoUhWwB9tt4Wp1X0zw-pmKQOXYgrbHaucnfz2cNLAH_Si3RwkaNiu_fZMNrA&_nc_ht=scontent.fifo2-1.fna&oh=0c5608aab6564bd7d80ff04a9f28047d&oe=5DEF22DC

Коли будуть ідеї, коли туристи захочуть їхати, тоді і дороги будуватимуться, а це основна проблема наших населених пунктів.

Протягом року Дністровський каньйон відвідує 35-40 тис туристів. Ми зараз працюємо над тим, аби продовжити туристичний сезон. Працюємо над організацією закладів розміщення у населених пунктах. Бо у наметах не завжди зручно і тепло у холодну пору року.

Хочемо розвивати науково-пізнавальні тури по окремих напрямках.  У березні розпочинатимемо орнітологічний рух по Дністру – основній артерії, по якій перелітають птахи. Це теж одна із альтернатив для заохочення туристів.


Що порадите гостям «Свята неба»?


Свято Неба – це, навіть, не фестиваль. Це більше – стан душі.

На весняний фестиваль до нас приїхало більше 2 тисяч туристів. Було майже 100 професійних пілотів, працювало 9 інструкторів. Охочих політати були величезні черги.

Раджу не боятися і відважитися піднятися з інструктором у небо. Це не страшно! Це плавний зліт і плавна посадка. І та картина, яка відкриється перед вами, просто захоплює дух і переповнює враженнями.

https://scontent.fifo2-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/44265600_2052423898151369_5540050689880752128_n.jpg?_nc_cat=110&_nc_oc=AQk21Twkp0t-34v0jPyjqImGhlTBP6d5hqAicefYuit5XqzZL1B2isAkp4b1Rpqha24&_nc_ht=scontent.fifo2-1.fna&oh=399a7fe3b1a7cb566eff7ec8b1eea8f1&oe=5DFB1559

Ми завжди раді нашим гостям. Чим більше людей приїде, тим більше ми зможемо розказати про Дністер і каньйон, порозмовляти про проблеми, донести цілі й завдання наших еко-ініціатив та ін.

Саме такий нетрадиційний формат проведення дозвілля, як Свято Неба може привернути увагу громадськості до вирішення важливих проблем суспільства. І, я радий, що є ініціатори проведення такого роду заходів і на Закарпатті, і на Хмельниччині.

Тобто, ми розширюємо наші горизонти і стаємо подією загальноукраїнського масштабу. Це тішить і надихає на нові проекти. А загалом, «Свято неба» слід побачити, цю атмосферу потрібно відчути, перейнятися нею.

Дністер – одне велике місце сили. Коли б ти сюди не приїхав – ти завжди набираєшся позитивних емоцій, відпочиваєш психологічно. На кожному клаптику землі можна побачити якусь рослину чи тваринку, яка принесе позитивну емоцію. Каньйон надихає людей, саме тому ми максимально популяризуємо цю локацію ще для того, щоб люди сюди приїжджали відпочивати психологічно.


13.09.2019 Марія Лутчин 8834
Коментарі ()

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2271
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1112
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1419 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2295
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3761
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2722

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

760

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2509

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

928

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1380
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2476
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2545
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3133
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19919
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1452
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21448
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9254 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

796
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

709
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1451
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1231
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1613