Дослідники: Україна експортує до ЄС незаконну деревину для постачальників Ikea і H&M

З України до країн ЄС імпортується більше незаконної деревини, ніж з будь-якої іншої країни світу і більше, аніж із країн Латинської Америки, Африки та Південно-Східної Азії, разом узятих.

Про це йдеться у доповіді британської неурядової організації Earthsight, що вивчає проблеми незаконного вирубування лісів по всьому світу, пише DT.UA., передає УП.

Організація протягом останніх двох років досліджувала проблему нелегальних лісозаготівель в Україні й назвала доповідь "Причетні до корупції. Як компанії-мільярдери та уряди ЄС не справляються з проблемами українських лісів".

Згідно з висновками Earthsight, під час дії мораторію на вирубування лісу, в обхід не тільки національного законодавства, а й регламентів і сертифікацій ЄС, український ліс рубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт до країн ЄС зріс на 75%, перевищивши позначку в мільярд євро у 2017 р.

 

"Наші дані говорять про те, що сотні державних компаній беруть участь у систематичному, свідомому порушенні широкого кола правил під час заготівлі лісу", — йдеться в дослідженні.

За даними експертів, майже 60% вирубок порушують встановлені українським законодавством обмеження, найчастіше, під надуманим приводом санітарних рубок.

Дослідження 18 лісозаготівельних ділянок у чотирьох найбільших лісозаготівельних регіонах України, виконане на замовлення Earthsight, показало, що від 67 до 78% рубок є невиправданими і, отже, незаконними.

Якщо цей результат екстраполювати на національний рівень, виходить, що незаконне санітарне вирубування становить на даний момент 38–44% від загального виробництва й експорту лісу.

У дослідженні йдеться, що колишній голова Держлісагентства Віктор Сівець, котрий нині переховується від слідства десь у РФ, побудував цілу схему передачі "санітарного" лісу безпосередньо ринковим компаніям через мережу офшорних юрисдикцій. Аналітики Earthsight стверджують, що схема, яка працювала з 2011 р., діє донині.

За даними Earthsight, навіть якщо лісогосподарські підприємства продають деревину не напряму, а відповідно до закону на аукціонах, ті часто проходять непрозоро, і велика частина продукції в результаті потрапляє на "тіньові" лісопилки, яких, за оцінками дослідників, в Україні вже понад 12 тис.

Саме там із "санітарного" лісу виробляють пиломатеріали на експорт, і в такій кількості, що, за даними дослідження, експорт пиломатеріалів перевищує їхнє легальне виробництво в країні на 75%.

Відзначається, що на країни Євросоюзу припадає 70% українського експорту деревини.

При цьому в Євросоюзі з 2013 р. діє Регламент ЄС, котрий встановлює критерії експорту деревини на ринок країн ЄС, — EUTR. Він прямо забороняє імпорт дерев, незаконно отриманих у країні походження, а ще вимагає від імпортерів проводити юридичні перевірки "з належною обачністю" для мінімізації ризику потрапляння незаконної деревини на внутрішній ринок Союзу.

Однак дослідження Earthsight показує, що цей закон не працює, і деревина незаконного походження систематично потрапляє на ринки ЄС, причому серед покупців цієї деревини три найбільші виробники дерев'яних панелей у світі, найбільша у світі паперова компанія і другий за величиною виробник пиломатеріалів у Європі.

Після запровадження в Україні мораторію на експорт лісу-кругляка на першому місці серед імпортерів українського дерева, за даними Earthsight, компанія Egger, другий у світі за обсягами виробник дерев'яних панелей, її два найближчі конкуренти — Kronospan і Swiss-Krono, а ще польська целюлозна фабрика, котра входить до найбільшої в світі паперової корпорації International Paper.

До ЄС надходить не тільки незаконно вирубана, а й незаконно експортована деревина, в тому числі і той самий ліс-кругляк, експорт якого в Україні під мораторієм.

Митні органи ЄС, за даними Earthsight, тільки у 2017 р. зафіксували ввезення понад одного мільйона кубометрів кругляка з України, класифікованого на нашій митниці як "паливна деревина".

За даними Earthsight, на кругляк у ЄС покупець теж знаходиться швидко, хоча всі знають про український мораторій на його експорт, і положення регламенту EUTR з цього приводу однозначні — купувати такий товар не можна.

Проте дослідники зафіксували поставки українського кругляка чеськими целюлозними заводами, один із яких належить транснаціональній корпорації Mondi (виробляє паперову упаковку), а інший — виробнику віскози компанії Lenzing.

Усі вищезгадані компанії при особистому спілкуванні з дослідниками заперечували можливість купівлі нелегальної деревини з України і запевняли, що ретельно перевіряють походження кожної поставки. Щоб перевірити, чи так це насправді, дослідники Earthsight, представляючись українським постачальником, пропонували їм поставки нелегальних пиломатеріалів і кругляка.

І три компанії всерйоз зацікавилися співпрацею після того, як їх запевнили в тому, що з українською митницею питання "вирішено".

"Попри розміри цих компаній, в ЄС їхні назви мало хто чув. Але більшість європейських споживачів куплять продукцію, вироблену з поставленої ними сировини. Деревину румунської фабрики Schweighofer використовують для виробництва товарів, які продаються в Ikea. Egger, Swiss-Krono і Kronospan не тільки є постачальниками Ikea, а й поставляють більшу частину пиломатеріалів, дерев'яних плит і підлог, які продають мережі DIY Wickes та Homebase у Великій Британії, компанії Hagebau, Obi та Hornbach у Центральній Європі і французькі мережі Leroy Merlin і Castorama. International Paper випускає папір для HP, Canon і Xerox, який продають у супермаркетах по всій Європі... Одяг, вироблений із волокна Lenzing, продають у більшості мережевих магазинів одягу ЄС, включаючи H&M", — йдеться в дослідженні.

Earthsight зазначає, що якби країни ЄС не підтримували стабільно зростаючого попиту на українські деревину нелегального походження, темпи зростання корупції та схем у лісозаготівельній галузі були б однозначно нижчими.

"Якщо ЄС дійсно хоче допомогти, він просто зобов'язаний не витрачати всі сили на примушування українського уряду скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка, а зосередиться на забезпеченні того, щоб держави — члени Союзу виконували власні закони", — резюмують дослідники.

 


16.07.2018 1278
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1735
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

770
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1056
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1485
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2704 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3798

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

892

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

493

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

374

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1051
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5653
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5208
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10586 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1114
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7564
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

912
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1078
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15834
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

317
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1402
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1822
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1723