Дорогою від оптимізму

Так сталося, що 20 лютого 2014 року я був на конференції у Відні. Знаходячись у одному із палаців імператорської родини отримав мало зрозумілу СМС від дружини з України: «Янукович утік…». Куди утік? Як утік? Невже перемога?

Почали з колегами шукати wi-fi, щоб зрозуміти, що насправді відбулося на Батьківщині? Мало що второпали, але зрозуміли, що злочинну владу повалено.

Те, що було далі важко забути і не знаю, чи ще зможу коли-небудь пережити подібне. Увечері, після конференції, за вечерею, австрійці проголошують перший тост. І цей тост був за Україну, її вільний народ, який є справжнім символом демократії у Європі. До мене підходили представники різних держав з келихом вина і вітали. Сльози накочувалися на очі… Як, я тоді пишався тим, що я українець.

«Господи невже це правда?», - задавав собі запитання, навіть не вірячи, що це можливо. Відтепер ми будемо жити по-іншому! Ми вільні! Ми показали Європі, усьому світу, що ми народ, нація! Ми непереможні! Ми справжні!

Повертаємося на автомобілі додому. Їдемо землями Австрії, Чехії, Угорщини. Ми переконані, що дуже скоро ми будемо жити так само, як і вони. Ми частина спільної Європи. У нас будуть такі ж дороги. Ми житимемо гідно! «Яке щастя, що ми є свідками цього! На наших очах твориться історія. Наша історія!», - так ми тоді думали.

Перетинаємо кордон і заїжджаємо до першої колиби. Беремо каву і пів години не відриваючись дивимося 24 канал, щоб зрозуміти, що насправді відбулося у країні, за ці два дні, що нас не було. «Таки направду перемога!».

Їдемо від кордону, бачимо блокпости, вітаємо усіх з перемогою і на повні груди вдихаємо повітря свободи. Воно таке п’янке і неймовірне. «Ми українці, нащадки давніх героїв…».

Пройшло майже два роки. Я знову збираюся за кордон на конференцію і вагаюся. «Чи варто їхати? Що я скажу тим людям які нас тоді так щиро вітали?». Сьогодні у мене немає чіткої відповіді, що сталося, у чому причина того, що з нами відбулося? Чому вкотре відбувся антиморальний експеримент над українським народом і доки це триватиме? Чому саме ми? Чому українці постійно мають переживати злети надії, після яких неймовірне розчарування, апатія і зневіра.

Саме у такі часи відчаю ключові позиції, на усіх суспільних рівнях займають аферисти, негідники, некомпетентні особи, які ведуть у прірву, як країну на глобальному рівні, так і на локальних, місцевих мікрорівнях. Замість омріяного процвітання, розруха, занепад, сльози, приреченість, втрата свідомості людей у відділах кадрів, де їм повідомляють про скорочення.

Хто це з нами чинить? Чи можливо ми самі винні у тому, що відбувається? Винні у своїй толерантності, так і не спромігшись провести люстрацію, про яку вже ніхто не згадує? Важко дивитися на фото, кадри відео на яких вже проскакують обличчя колишніх регіоналів, які кладуть лицемірно квіти до пам’ятників Героям Небесної Сотні.

У переважній більшості підприємств сидять менеджери розвалу, які там незмінні з часів коли ще керували країною «проффесіонали», вони саботують роботу і розвиток держави на усіх рівнях, щоб покарати нас за мрію бути вільними.

Невже мені варто саме про це говорили на майбутній конференції? Про біль, яка розтинає серце, тому що важко дивитися у розумні очі студентам, яким можливо немає, що робити у цій державі. Наші думки вже точаться навколо того, як вберегти, не втратити це юне покоління, яке виросло у Незалежній Україні, державі, яка може стати мачухою своїм дітям лише тому, що вони вважають себе вільними і хочуть такими бути…

Не знаю. Мабуть не поїду на конференцію. Соромно… Сподіваюсь не лише мені…


19.11.2016 Ігор Макарук 2147 4
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2702
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1260
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1528 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2413
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3910
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2841

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1021

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2733

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1034

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1467
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

8966
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2568
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2646
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

10021
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20022
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1571
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21539
15.03.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

1443 3
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

926
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2017
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1333
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1713